Портал:Фантастика
 | Ласкаво просимо до порталу «Фантастика» |  |
 Фантастика Фантастика (від дав.-гр. φανταστική — мистецтво уяви, фантазія; англ. fantastic) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який не зустрічається або неможливий в реальному світі. ::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
 Вибрана стаття Жу́ль Ґабріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція — †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики. Народився в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П'єра Верна (1798–1871), нащадка сім'ї провансальських юристів, і Софі Верн (1801–1887), уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємиці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників. Рід Жуля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у 1462 році вступив на службу в гвардію Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції. У сім'ї Вернів, крім первістка Жуля, зростали ще брат Поль і три сестри: Анна, Матільда і Марі. ::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обраний життєписДжудіт Мерріл (англ. Judith Merril; 21 січня 1923, Бостон — 12 вересня 1997, Торонто) — американська та канадська письменниця, критик та сценаристка у жанрі наукової фантастики. Народилася 21 січня 1923 року в Бостоні, США. Дочка Етель та Самуеля Гроссманів. Коли почалася Велика Депресія, її батько наклав на себе руки. Навчалася у Дівочій латинській школі (англ. Girls' Latin School). Переїхавши разом з матір'ю до Нью-Йорка, пішла до середньої школи Морровс Хай (англ. Morrows High), яку закінчила 1939 року. 22 жовтня 1940 року вийшла заміж за Денна Зіссмана, а вже 1942 року...::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Телевізійна фантастика  Мерлін (англ. Merlin) — британский фентезійний телесеріал, що виходив у 2008–2012 роках на каналі BBC. Заснований на легендах про Короля Артура, хоча і значно відрізняється від традиційніших версій міфа. Розповідає про містичного чаклуна Мерліна та його стосунки з Принцем Артуром.
|
Кінофантастика «Листоноша» (англ. The Postman) — американський постапокаліптичний фільм режисера й актора у головній ролі Кевіна Костнера на основі однойменного роману 1985 р. Девіда Бріна. У фільмі також знімалися Вілл Петтон, Лоренц Тейт, Олівія Вільямс, Джеймс Руссо та Том Петті. Дія фільму відбувається після невизначених апокаліптичних подій, що залишили величезний вплив на людську цивілізацію. Кочові виживанці намагаються відновити мир, оскільки тепер світ поринув у суцільні військові конфлікти. Фільм випущений на Різдво 1997 р. Warner Bros. У кінці 1990-х рр. цивілізація скалічена, суспільство деградує в постапокаліптичних умовах. У 2013 році приблизно через 15 років після катастрофи в американську пустку приходить загадковий і безіменний кочовик (Кевін Костнер), блукаючи рівнинами штату Орегон. Маючи потребу в їжі і воді, він торгує виступами шекспірівських п'єс. Неофашистська армія управляється Генералом Віфлеємом (Білл Петтон), захоплює Кочівника і вирішує додати його до лав своєї армії.::::::::::::::::читати далі |
 Корисні шаблони
|
 Нові статті
|
 Добра стаття Парціфаль (нім. Parzival) — містично-куртуазна поема Вольфрама фон Ешенбаха. Датується 1200—1210 роками та містить 25000 віршованих рядків. Твір написаний середньоверхньонімецькою мовою на основі незакінченої поеми Кретьєна де Труа — «Персеваль, або повість про Грааль». Вольфрам збільшив обсяг тексту до XVI книг, довів до кінця фабульні зв'язки та додав вступну частину про Парціфалевого батька — Гамурета. Він також вніс деякі зміни до основного сюжету, розробленого Кретьєном, але загалом дотримувався задуму останнього. Провідною темою твору є пошуки Святого Грааля (у Вольфрамовій інтерпретації це коштовний камінь), проте ці пошуки мають насамперед психологічний характер. Парціфаль проходить шлях покаяння та внутрішнього переродження наївної душі та досягає досконалості. Між 1210—1220 роками Вольфрам написав поему «Тітурель», яка слугувала приквелом до «Парціфаля» та додатково інформувала про персонажів про Святий Грааль. «Парціфаль» став джерелом для однойменної музичної драми Ріхарда Вагнера 1882 року..::::::::::::::::читати далі |
Фантастичне образотворче мистецтво  Ганс Рудо́льф Ґіґер (нім. Hans Rudolf Giger), він же Ганс Руді Ґіґер (нім. Hans Rüdi Giger; * 5 лютого 1940, Кур, Граубюнден, Швейцарія — † 12 травня 2014, Цюрих, Швейцарія) — швейцарський художник, представник фантастичного реалізму, найбільш відомий своєю дизайнерською роботою для фільму «Чужий». Його ім'я часто пишеться як HR Giger. Художник прославився з виходом 1977-го року своєї третьої книги «Некрономікон», названої на честь вигаданої письменником Говардом Лавкрафтом окультної книги. Особливо цей збірник постерів привернув увагу англійського режисера Рідлі Скотта. Той запросив Ґіґера для роботи над концептом істот, художнім дизайном свого фільму «Чужий» і створення образу ксеноморфа. Згодом робота над цим фільмом принесла художнику «Оскар» в 1980 за «Найкращі візуальні ефекти». Малюнки його чудовиськ послужили ескізами і для наступних трьох фільмів. В 1979 році одружився вдруге на Міа Бонцаніго, з якою прожив півтора роки. .::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
• Edwin Markham (1852-1940) • Julian Osgood Field (1852-1925) • Thomas Nelson Page (1853-1922) • H. Percy Blanchard (1862-1939) • Charles M. Relyea (1863-1932) • Clive Holland (1866-1959) • Leslie Beresford (1878-1946) • Talbot Mundy (1879-1940) • Gib Mihăescu (1894-1935) • Brian Tunstall (1900-1970) • Charles Carr (1901-1985) • Cyril Plunkett (1905-1966) • Paul H. Kocher (1907-1998) • Wojciech Bąk (1907-1961) • Egon Hostovsky (1908-1973) • Ivar Lissner (1909-1967) • G. E. Daniel (1914-1986) • James Kirkup (1918-2009) • Maurice Druon (1918-2009) • Avram Davidson (1923-1993) • Gregory Fitz Gerald (1923) • J. P. Donleavy (1926) • Tom Doherty (1936) • Ann C. Whitehead (1938) • Richard Monaco (1940) • Amanda Prantera (1942) • Walter Kendrick (1947-1998) • Charles Johnson (1948) • Albert Wendland (1948) • François Rivière (1949) • Paul J. McAuley (1955) • Caroline Thompson (1956) • Michael Pryor (1957) • Angelica Harris (1957) • Manfred Weinland (1960) • Arthur Phillips (1969) • James Knapp (1970) • Joe Calkins (1970) • Anne-Laure Bondoux (1971) • David Wellington (1971) • Naomi Kritzer (1973) • Breeana Puttroff (1977) • Emma Shortt (1980) • Diane Özdamar (1985) • Zurrell Loriez (1986)
Померли:
• William Shakespeare (1564-1616) • William Wordsworth (1770-1850) • Jules-Amédée Barbey d'Aurevilly (1808-1889) • Sygurd Wiśniowski (1841-1892) • Edward Robert Hughes (1851-1914) • Camille Mauclair (1872-1945) • W. J. Saunders (1873-1928) • Cyril Falls (1888-1971) • George Adamski (1891-1965) • P. L. Travers (1899-1996) • Karin Boye (1900-1941) • Alexander Laing (1903-1976) • Gregor von Rezzori (1914-1998) • Frank Sisk (1915-1985) • Satyajit Ray (1921-1992) • Jack Ritchie (1922-1983) • Axel Madsen (1930-2007) • M. Chirnoagă (1930-2008) • Paul E. Erdman (1932-2007) • Manfred Bieler (1934-2002) • Henrietta Branford (1946-1999) • Stan Burns (1947-2015) • Francis Tsai (1967-2015)
Фантастичні твори  «Ніч ополудні» (англ. Darkness at Noon) — роман англійського письменника угорсько-єврейського походження Артура Кестлера. Книга присвячена опису епохи «Великого терору» у Радянському Союзі, про те, як жорна революції перемелюють і знищують своїх творців, на думку Партії, тих, котрі мали сумнів щодо правильності обраного шляху розвитку держави і руху. У романі держава, де відбуваються події, прямо не називається, а згадується, як країна, де перемогла Революція..::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
 |
 Література
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|