Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) — держава і країна у Центрально-Східній Європі, розташована в південно-східній частині Східноєвропейської рівнини. Має спільні державні кордони з Росією на сході та північному сході, з Білоруссю на півночі, омивається Чорним та Азовським морями на півдні. На заході межує з Польщею та Словаччиною, на південному заході — з Угорщиною, Румунією та Молдовою. З Румунією та Росією Україна має не тільки сухопутний, а й морський кордон. Площа виняткової (морської) економічної зони України становить понад 82 тис. км2. Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Чорноморськ, Херсон, Севастополь, азовськими — Маріуполь, Бердянськ, Керч. Загальна протяжність кордонів 6992 км (із них сухопутних 5637 км). Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (по Чорному морю — 1056,5 км; по Азовському морю — 249,5 км; по Керченській протоці — 49 км). Вибрана стаття | Полтавський краєзнавчий музей Полтавський краєзнавчий музей — історико-краєзнавчий музей в місті Полтава, Полтавська область, Україна. Заснований 1891 року. У сорока музейних залах і фондосховищах музею представлено більш ніж 200 тисяч експонатів. Заклад володіє найбільшим зібранням пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури в місті й області. Проводить наукові дослідження та конференції присвячені краєзнавству Полтавщини; головним напрямком роботи музею є науково-дослідна робота — археологічні, етнографічні, комплексні природознавчі експедиції, розвідки. Музей засновано 1891 року за ініціативою професора Василя Докучаєва, який в 1890 році запропонував створити в Полтаві природничий музей. В основу музею лягли колекції, що зібрала експедиція професора Докучаєва — зразки ґрунтів — 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід — 500 одиниць; гербарій — до 800 аркушів. .:::::::::::::::: Докладніше | | Вибране зображення | | Чернігівський Троїцький монастир, м. Чернігів | | | Література про Україну | - Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Літопис Руський. — Київ: Дніпро, 1989. — 591 с. — ISBN 5-308-00052-2
- Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т.. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — Київ: Наукова думка, 1991-1998 рр. — ISBN 5-12-002468-8.
- Історія України : універсальний ілюстрований довідник / В. К. Губарев. — Донецьк: БАО, 2008. — 573 с.
- Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.
- Ілюстрована енциклопедія історії України : в 3-х т. — Вид. перероб., доп. — К.: Спалах, 2004.
- Україна [Образотворчий матеріал] / авт.-упоряд.: В. Томазов, О. Ясь. — К.: Мистецтво, 2007. — 432 с.
- Хомяков В. І. Економіка сучасної України : навч. посіб. / В. І. Хомяков, І. В. Бакум. — К.: Кондор, 2009. — 427 с.
- Леонтьева Г. Г. Економіка і соціальна географія. Україна : навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2002. — 136 с.
- Стехун Л. М. Україна: короткий географічний огляд. — Х.: Ранок, 2000. — 112 с.
- Руденко В. П. Довідник з географії природно-ресурсного потенціалу України — К.: Вища школа, 1993. — 180 с.
- Рутинський М. Географія туризму України : навч.-метод. посіб. — К.: ЦНЛ, 2004. — 159 с.
- Johnstone, Sarah. Ukraine (Lonely Planet Travel Guides). — 2005.
- Evans, Andrew. Ukraine. The Bradt Travel Guide. — 2nd ed. — 2007.
- Dalton, Meredith. Ukraine (Culture Shock! A Survival Guide to Customs & Etiquette). — 2001.
- Ukraine: A Concise Encyclopedia. Vol.1 / ed. by Volodymyr E. Kubijovyc. — University of Toronto Press, 1963.
- Boshyk, Yuri. Ukraine During World War II: History and Its Aftermath. — Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1986. — ISBN 0-920862-37-3.
- Magocsi, Paul Robert. A History of Ukraine. — University of Toronto Press, 1996. — ISBN 0-8020-7820-6.
- Reid, Anna. Borderland: A Journey Through the History of Ukraine. — Online ed. — 2003.
| |
Усього знайдено статей: 1497 (11 грудня 2019) Вікіпроекти про Україну | | | Сьогодні, неділя 15 грудня 2019, і Українська Вікіпедія має 968 041 статтей. Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на тему України. Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться зверху ліворуч, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче. Запити на українські інтервікі в статті про Україну у білоруській • у російській • у польській • у болгарській • у англійській • у французькій • у німецькій • у іспанській Запити на статті Див. також
Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Україна», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті. Добра стаття | Садиба Лі́бермана міського типа у Києві. Нині Спілка письменників України Маєток (опрічник) Лі́бермана — пам'ятка історії, мистецтва та архітектури у Києві на Банковій вулиці, 2. Опрічника збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, що у 1896 році перебудував його на замовлення київського купця та цукрозаводчика Симхи Лібермана у стилі неоренесансу. Сьогодні цей будинок більше відомий як осідок Спілки письменників України. У 1989 році в ньому засновано Народний Рух України за перебудову. Восени 1879 року київський міський архітектор Володимир Ніколаєв, автор багатьох київських споруд різного призначення, зокрема й опрічників, затвердив проект одноповерхового, на взір «Г» у плані, кам'яного будинку, який мав бути зведений на місці дерев'яного, що пішов на злам у великій садибі на розі вулиць Інститутської та Банкової. Садиба ця належала генерал-ад'ютанту Федору Трепову, незадовго до того — міському голові Санкт-Петербурга. Відомий він був зокрема тим, що 24 січня 1878 року в нього стріляла революціонерка Віра Засулич, протестуючи у такий спосіб проти покарання різками «землевольця» Боголюбова (Ємельянова). Ця акція справила сильне враження на тогочасне суспільство — суд присяжних виправдав терористку, а Трепов, маючи для цього певні мотиви, переїхав подалі від столиці — до Києва. Річ у тім, що ще 1870 року, у зв'язку з будівництвом залізничного мосту через Дніпро, архімандрит Видубицького монастиря о. Арсеній завбачливо звернувся до впливового Трепова по допомогу, наголошуючи, що з пуском залізниці «перед очима в кожного з пасажирів, ніби представницею усієї святині Київської, буде наша Видубицька обитель, зовнішній вигляд котрої справляє сумне враження…». Скориставшись цим, Трепов дав згоду стати опікуном монастиря, зібрав добровільні пожертви на суму 12 715 рублів та виїхав до Києва.:::::::::::::::: Докладніше | | Фотохроніка війни, розв'язаної Росією в Україні | | Місто Лісічанськ. Поруйнований житловий будинок внаслідок агресії Росії на сході України, фото 04.08.2014 | | | Українські новини | | | Велети духу в Україні | Володимир Вікторович Лесевич (рос. дореф. Лесевичъ Владимиръ Викторовичъ, *27 січня 1838 р., село Денисівка, тепер Оржицького району Полтавської області, †26 листопада 1905 р., м. Київ) — видатний український філософ і російський філософ, літературознавець, фольклорист, етнограф, педагог та громадський діяч. Закінчив гімназію в Києві, Військово-інженерне училище та Петербурзьку Академію Генерального штабу. Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. У сучасників мав репутацію ерудита в соціології філософії. Започаткував філософську систему «критичний реалізм», його публікації внесли в світову філософію це поняття. Перший й видатний представник емпіріо-критичного варіанту позитивізму, його публікації внесли в світову філософію це поняття. Засновник першої школи з викладанням наук українською мовою в 1864 р., яку за доносом було знищено російською владою в Україні; друкував свої філософські твори з псевдонімом «Українець» (рос. Украинец). Походив з дворянської родини Лесевичів. Був прихильником української незалежності. У 1879 р. без пред'явлення офіційного звинувачення був засланий до Сибіру.:::::::::::::::: Докладніше | | Українські прислів'я | - Хто не шукає, той вже втратив.
- Слово не стріла, а ранить глибше.
- Обіцянка — цяцянка, лише дурнику радість.
- Якщо у громаді каліки, таке й життя.
- Малому злодію руки ламаємо, а перед великим — шапку скидаємо !
- Коли почав велике діло, викинь з душі свою слабкість.
| | Цитата тижня | « | Дуріть себе, чужих людей, Та не дуріть бога. Бо в день радості над вами Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру. | » | — Тарас Шевченко | | | Вибране фото про Україну | | Софійський собор, головний вівтар, Київ | | | Чи Ви знаєте... | - Насправді географічно центр Європи знаходиться в Україні.
- Україна має форму Земної кулі.
- Найдовша в світі гіпсова печера розташована в Тернопільській області і має назву «Оптимістична».
- Майже 50% світових запасів марганцевих руд має Україна.
- Економічний район Кривбас в Україні є одним з найбільших залізорудних і сталеливарних промислових центрів у Європі.
- Низка великих державних музеїв України за роки війни 1941-1945 рр. (тоді в складі СРСР) була агресивно позбавлена трьохсот (300 000) тисяч експонатів. Більшість із них досі перебуває у приватних збірках Західної Європи.
- Україна стала першою країною в історії, що добровільно відмовилася від ядерної зброї.
- Найдовший з мостів у м. Києві, довжиною 1,543 метри «міст Патона» через річку Дніпро, побудований в 1953 р., став першим в світі як «зварена сталева конструкція».
- Полтавська капела бандуристів з Гнатом Хоткевичем були першими в СРСР, кого запросили до Північної Америки.
- Олег Лишега — був перший українець отримавший премію ПЕН за поезію в перекладі[en].
- Замок Паланок (Мукачеве) в Україні був використаний як загальноєвропейська політична в'язниця після падіння Бастилії у Франції, і як укриття корони Святого Стефана від грабунку військ Наполеона I.
- За організацію повстання в Османської імперії рабів на галерах для звільняючи християн, гетьман Іван Сулима отримав медаль від Папи Римського Павла V; а благородний гербовий шляхтич український гетьман Іван Мазепа був князем Священної Римської імперії.
- Український природознавець, викладач, художник Іван Льгоцький[en] (пол. Jan Lgocki, англ. John Lhotsky) вважається в світі першовідкривачем золота у Новому Південному Уельсі.
- Єдиний в світі скіфський царський курган розкопаний в Україні, Куль-Оба поблизу Керчі.
- Правильно в медицині казати пулюй-знімок, а не рентген-знімок, оскільки раніше винайшли це українці.
- Український лівша виготовив найменші у світі шахи і підкував блоху.
- Українського композитора Миколу Леонтовича визнали як «Українського Баха» у Франції.
- Російські композитори Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков і Рахманінов Сергій використали українські народні мелодії[en] у власних працях.
- Українська архітектура бароко відрізняється від бароко Західної Європи в тому, що українські проекти були більш конструктивістськими, мали більш помірний орнамент, і були простіше у формі.
- Парагвай довіряє українцям більше, ніж росіянам[ru], а Уругвай — навпаки.
- У Росії немає жодного ЗМІ українською мовою та немає шкіл з українською мовою викладання, хоча в Росії мешкає декілька мільйонів осіб українського походження, і Росія пильнує за домінуванням російської мови в Україні.
- Шампань розташована на шляху між місцем народження Тараса Шевченка та місцем, де він провів своє дитинство.
- Завдяки нащадкові запорозьких козаків, чий батько був звільнений зі служби за грошовий переказ Тарасові Шевченку, в деяких мовах Океанії усталилися слов'янські слова.
- Дід видатного російського композитора закінчив престижний український навчальний заклад.
 | | |