Портал:Втрачена архітектура
| Портал | Обговорення порталу | Проєкт | Обговорення проєкту | Доглядачі порталу |
 Ласкаво просимо до україномовного порталу «Втрачена архітектура» |
| Втрачена архітектура — галузь історії культури та історії архітектури про створення архітектурних пам'яток. їх авторів та їх зникнення з різних причин. Історія втраченої архутектури не є завершеним процесом, а продовжується і в сьогодення як відбиток агресивності держав та недоліків практики політиків всіх рівнів. КласифікаціяАрхітектурні споруди втрачають—
Історичні факти
Втрачена дерев'яна архітектура Використання дерева логічно виникає в місцевостях, багатих лісом. Дещо легші засоби обробки сировини і наявність матеріалу спонукали до поширеного використання саме дерева. На ранішніх і середніх етапах розвитку дерев'яної архітектури характерна відсутність гідроізоляції, розвиток плісняви і недовготривалість дерев'яних споруд. Свої обмеження вносила і велика пожежонебезпека. Дерев'яні споруди добре горять, що небезпечно як в воєнні, так і мирні часи, в часи посух. Вкрай поганим недоліком для дослідників дерев'яної архітектури є відсутність у дерев'яних споруд підмурків і фундаментів. Наявність стрічкового типу фундаментів в кам'яній архітектурі дає змогу відновити план споруди навіть після зникнення будови в стародавні часи. Дерев'яна архітектура без підмурків зникає назавжди. Тому збереження стародавніх зразків дерев'яних споруд повинно робитися негайно в скансенах чи музеях просто неба. Стародавні зразки підлягають обов'язковому описуванню, замалюванню, фотографуванню тощо. Кількість вже існуючих музеїв дерев'яної архітектури недостатня. До переваг дерев'яної архітектури відносять дешевизну матеріалу і доступність будівельних робіт. В 20 столітті, після поширення небезпечних для здоров'я людей пластмас і штучних матеріалів, заговорили про екологічну нейтральність дерева чи благодійний вплив її на організм людини.
|
 |
.jpg)
| Вибране зображення |
| |
|
| Основні статті |
| Київська ротонда • Десятинна церква • Церква Богородиці Пирогощої • Церква Іоана Златоуста (Залізна церква) • Церква святих Костянтина та Єлени (Київ) • Собор (Ковентрі, Англія) • Цирк Петра Крутікова (Київ) • Вітовські вежі • Богоявленська церква (Палтога) • Покровський храм (Анхімово)
|
|
| Втрачена архітектура України |
 Ки́ївська рото́нда — середньовічна ротонда романського стилю, що існувала в Києві в ХІІ—XV століттях, в часи Київського князівства. Пам'ятка архітектури Київської Русі. Розташовувалася по вулиці Володимирська 3, Київ, Україна. Призначення невідоме; серед гіпотез — двірцева будівля (палац, палата княжої ради, дім державних прийомів)[1], цивільна будівля київської сеньйорії, католицька церква (домініканська церква святої Марії[2], церква святої Катерини[3]) тощо. Мала вигляд архітектурної споруди баштового типу (зовнішній діаметр 20 м, внутрішній — 17 м), декорованої 16-ма пілястрами (шириною до 1,2 м, товщиною 0,3-0,6 м). Збудована з плінфи, валунів і дрібного каміння. Стіни були заввишки 10 м (збереглися лише на 80 см), товщиною 1,5 м. Внутрішній простір — зала з великим центральним стовпом (діаметром 3,2 м), що слугував опорою для перекриття.:::::::::::::::: Докладніше |
|
| Архітектори-реставратори |
| Барановський Петро Дмитрович (Шуйське, Смоленська область, 29 січня (9 лютого) 1892 — †12 червня 1984, Москва) — російський реставратор і дослідник пам'яток архітектури доби Середньовіччя. Засновник музею в Коломенському та Музею імені Андрія Рубльова в Москві. Біографія Походить з дорогобузьких селян Смоленщини. 1912 року закінчив курси інженерів у Москві з ліцензією на право проводити будівничі роботи. Отримав медаль від Російського археологічного об'єднання за реставрацію Свято-Герасимова монастиря в Болдині Смоленської області. З 1914 року військовий інженер. 1918 року отримав другий диплом із мистецтвознавства, став викладачем в університеті у Москві. 1918 роком датовані його реставраційні і рятувальні роботи в місті Ярославль, де виникла загроза знищення видатних пам'яток архітектури 17 ст.(Митрополичі палати, Спасо-Преображенський монастир та ін.) після придушення владою антибільшовицького повстання. Організатор десяти науково-дослідних експедицій з вивчення дерев'яних і кам'яних пам'яток вздовж річок Архангельської області, де тоді ще були у наявності ансамблі і комплексна дерев'яна забудова від доби російського середньовіччя і до початку 20 ст. У коло його архітектурних досліджень увійшли пам'ятки архітектури Криму, України, Азербайджану, Грузії, Росії. Радянська влада віддячила арештом і засланням до Сибіру. Отримав три роки ув'язнення в таборах міста Маріїнськ (тепер Кемерівська область). Барановському належить честь дослідження та повернення в науковий обіг садиби доби бароко 18 століття Хмеліта родини Грибоєдових. В повоєнні роки мав відношення як архітектор до містобудівного проєкту — відновлення міста Смоленськ. .jpg) Товаришував з російським письменником Володимиром Чивиліхіним (1928—1984), що залишив документальні спогади про їх зустрічі, бесіди і спілкування. У зв'язку з повним вилученням комуністичним урядом з церковного майна комплексу Новодівочого монастиря і перетворенням його на комплекс комунальних квартир, житло отримав у колишньому монастирі. Мешкав там у колишніх лікарняних палатах монастиря з 1939 до 1984 року. Був одружений. Дружина — Марія Юр'ївна, була науковим співробітником Державного історичного музею. подружжя мало доньку. Помер в Москві, поховано в некрополі Донського монастиря. На надгробку напис із Біблії: «Ти, Петро, і на камені цьому…»:::::::::::::::: Докладніше |
|
| Цього року... |
Зазнав руйнування від вибуху 1687 року під час облоги Акрополя венеціанцями періоду війни з турками (турки зберігали в храмі порох, що вибухнув під час обстрілу).
|
|
| Література про архітектуру |
|
|
| Чим допомогти |
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче. Як робити, з чого почати першу свою публікацію: |
|
 |  | |  |  | .jpg){kind=small}
|
| Мистецтво | Історія | Культура | Література | Архітектура | Дерев'яна архітектура |
|
Примітки
- ↑ Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
- ↑ Пуцко В.Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.; Пуцко В. Г. Искусство Киевской руси на рубеже XII — XIII вв. // Исследование «Слова о полку Игореве». — Лениград, 1986. — С. 145
- ↑ Иоаннисян О. М. Храмы-ротонды в Древней Руси // Иерусалим в русской культуре. — Москва, 1994. — С. 111.