Портал:Афроамериканці

Афроамерика́нці (англ. African Americans) — громадяни чи мешканці США, предками яких були представники чорношкірих народів Африканського континенту.

Більшість афроамериканців походять від рабів, завезених у 1619—1865 роки з Африки на територію сучасних Сполучених Штатів. Водночас, значну частину чорношкірих американців складають ті, хто добровільно іммігрував до США з Африки, Карибських островів, Центральної та Південної Америки тощо. Однак не всі афроамериканці-нащадки рабів визнають останніх за афроамериканців.

Афроамериканці — найбільша расова меншина США і друга за кількістю расова група (після білих).

У 2008 році президентом США вперше у історії було обрано афроамериканця Барака Обаму, матір якого була білою американкою, а батько — іммігрантом з Кенії. .::::::::::::::::читати далі

Америка́но-мексика́нська війна́ — військовий конфлікт між США та Мексикою в 1846—1848 роках. У Мексиці війну називають Північноамериканською інтервенцією або Війною 47-го року. Війна виникла як наслідок претензій Мексики на Техас після його анексії Сполученими Штатами Америки. Після війни за незалежність Техасу, Мексика відмовилася визнати втрату Техасу, і заявила про свої наміри повернути цю територію назад, вважаючи її власною бунтівною провінцією. Також причинами війни стали експансія американців на захід, політична нестабільність у Мексиці та нездатність мексиканського уряду керувати віддаленими північними провінціями після війни за незалежність. Більшість техасців вітали початок війни. У США її підтримували демократи, але критикували віги. Щодо Мексики, то тут ця війна стала справою національної честі та вважалася способом повернути втрачені землі.

Найважливішими наслідками війни стали значні територіальні втрати Мексики, у результаті яких провінції Верхня Каліфорнія та Нова Мексика були віддані США, — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта. Американські політики провели в напруженні декілька років, обговорюючи проблему рабовласництва на нових територіях, і нарешті зважилися на Компроміс 1850 року (лише Каліфорнія була визнана штатом, вільним від рабства)..::::::::::::::::читати далі

Га́рлем (англ. Harlem) — частина міста Нью-Йорк (США), населена головним чином афроамериканцями («негритянське», або «чорне гетто»); розташована на північному сході острова Мангеттен.

Спочатку Гарлем — село, засноване нідерландцями (1636), які назвали місцевість на честь міста в Нідерландах. Голландці привезли сюди першу партію негрів-рабів; у 1731 село увійшло до складу Нью-Йорка.

На початку 20 століття Гарлем перетворився на «чорне гето». Масова міграція чорношкірого населення відбувалася за участі Афро-Американської рієлторської компанії. Однією з причин переселення були антинегритянські заворушення на початку 1900-х років.

В 1930-і роки Гарлем став центром індустрії розваг, але після війни почав швидко занепадати й незабаром перетворився на бідний район із високою злочинністю, низьким рівнем життя, поганими соціальними службами. Проте небажання власників житла в інших районах міста здавати квартири чорному населенню призвело до того, що квартирна плата в Гарлемі почала перевищувати середню в місті. Ті ж причини зумовили перенаселення, брак шкіл і лікарень, високу дитячу смертність.

Врешті-решт у 70-80-их роках 20 століття погані умови життя змусили мешканців переселятися деінде й густота населення в Гарлемі різко зменшилася. Від багатьох будинків залишилися самі стіни. З кінця 1990-х ціни на нерухомість знову підвищилися, скуповуються старі розвалені будинки, зростає кількість новобудов. Серед причин цього явища називають те, що великий капітал скупив уже майже все на Мангеттені й шукає іншого розміщення грошей.

Гарлем був одним із центрів негритянського руху в США; найбільші виступи відбулися восени 1959 на знак протесту проти сегрегації в галузі освіти,.::::::::::::::::читати далі

Одні з перших афроамериканських астронавтів НАСА. На фото: Рональд Макнейр^[en], Гайон Блуфорд та Фред Грегорі з набору астронавтів 1978 року^[en].

Кванза (англ. Kwanzaa, [ˈkwɑːn.zə]) — це тижневе свято, що відзначається у США і в інших країнах африканської діаспори^[en] в Америці. Святкування вшановує африканську спадщину в афроамериканській культурі^[en] і триває з 26 грудня по 1 січня, завершуючись обміном подарунками.> Кванза має сім основних принципів (Nguzo Saba). Свято започаткував Маулана Каренга^[en]; уперше його відзначили у 1966-67 роках.

Маулана Каренга придумав Кванзу в 1966 році, як перше суто афроамериканське свято, (див. також Juneteenth). За словами Каренги, назва «Кванза» походить від вислову matunda ya kwanza мовою суахілі, що означає «перші плоди врожаю», хоча звичайним перекладом буде просто «перші плоди». Вибір суахілі, східноафриканської мови, відображає її статус як символу панафриканізму, особливо в 1960-ті роки, хоча більша частина трансатлантичної работоргівлі, внаслідок якої африканці опинилися в Америці, відбувалася в Західній Африці.

Кванза — це святкування, корені якого сягають чорного націоналістичного● руху 1960-х, воно було започатковане, щоб допомогти афроамериканцям воз'єднатися зі своєю африканською культурною та історичною спадщиною через об'єднання в медитації і вивченні африканських традицій і Nguzo Saba, «семи принципів африканської спадщини», які, за словами Каренги, є «комунітарною африканською філософією». ..::::::::::::::::читати далі.

Фанні Лу Гамер (англ. Fannie Lou Hamer, уроджена Таунсенд, англ. Townsend; 6 жовтня 1917 року, Монтгомері, Міссісіпі — 14 березня 1977 року, Mound Bayou^[d], Міссісіпі) — американська громадська діячка й активістка руху за права чорношкірих громадян США.

Фанні Лу Таунсенд народилася у 1917 році і була наймолодшою із 20 дітей. З 6 років вона збирала бавовну разом зі своєю сім'єю. У дитинстві у неї часто не було їжі та взуття. У 12-річному віці вона змушена була кинути школу, щоб працювати. У 1942 чи 1944 році вона вийшла заміж за Перрі Гамера. Вони разом працювали на плантації до 1962 року. Подружжя хотіло завести велику сім'ю, однак у Фанні постійно ставалися викидні. У 1961 році вона була піддана стерилізації білим лікарем без її згоди. Подібна практика часто використовувалася в Міссісіпі щодо бідних чорношкірих жінок. Гамери удочерили двох дітей.

У 1961 році Гамер почала відвідувати зібрання Конференції південного християнського керівництва і Студентського ненасильницького координаційного комітету^[en]. Вона стала активісткою руху за виборче право для чорношкірих. 31 серпня 1962 року вона зібрала 17 добровольців, щоб зареєструватися як виборці. Їм відмовили в реєстрації, оскільки вони не пройшли тест на грамотність, а дорогою додому їх оштрафували через вигаданий привід>. Гамер звільнили з плантації. .::::::::::::::::читати далі

Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа (англ. William Edward Burghardt Du Bois, скорочення W. E. B. Du Bois, Дюбойс; 1868—1963) — афроамериканський громадський діяч, панафриканіст, соціолог, історик і письменник.

Дюбуа народився 23 лютого 1868 року біля в Грейт-Баррінгтоні (Массачусетс, США). Мулат (як мати, так і батько мали змішане походження). У 1895 році він став першим американцем з африканським корінням, що отримав ступінь доктора філософії Гарвардського університету, а через два роки став професором історії та економіки Атлантського університету, зайнявшись вивченням питань про соціальне становище афроамериканців. Він прийшов до висновку, що соціальні зміни відбудуться лише під впливом протестів. Погляди Дюбуа і його однодумців з числа освіченої чорної молоді були опозиційні ідеям іншого активіста за права афроамериканців того часу — Букера Вашингтона, який виступав за соціальну інтеграцію чорних і білих за допомогою відмови перших від негайного надання їм рівноправності, в той час як Дюбуа вважав вірним шляхом боротьбу за здобуття вищої освіти хоча б «обдарованою десятою частиною» (talented tenth) афроамериканців, яка б працювала на благо розвитку афроамериканців..::::::::::::::::читати далі

Мухаммед Алі (англ. Muhammad Ali, народжений як Кассіус Марселлус Клей — англ. Cassius Marcellus Clay Jr.; * 17 січня 1942, Луїсвілл, Кентуккі, США — † 3 червня 2016, Скоттсдейл, Аризона, США) — американський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії; один з найвідоміших боксерів в історії світового боксу.

Чемпіон XVII Літніх Олімпійських ігор 1960 року в напівважкій ваговій категорії, абсолютний чемпіон світу у важкій вазі (1964—1966, 1974—1978). Володар звання «Боксер року» (шестиразовий — 1963, 1966, 1972, 1974, 1975, 1978) і «Боксер десятиріччя» (1960-ті) за версією журналу The Ring; «Спортсмен року» за версією журналу Sports Illustrated (1974), був визнаний «спортсменом століття» за версією кількох спортивних видань. Його рекорди за кількістю переможених бійців за титул чемпіона світу у важкій вазі (21) і перемог в боях за об'єднаний титул незалежно від вагової категорії (14) не були побиті протягом 38 років. Виграв 8 боїв, отримавших оцінку «5 зірок» від BoxRec; це третій показник в історії важкої ваги Єдиний боксер, який зайняв перше місце в рейтингу найкращих важковаговиків світу за підсумком року за версією BoxRec 12 разів. Всього ввійшов в десятку найкращих важковаговиків 17 разів. Після закінчення кар'єри був включений в Зал слави боксу (1987) і Міжнародний зал боксерської слави (1990). Видатний оратор. Прототип персонажа Аполло Крід в серії фільмів «Роккі».

Після чемпіонського бою з Сонні Лістоном, яке відбулося 25 лютого 1964 року, вступив в організацію «Нація ісламу» і змінив ім'я на Кассіус Ікс (англ. Cassius X), потім на Мухаммед Алі і надалі виступав під ним. На піку кар'єри відмовився проходити службу в армії США, після чого був позбавлений всіх титулів і відсторонений від участі у змаганнях більш ніж на три роки. Після повернення в спорт повернув собі звання чемпіона світу в боротьбі з кращими боксерами того часу. Протистояння Алі з Джо Фрейзером стало одним з найвідоміших в історії спорту.

Після завершення спортивної кар'єри займався громадською та благодійною діяльністю, був Послом доброї волі ЮНІСЕФ (1998—2008)..::::::::::::::::читати далі

Рабство в США — система рабовласництва та використання праці рабів, що існувала в США в 1619–1865 роках. Більшість рабів були африканцями, насильно вивезеними з місць проживання, і їх нащадками.

Вперше африканські невільники були завезені в британську Вірджинію англійськими колоністами в 1619 р. Станом на 1860 рік, з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами. З 1,5 млн сімей, що жили в цих штатах, понад 390 тис. сімей мали рабів.

Праця рабів широко використовувався в плантаційному господарстві, дозволяючи отримувати американським рабовласникам високі прибутки. У першій половині XIX століття національне багатство Сполучених Штатів значною мірою було засновано на експлуатації рабської праці. За період з XVI століття по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.

У січні 1849-го Авраам Лінкольн вніс до Конгресу білль про заборону рабства у федеральному окрузі Колумбія. Поправку відхилили, хоча позиція загалом була досить поміркованою. Скасування рабства в столиці США не означало його остаточного знищення і було важливим, радше, з морально-етичного погляду: столицю держави, яка претендувала на першість на американському континенті, мали населяти вільні люди. ::::::::::::::::читати далі

Місяць афроамериканської історії (також Місяць чорної історії, Місяць негритянської історії, англ. Black History Month) відзначається щороку в лютому в США та Канаді. Під час цього місяця проводять пам'ятні заходи, присвячені боротьбі суспільства з рабством, расизмом, упередженнями та бідністю. Також відзначається внесок афроамериканців у культурне і політичне життя країни. Аналогічний місячник щороку проводять у Великій Британії в жовтні.

У 1926 році чорношкірий історик та журналіст Картер Дж. Вудсон^[en] заснував Тиждень негритянской історії («Negro History Week»), вибравши другий тиждень лютого, оскільки на нього припадали дні народження Президента США Авраама Лінкольна і відомого аболіціоніста Фредеріка Даґласа..::::::::::::::::читати далі.

«Кохана» (англ. Beloved) — роман американської письменниці Тоні Моррісон, який вийшов в 1987 р. Дія роману відбувається після Громадянської війни (1861-1865 рр..) і заснована на історії чорношкірої рабині Маргарет Гарнер, яка в кінці січня 1856 р. втекла від рабовласника в Кентуккі і переправилася у вільний штат Огайо.

Головна героїня роману — рабиня, яка втекла в Цинциннаті (Огайо). Їй вдається пробути на волі лише двадцять вісім днів, коли за нею і її дітьми приїздить пошуковий загін за законом про втікачів рабів (1850), який давав рабовласникам право переслідувати рабів по всіх штатах. Сеті вбиває свою дворічну дочку, щоб не дати колишнім господарям повернути її назад в Милий Будинок, кентуккську плантацію, звідки Сеті втекла. Через кілька років в будинок Сеті за адресою Блустоун-роуд, 124, Цинциннаті, Огайо, прибуває жінка, що удає з себе її дочку на ім'я Кохана. Історія починається з опису привида: «Негаразд було в будинку номер 124. Хазяйнував там злобливий маленький привид, дух дитини».

Роман удостоївся Пулітцерівської премії 1988 року за художню книгу і став фіналістом Національної книжкової премії 1987 року[3]. У 1998 р. він був екранізований в однойменному фільмі за участі Опри Вінфрі. У 1988 році роман номіновано на премію лібертаріанської фантастики «Прометей». Також твір включено до списку 100 найкращих книг всіх часів за версією Норвезького книжкового клубу, який для складання списку провів опитування 100 письменників та письменниць по всьому світу . Книга присвячена «більш ніж шістдесяти мільйонам», під якими маються на увазі чорношкірі і їх нащадки, загиблі від трансатлантичної работоргівлі. Епіграф книги взято з Послання до Римлян (9:25)..::::::::::::::::читати далі

Джек Ру́звельт «Джекі» Ро́бінсон — (англ. Jack Roosevelt «Jackie» Robinson; 31 січня 1919, Кейро, Джорджія, США — 24 жовтня 1972, Стемфорд, Коннектикут, США) — американський бейсболіст, перший темношкірий гравець у Головній бейсбольній лізі в 20-у столітті. Брав участь у шести Світових серіях, одну з яких виграв у складі «Бруклін Доджерс» у 1955 році. Обирався шість разів поспіль (з 1949 по 1954) до команди всіх зірок ГБЛ. У 1947 році Робінсон став найпершим володарем трофею Новачок року ГБЛ. У 1949 отримав нагороду Найціннішого гравця Національної ліги — і став першим темношкірим, якому вдалося виграти цей приз. Ім'я Робінсона внесено до Національної зали слави бейсболу в 1962 році. У 50-річний ювілей його дебюту в лізі, 15 квітня 1997 року всі команди Головної бейсбольної ліги в знак шани досягнень спортсмена закріпили номер Робінсона («42»).::::::::::::::::читати далі

• Список афроамериканських астронавтів^[en]
• Список афроамериканських вчених та винахідників^[en]
• Список афроамериканських акторів^[en]
• Список афроамериканських митців образотворчих та прикладних мистецтв^[en]
• Список афроамериканських співаків та співачок^[en]
• Список афроамериканських письменників та письменниць^[en]
• Список афроамериканських математиків^[en]
• Списки афроамериканців^[en]
• Список пам'ятників видатним афроамериканцям^[en]

Семюел Рей Ділейні-молодший (англ. Samuel Ray Delany, Jr, /dəˈleɪni/, нар. 1 квітня 1942) — американський письменник, літературний критик та викладач літератури, найбільше відомий своїми науково-фантастичними творами. Його перу також належать мемуари та есе, зокрема на теми сексуальності.

Делейні отримав за свої твори чотири премії Неб'юла та дві Г'юго. 2002 року його введено в Залу слави наукової фантастики, 2013 року спілка письменників наукової фантастики Америки назвала його 30-м Гросмейстром наукової фантастики.

Серед найвідоміших творів Ділейні романи «Вавилон-17» та «Перетин Ейнштейна», «Нова», «Далґрен», цикл фентезійних оповідань «Повернення до Неверіону». Є серед творів Ділейні й відверто порнографічні, присвячені дослідженню людських сексуальних потягів.

Ділейні народився в Гарлемі у родині бібліотекарки та власника ритуального закладу. Серед його родичів були відомі активісти боротьби за громадянські права. Його дід був першим чорношкірим єпископом Єпископальної церкви.

З дитинства за ним закріпилося ім'я Чіп. Так його звали всі добрі знайомі. Прізвище Delany часто пишуть з помилками навіть англійською мовою, включно з обкладинками власних книжок..::::::::::::::::читати далі

.Ге́ллі Марі́я Бе́ррі (англ. Halle Maria Berry, МФА: [ˈhæli ˈbɛri]; нар. 14 серпня 1966(19660814), Клівленд) — американська кіноакторка. Лауреатка премій «Оскар» (2002), «Золотий глобус» (2000) і «Еммі» (2000).

Народилася 14 серпня 1966 року в місті Клівленді (штат Огайо, США). В 1971 році змінила ім'я на Геллі Марія Беррі. Своє середнє ім'я вона отримала на честь супермаркету «Halle's Department Store», який пізніше став місцевою пам'яткою у неї на батьківщині в Клівленді. Її мати, Джудіт Енн (уродж. Говкінс), біла, працювала медсестрою в психіатричній лікарні, батько, Джером Джессі Беррі, афроамериканець, працював у тій же лікарні, що й мати, пізніше став водієм автобуса. Її бабуся по материнській лінії, Неллі Дікен, була родом з Дербіширу, Англія, у той час як дідусь по материнській лінії, Ерл Еллсворт Говкінс, народився в Огайо. Батьки Геллі розлучилися, коли їй було 4 роки, і її разом із старшою сестрою Гейді (нар. 1964 р.).

Беррі закінчила Бедфордську вищу школу (англ. Bedford High School), потім працювала в дитячому відділі супермаркету «Higbee's Department Store». Після цього вона навчалася в Cuyahoga Community College. В школі була редакторкою шкільної газети, стала президентом класу і капітаном групи підтримки місцевої шкільної команди. У 1980-х взяла участь у кількох конкурсах краси, вигравши «Miss Teen All-American» у 1985 і «Міс Огайо США» в 1986 рр.. Вона виграла титул «Першої віцеміс США 1986» після «Міс США 1986» Крісті Фічтнер з Техасу. Стала першою афроамериканською представницею США на конкурсі «Міс світу» в 1986 році, фінішувавши на 6-му місці.

У 1989 році під час запису мінісеріалу «Живі ляльки» Беррі впала в кому, і їй::::::::::::::::читати далі

Бійо́нсі Жизе́ль Но́улз-Картер (англ. Beyoncé Giselle Knowles-Carter; нар. 4 вересня 1981(19810904)) — американська виконавиця в стилі R&B, музична продюсерка, актриса, танцівниця, модель та дизайнерка моди. Здобула славу наприкінці 1990-х років як лідерка одного з найпопулярнішого гурту усіх часів Destiny's Child.

Під час перерви Destiny's Child, Бійонсі дебютувала як акторка, знявшийсь у комедії «Остін Паверс: Ґолдмембер» (2002), випустила перший соло альбом «Dangerously in Love» (2003), який очолив американський Billboard 200. До останнього увійшли сингли «Crazy in Love^[en]» та «Baby Boy», які зайняли перші рядки у Billboard Hot 100. Після розпаду гурту у 2006 році, вона випустила другий альбом «B'Day», що включає такі топові сигли як «Irreplaceable^[en]», «Déjà Vu^[en]» «Beautiful Liar». Також, Бейонсе продовжила кар'єру в кіно, зігравши головні ролі у «Рожева пантера» (2006), «Dreamgirls^[en]» (2006), «Одержимість» (2009). Її шлюб з репером Jay-Z та роль Етти Джеймс у «Cadillac Records●» (2008) вплинули на її третій альбом, «I Am… Sasha Fierce», за який на 52-гій церемонії «Греммі»^[en] вона отримала 6 нагород з 10 номінацій.

Після успішних релізів в групі, Бійонсі випустила свій дебютний сольний альбом — «Dangerously in Love», в червні 2003. Альбом став одним із найбільш комерційно успішних альбомів року, що очолювали верхівки чартів Америки і Великої Британії. До нього ввійшли сингли «Crazy in Love» і «Baby Boy», що займали перші рядки престижних чартів. Альбом приніс Бійонсі п'ять нагород Греммі на 46-ій церемонії вручення Греммі в 2004 році.

Другий сольний альбом Бійонсі «B'Day» вийшов 4 вересня 2006 року. До альбому увійшли такі сингли, що стали хітами у Великій Британії, як «Deja Vu» и «Beautiful Liar», а також всесвітній хіт «Irreplaceable». Він приніс Ноулз її сьому винагороду Греммі. Всього у неї сімнадцать статуеток Греммі.

У квітні 2016 року співачка випустила новий альбом під назвою «Lemonade», який багато хто називає дуже особистим.^{[джерело?]}

Бійонсі також досягла певного успіху в кіно, знявшись в таких голлівудських фільмах, як комедія 2006 року «Рожева пантера» і мюзикл того ж року «Дівчини мрії», які принесли їй дві номінації на винагороду «Золотий глобус» за гру і за пісню з фільму («Listen»)..::::::::::::::::читати далі

Жан-Мішель Баскія (англ. Jean-Michel Basquiat, 22 грудня 1960(19601222), Нью-Йорк, США — 12 серпня 1988, Нью-Йорк, США) — американський художник. Уславився спочатку як графіті-художник у Нью-Йорку, а потім, в 1980-их, як дуже успішний неоекспресіоніст.

Баскія народився в Нью-Йорку — в Брукліні. Його мати, Матильда, була з Пуерто-Рико, а батько, Джерард, мав гаїтянське коріння. Завдяки цьому Мішель з дитинства вільно розмовляв французькою, іспанською та англійською мовами, читав книги, такі як поезія символистів, міфи й історію. Вже в ранньому віці він проявляв здібності до мистецтва, і його мати це заохочувала.

В 1977, у віці 17 років, Баскія і його друг Al Diaz почали малювати графіті на стінах будинків на Мангеттені, підписувалися «SAMO» або «SAMO shit». Малюнки складалися зі змістовних фраз, зміст яких важко перекласти українською, наприклад, «Plush safe he think. SAMO» («Він думає, що плюш оберігає (його). SAMO») або «SAMO as an escape clause» («SAMO як застереження»). В грудні 1978 р. в Вілладж Войс була опублікована стаття про ці написи. Проєкт закінчився епітафією «SAMO IS DEAD» («SAMO мертвий»). В 1978, Баскія залишає рідний дім, живе з друзями, заробляє на життя продажем футболок і листівок на вулиці. Також у кінці сімдесятих Баскія з друзями організовує групу Gray, яка грає в різних клубах Мангеттена.

В червні 1980-го Баскія бере участь в The Times Square Show, колективній виставці художників. В 1981-му поет і арткритик Рене Рікар]...::::::::::::::::читати далі.

• http://www.greatblackheroes.com/
• https://blackinventor.com/
• http://www.avoiceonline.org/
• https://www.afar.com/magazine/african-american-museums-historical-sites-united-states
• http://slaverebellion.org/?page=home
• http://www.colum.edu/CBMR/
• https://libguides.nypl.org/african-american-women-writers-of-the-19th-Century
• http://www.pointecoupeehistory.com/
• https://www.thehistorymakers.org/
• https://news.un.org/en/tags/african-americans
• http://www.blackbaseball.com/
• https://ncnw.org/
• http://henriettalacksfoundation.org/
• https://sci-tech.squarespace.com/
• http://xroads.virginia.edu/~Hyper/WPA/wpahome.html
• http://eblackcu.net/portal/
• https://williamsinstitute.law.ucla.edu/publications/lgbt-afro-am-indv-and-ss-couples/
• http://www.theatlantic.com/unbound/flashbks/black/blahisin.htm
• http://blackquotidian.org/?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_content=Black%20Quotidian&utm_campaign=DH%20Monthly%20Mailing%20//%20Delmont%20-%20November%202019
• http://memory.loc.gov/ammem/browse/updatedList.html
• https://www.blackinappalachia.org/
• http://www.alcyone.com/max/lit/slavery/
• https://www.wyohistory.org/blog/wyomings-black-past
• https://www.virginia.org/blackhistoryattractions/
• https://freedomonthemove.org/
• https://www.upress.virginia.edu/plunkett/mfp.html
• https://www.blackpast.org/research-guides-websites/
• https://web.archive.org/web/20110815220254/http://go.footnote.com/blackhistory/
• https://www.valleyforge.org/revolution/the-places/african-american-historic-sites/
• https://www.tnvacation.com/articles/places-tennessee-explore-african-american-history
• https://www.brookings.edu/articles/black-progress-how-far-weve-come-and-how-far-we-have-to-go/
• https://www.pewresearch.org/topics/african-americans/
• https://www.nps.gov/subjects/tellingallamericansstories/africanamericanheritage.htm
• https://www.valleyforge.org/revolution/the-places/african-american-historic-sites/
• https://www.americanprogress.org/issues/economy/reports/2019/12/05/478150/african-americans-face-systematic-obstacles-getting-good-jobs/
• https://www.pbs.org/wnet/african-americans-many-rivers-to-cross/history/on-african-american-migrations/
• https://www.cdc.gov/vitalsigns/aahealth/index.html
• https://thekingcenter.org/
• https://www.smithsonianmag.com/history/the-changing-definition-of-african-american-4905887/
• https://www.historyisfun.org/learn/learning-center/colonial-america-american-revolution-learning-resources/american-revolution-essays-timelines-images/african-americans-and-the-american-revolution/
• https://www.tshaonline.org/handbook/entries/african-americans
• https://www.googleadservices.com/pagead/aclk?sa=L&ai=DChcSEwjO5PTb64LvAhVG6bIKHeIwC-0YABABGgJscg&ae=2&ohost=www.google.com&cid=CAASEuRo4guO_JpnkIF5bWnVLQe8tA&sig=AOD64_2ad3D_uCnDeZuUetWZLcpWO7GjNA&q&adurl&ved=2ahUKEwj97u3b64LvAhVphosKHbaqDmQ4ChDRDHoECAgQAQ
• https://case.edu/ech/articles/a/african-americans
• https://www.fictionunbound.com/blog/celebrating-black-speculative-fiction-some-favorites
• https://www.nami.org/Your-Journey/Identity-and-Cultural-Dimensions/Black-African-American
• https://www.blackpast.org/research-guides-websites/

• Сенді Седдлер — започаткував 24 квітня 2024 користувач Crazydoktor

• Fivio Foreign — започаткував 23 квітня 2024 користувач Rawodid187

• Тоні Сайпресс — започаткував 22 квітня 2024 користувач Дар'я Савченко

• Eternity (альбом Еліс Колтрейн) — започаткував 21 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Георгі Мінчев — започаткувала 21 квітня 2024 користувачка Анна Мороз

• Сахіб Шихаб — започаткував 21 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Маккой Тайнер — започаткував 21 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Cosmic Music — започаткував 21 квітня 2024 користувач Radioheaden

• World Galaxy — започаткував 20 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Фароа Сандерс — започаткував 20 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Universal Consciousness — започаткував 20 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Lord of Lords — започаткував 15 квітня 2024 користувач Radioheaden

• A Monastic Trio — започаткував 15 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Ptah, the El Daoud — започаткував 15 квітня 2024 користувач Radioheaden

• A Love Supreme — започаткував 14 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Impulse! Records — започаткував 14 квітня 2024 користувач Radioheaden

• Яа Ґ'ясі — започаткував 12 квітня 2024 користувач Hootystan4ever

• Обрі Лоґан — започаткував 12 квітня 2024 користувач Konstrooktor

• Gabriels — започаткував 10 квітня 2024 користувач U24by7

• Cowboy Carter — започаткував 7 квітня 2024 користувач Анастасія Баранівська

• Енджі Томас — започаткував 29 березня 2024 користувач Dariya676

• Пернелл Вітакер — започаткував 26 березня 2024 користувач Валерій-СЧП

• Келвін Гроув — започаткував 25 березня 2024 користувач Валерій-СЧП

• Андреа Гайнеманн Сімон — започаткувала 24 березня 2024 користувачка Letherian3

• Болді Джеймс — започаткував 23 березня 2024 користувач U24by7

• Bartees Strange — започаткував 21 березня 2024 користувач U24by7

• Лютер Вендросс — започаткував 16 березня 2024 користувач Rawodid187

• Seven Steps to Heaven — започаткував 16 березня 2024 користувач Radioheaden

• Tonight at Noon — започаткував 16 березня 2024 користувач Radioheaden

• Let My Children Hear Music — започаткував 16 березня 2024 користувач Radioheaden

• The Black Saint and the Sinner Lady — започаткував 16 березня 2024 користувач Radioheaden

• Доун Стейлі — започаткував 13 березня 2024 користувач Mdis2411

• Джон Тейт — започаткував 12 березня 2024 користувач Валерій-СЧП

• Джоді Лендон — започаткував 2 березня 2024 користувач Дмитро Боришполець

• Невдачливий — започаткував 26 лютого 2024 користувач Шабля

• Folkways Records — започаткував 24 лютого 2024 користувач Фіксер

• Потрясіння — започаткував 23 лютого 2024 користувач Шабля

• Desiigner — започаткував 19 лютого 2024 користувач Rawodid187

• Марк Джонсон (боксер) — започаткував 17 лютого 2024 користувач Валерій-СЧП

• Ty Dolla Sign — започаткував 15 лютого 2024 користувач Rawodid187

Scott Joplin.jpg