Портал:Міфологія

Wikipedia open wikipedia design.

Розділ Вікіпедії: Міфологія
Проект  |  Портал
Zhiva by Andrey Shishkin.jpg
Michel Martin Drolling - La colère d'Achille.jpg

Ласкаво просимо до порталу

Міфології


P ancient.png Міфологія

Міфоло́гія або мітологія (грец. μυθολογία від μῦθος — переказ та λόγος — слово; виклад стародавніх сказань, переказів) — сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот. Архаїчні міфи здебільшого елементарні за змістом, позбавлені зв'язної фабули та не утворюють чітких міфологій. З розвитком суспільств міфи перетворюються на розгорнуті розповіді, пов'язуються один з одним, утворюючи цикли. Сукупність міфів складає основу міфологічного світогляду, який притаманний як для первісного суспільства, так і для, певною мірою, сучасного.

Скорочення:МІФ; Bullet red.pngОновити кеш

Pix.gif
Goldenwiki 2.png Вибрана стаття
Статті з міфології зі статусом «вибраних»:
The Parthenon in Athens.jpg

Парфенон (дав.-гр. Παρθενών, грец. Παρθενώνας) — головний храм Афінського акрополя, присвячений богині Афіні Парфенос, покровительці міста та всієї Аттики; визначна пам'ятка давньогрецького мистецтва.

Був зведений до 438 року до н. е. за 10 років. Зазнав руйнування 1687 року під час облоги Акрополя венеціанцями періоду війни з турками. У 18011803 роках частина скульптур, метоп та фрагментів фризу Парфенона вивезена до Лондона британським послом в Османській імперії Томасом Брюсом Елгіном і з 1816 року експонуються в Британському музеї. Їх менша частина зберігається в Афінах і експонується в Новому музеї Акрополя, відкритому в червні 2009 року.

Внутрішній фриз та метопи на фронтоні прикрашали зображення міфологічних сцен: 14 метоп східного фронтону зображували битву героїв і гігантів, 14 метоп західного фронтону — битву греків та амазонок, 32 метопи південної сторони храму — битву греків з кентаврами та 32 метопи північної сторони — битву греків з троянцями. Внутрішній фриз (або зофор), який йшов навколо целли, оздоблений безперервною сценою урочистої процесії із колісницями, вершниками на конях, фігурами богів та людей.

Архів

Pix.gif
Nuvola apps filetypes.svg Цікавинки
Чи відомо вам?:
Морська діва

Архів

Pix.gif
Gnome-settings-background.svg Новини
В порталі міфології:
Lion-faced deity.jpg

Від початку 2019 року було суттєво вдосконалено багато статей зі слов'янської, зокрема української міфології. Такі статті, як русалка, домовик, чорт не поступаються, а місцями й перевершують відповідні статті іншими мовами.

Як і раніше, потребують уваги статті в категорії Епоніми, статті з давньоримської, єгипетської, скандинавської, японської та слов'янської міфологій.

Архів

Pix.gif
Nuvola apps package graphics.svg Вибране зображення
Вибрані порталом зображення:
Vasnetsov Sirin Alkonost.jpg
Сірін і Алконост — птахи радощів і печалі. Віктор Васнєцов

Архів

Pix.gif
P philosophy.png Дослідження міфології
Ви читаєте статті з міфології завдяки цим постатям:

Гесіод, Гігін Молодший, Аполлоній Родоський, Псевдо-Аполлодор — переважно міфографи, що записали відомі на свій час міфи й легенди.

Гомер, Овідій, Вергілій, Піндар — використовували міфи й легенди як основу для своїх творів.

Евгемер, Фукідід, Олімпіодор Молодший, Парменід, Емпедокл, Епікур, Платон, Аристотель, Ксенофан, Плутарх — по-різному трактували античні міфи: як пояснення світоустрою, відображення реальних історичних подій, вигадку з метою маніпуляцій суспільством і т. д. Тим самими заклали основи пізніших наукових досліджень міфології.

Го Пу, Лю Сян, Чжен Сюань — китайські історики, коментатори стародавніх текстів.

Джованні Бокаччо — трактував античні міфи як алегорії, намагався знайти в них прихований сенс морального, філософського характеру.

Френсіс Бекон, Франсуа Вольтер, Дені Дідро, Бернар ле Бов'є де Фонтенель, Шарль Луї де Монтеск'є — шукали раціоналістичні пояснення давніх міфів як перебільшених, фантастичних наївних оповідей про реальні явища, події, або зумисні вигадки з метою маніпуляцій суспільством.

Джамбатіста Віко — висунув ідею про закономірність виникнення міфу на певних етапах розвитку думки, міф як особливий спосіб мислення, міфологічні основи мистецтва.

Джозеф-Франсуа Лафіто — дослідник культури корінних народів Америки.

Брати Шлегелі, брати Грімм, Генріх Гейне, Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Йоганн Гердер — збирали міфологію та фольклор Європи, займалися їх порівнянням щодо різних культур, вивченням міфу та фольклору як зосередження народного досвіду й цінностей. Показували важливість міфу для творення мистецтва, подальшого виникнення науки та філософії.

Фрідріх Ніцше — обґрунтовував необхідність існування нової міфології в тогочасній культурі, згубність культури, заснованої на самій лише логіці та науці.

Фрідріх Макс Мюллер, Адельберт Кун, Едвард Шварц — вважали міф наслідком спотворення первісних спроб описати і зрозуміти світ. Стверджували раціональність, але обмеженість мислення давніх людей.

Буслаєв Федір Іванович, Потебня Олександр Опанасович, Афанасьєв Олександр Миколайович — займалися вивченням міфу як первісних спроб пояснити світ, зв'язком міфу з мовою.

Джеймс Фрейзер, Едвард Тайлор, Люсьєн Леві-Брюль, Сергій Аверінцев, Феохарій Кессиді, Єлеазар Мелетинський, Володимир Пропп, Броніслав Малиновський — досліджували міфологію архаїчних суспільств. Відзначили відображення в міфі дійсності, виявили соціальну значимість міфів для сталості суспільства, обґрунтування традицій, ритуалів.

Зигмунд Фрейд, Карл-Густав Юнг, Ерік Фромм, Жан Лакан, Вільгельм Вундт — розглядали зв'язок міфу з процесами підсвідості, зв'язок міфу та раціонального мислення, присутність міфу в свідомості людини будь-якої культури та епохи.

Жорж Сорель — запровадив думку про наявність і необхідність в сучасній культурі міфу, що керує народними масами, впливає на політику.

Джозеф Кемпбелл, Віктор Тернер, Мірча Еліаде, Олександр П'ятигорський, Джон Бірлайн — вивчали спільні для культур різних епох і локацій закономірності виникнення та функціонування міфів. Встановили значенням міфів для формування світогляду, передачі досвіду, зв'язок міфу і священного.

Олексій Лосєв, Йоган Хейзинга, Мірча Еліаде, Яків Голосовкер, Курт Х'юбнер, Мераб Мамардашвілі — розглядали міф як спосіб пізнання світу, що існує поряд з релігією та наукою. Висвітлювали формування міфами моралі, регулювання ними суспільного життя.

Роберт Грейвс — укладач і коментатор античних міфів, дослідник первісної міфології Європи.

Ернст Кассірер, Олексій Лосєв, Поль Рікер — досліджували міф як символічну форму культури, в якій відображається світ та складається його несуперечлива модель.

Ролан Барт, Михайло Бахтін, Юрій Лотман — показали, що міф може виступати знаковою системою, котра виділяє та пов'язує значущі для людини предмети, явища тощо.

Жан Бодрійяр, Ролан Барт, Мішель Фуко, Сьюзен Зонтаґ — досліджували сучасну масову культуру, здійснили внесок в розуміння міфів сучасної цивілізації.

Pix.gif
P philosophy.png Література та веб-сайти, присвячені міфології
Поглиблено Ви можете дізнатися про міфологію з цих джерел:

Література

Тут наведено перелік найдоступніших праць з міфології, які детальніше висвітлюють тему міфології та які можна використовувати для написання статей.

Україномовна

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Філософський енциклопедичний словник / Є К. Бистрицький, М. О. Булатов, А. Т. Ішмуратов та ін.; Голова редакції В. І. Шинкарук. — К.: Абрис, 2002. — 743 с.
  • Войтович В.В Міфи та легенди давньої України / В. Войтович. — Вид. 2-ге, доповн. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2013. — 464 с. : іл. + 16 с. : іл. вкл. — (Серія «Золота пектораль»).
  • Міфи України: За книгою Георгія Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» / пер.: Ю. Ю. Буряк . — Київ: Довіра, 2003 . — 383 с.
  • Галайчук Володимир. Українська міфологія, Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 288 с.
  • Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації / Людмила Павлюк. — Львів: ПАІС, 2006. — 120 с.
  • Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — 416 с. Для поверхневого ознайомлення.
  • Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. — Київ: Довіра, 1992. — 414 с.
  • Гнатюк В. Нарис української міфології / В.Гнатюк. — Львів: Ін-т народознавства НАНУ, 2000. — 263 с.
  • Галайчук В. Українська міфологія / В. Галайчук — «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 276 с.
  • Кононенко О. А. Українська міфологія. Божества і духи / Олексій Кононенко; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 191 с.

Зарубіжна

Англомовна

  • Booker C. The Seven Basic Plots: Why We Tell Stories / C. Booker. — London: Christopher–Continuum International Publishing Group, 2005.
  • Campbell J. The Hero with a Thousand Faces/ Joseph Campbell. — Prinсton: New World Library, 2008.
  • Еliade M. Images and Symbols / M. Еliade. — London: Sphere Books, 1991. — 282 p.
  • Robert Graves, The Greek Myths. (Penguin books; 1026, 1027) 2 vols. (370, 410 p; maps; index in vol. 2) Harmondsworth: Penguin, 1955. Reprinted with amendments 1957. Revised edition 1960.

Російськомовна

  • Батай Ж. Теория религии / Жорж Батай ; [пер. с фр. С. Б. Левина] // «Проклятая часть»: Сакральная социология / Жорж Батай. — М. : Ладомир, 2006
  • Богданов К. Повседневность и мифология / К. Богданов. — СПб. : Искусство-СПб, 2001.
  • Буркерт В. Греческая религия: Aрхаика и класика / В. Буркерт. — СПб. : Алетейя, 2004.
  • Галанина Е. В. Миф как реальность и реальность как миф: мифологические основания современной культуры: монография / Е. В. Галанина. — М. : Издат. дом «Академия естествознания», 2013. –130 с.
  • Голосовкер Я. Э. Логика мифа / Я. Э. Голосовкер. — М. : Наука, 1986. — 216 с.
  • Леви-Стросс К. Первобытное мышление / К. Леви-Стросс. — М. : Республика, 1994.
  • Лосев А. Ф. Знак, символ, миф / А. Ф. Лосев. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982.
  • Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура / А. Ф. Лосев. — М. : Мысль, 1991. — 527 с.
  • Мелетинский Е. М. От мифа к литературе / Е. М. Мелетинский. — М. : Издат. центр Рос. гуманитарн. ун-та, 2001. — 170 с.
  • Найдыш В. М. Философия мифологии XIX — начала XXI вв. / В. М. Найдыш. — М. : Альфа-М, 2004. — 544 с.
  • Осаченко Ю. Введение в философию мифа / Ю. Осаченко, Л. Дмитриева. — М. : Интерпракс, 1994.
  • Шеллинг Ф. В. И. Введение в философию мифологии / Ф. В. И. Шеллинг ; пер. с нем. М. И. Левиной, А. В. Михайлова // Шеллинг Ф. В. И. Сочинения. — М. : Мысль, 1998.

Веб-сайти

  • Theoi Project(англ.) — проект, що збирає інформацію з теми античної міфології. Має розгорнуті описи міфів, божеств, героїв, істот, точні посилання на першоджерела. Раціоналістичні трактування міфів пояснюють їх походження і функції.
  • Encyclopedia Mythica(англ.) — сайт, присвячений міфології різних народів світу. Змістовно описує божеств, героїв, істот, містить посилання на першоджерела.
  • Folk and Mythology Electronic Texts(англ.) — тексти з давньої та сучасної міфології й фольклору. Є посилання на першоджерела або основні публікації.
  • Розділ фольклору проекту «Ґутенберґ»(англ.) — зібрання текстів легенд, казок, за книгами, що перебувають в суспільному надбанні.
  • Internet Sacred Text Archive — зібрання сакральних текстів різної тематики, міфів, легенд, саг, переказів, праць з філософії, езотерики, мовами оригіналів.
  • Українські традиції — стислий опис вірувань, звичаїв предків та давніх українців.
Pix.gif
P philosophy.png Вибраний міф
Вибрані порталом окремі міфи:
Hades abducting Persephone.jpg

Шукаючи собі дружину, Аїд (Гадес) закохався в Персефону (Кору), дочка богині родючості Деметри. Аїд вирушив до Зевса просити її руки, на що Зевс відповів, не бажаючи образити ні брата, ні Деметри, що хоч і не дає згоди на шлюб, але й не відмовляє. Бог підземного царства викрав Персефону, коли та збирала квіти, і забрав під землю. Це побачила озерна німфа Кіана, яка не змогла зарадити цьому, тому що Аїд кинув у воду свій скіпетр, який відкрив прохід до його царства.

Деметра не знала куди зникла дочка, але від Триптолема дізналася, що пастухи бачили як земля розверзлася і Персефону схопив невідомий на колісниці. Прикликавши Гекату, Деметра вирушила до Геліоса, який все бачив з неба. Той розповів, що Персефону викрав Гадес за хитро здійсненим дозволом Зевса. Розгнівана цим Деметра не повернулася на Олімп, натомість стала ходити по землі, забороняючи рослинам цвісти і плодоносити. Через це людям не стало чого їсти, а Зевс так чи інакше мусив сам заговорити до Деметри.

Зевс посилав Іриду та інших богів з дарами до Деметри, але вона відмовилася прийняти їх і поклялася, що земля лишиться безплідною, допоки Аїд не поверне її дочку. Зевсу довелося відправити послання до Аїда з вимогою повернути Персефону, але за умови, що та досі не скуштувала їжі мертвих, ставши повноправною жителькою підземель. За минулі дні Персефона, що сумувала за земним життям, з'їла тільки шматочок хліба. Тому вона мала лишитися в царстві мертвих, однак Аїд, бачачи її сум, вирішив повернути викрадену.

Звернувшись до Реї, Гадес, Зевс і Персефона дійшли згоди. Персефона задля справедливості мала щороку три місяці жити під землею як дружина Аїда, а решту часу — на землі. Відтоді коли Персефона спускалася в царство Аїда, Деметра на три місяці припиняла ріст усіх рослин, природа марніла і наставала зима.

Архів

Pix.gif
P Chinese Dragon.png Міфічні істоти
Вибрані порталом статті про істот і персонажів:
Ded Moroz (Matorin).jpg

Мороз (Морозко, Зюзя) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян. За повір'ям приходить 9 листопада з Залізної гори, найчастіше уособлюється в образі сердитого діда з булавою-кострубом у крижаному вбранні. У праслов'янському епосі займав місце бога зими й холоду, був родичем Сонця й Вітру, проте на час зими навіть могутнішим за них. Баба-зима призначає його воєводою і він бере землю у своє володіння: сковує землю, заморожує ріки, заморожує ліс і від його холоду-духу скріплять дерева і стогне земля, люди ховаються до хат, а худоба – до хліву.

Архів

Pix.gif
DragonFull.png Міфічні герої
Вибрані порталом герої:
Detail Taleides Painter Louvre F340.jpg

Агаме́мнон — напівлегендарний цар Мікен XIII—XII ст. до н. е., вождь ахейського війська в Троянській війні. За переказами саме мікенський цар був головним ініціатором походу проти Трої.

У пам'яті нащадків Агамемнон залишився насамперед як надміру честолюбний володар, чиї бажання не раз шкодили загальній справі. Через свою хвалькуватість Агамемнон мусив погодитися принести дочку Іфігенію в жертву розгніваній богині-мисливиці, яка позбавила ахейський флот попутного вітру; гонор і жадібність Агамемнон при розподілі бранок під час облоги Трої призводять до сварки з Ахіллесом, у якого він відібрав Брісеїду. Агамемнон образив жерця Аполлона Хріса, відмовившись віддати за викуп його доньку і накликавши гнів Аполлона на ахейське військо.

У Спарті, на Пелопоннесі і в Беотії існував культ Агамемнона. Припускають, що в цих місцевостях Агамемнона шанували як бога, культ якого згодом був витіснений культом Зевса.

Архів

Pix.gif
P Chinese Dragon.png Міфічні події
Вибрані порталом окремі події:
The Contest Between Athena and Poseidon for the Possession of Athens MET DP820499.jpg

Суперечка Посейдона з Афіною

Посейдон жадав заволодіти царствами на суші та одного разу оголосив свою владу над Аттикою, вдаривши тризубцем за афінським акрополем. У тому місці забило джерело, з якого потекла морська вода. Афіна відповіла на це, посадивши біля джерела маслину на знак своєї влади цими землями. Між богами ледве не спалахнула бійка і тільки Зевс зупинив їх, щоб суперечка було вирішено мирним шляхом через обговорення хто дав Аттиці більше користі: Посейдон джерелом чи Афіна деревом. На скликаному суді всі боги підтримали Посейдона, а всі богині — Афіну. Але сам Посейдон з образи не з'явився на суд і таким чином більшістю в один голос Афіна отримала право на володіння Аттикою. Задля помсти Посейдон послав величезні хвилі, щоб затопити місто Афіни. Богиня Афіна знайшла притулок в аттичних Афінах, які також назвала своїм ім'ям. Аби вгамувати Посейдона, жінки в Афінах були позбавлені права голосу, а чоловікам відтепер заборонялося бути названими за своїми матерями.

Архів

Pix.gif
Emblem-important.svg Корисно знати
  • Мономіф (англ. Monomyth) або подорож героя — термін, що позначає загальний шаблон, на якому вибудовуються міфи всіх народів світу. Введенний Джозефом Кемпбеллом у його книзі «Тисячеликий герой» (1949).
  • Сім основних сюжетів — за Крістофером Букером, існує всього 7 сюжетів, до яких зводяться всі міфи й художні твори: перемога над чудовиськом, із грязі в князі, пригода, подорож і повернення, комедія, трагедія, відродження.
Pix.gif
Writing Magnifying.PNG Нові статті

Архів []

Pix.gif
Nuvola apps kate.png Чим допомогти?
  • Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про міфи, легенди, дослідників міфології, творців новітніх міфів.
  • У ще незавершених статтях про міфологію існують матеріали, які потребують Вашої уваги.
Pix.gif
Crystal Clear app kservices.png Корисні шаблони
Pix.gif


Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм

Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія

Україна... • АТО • Діаспора • Географія • Караїми Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •

Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти


This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Destek