U-278

U-278
U-278 з борту американського літака B-24 «Ліберейтор»
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Замовлення 10 квітня 1941
Закладений 26 березня 1942
Спуск на воду 2 грудня 1942
Введений до складу флоту 16 січня 1943
На службі 1943—1945
Сучасний статус 9 травня 1945 року капітулював у Нарвіку союзникам; переведений до Лох-Еріболл у Шотландії. 31 грудня 1945 року потоплений артилерійським вогнем есмінців «Онслот» і «Блискавка» під час операції «Дедлайт»
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Bremer Vulkan, Бремен-Вегесак
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8
Гвинти 2
Потужність 2800—3200 к.с. (дизелі)
750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-278 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 26 березня 1942 року на верфі Bremer Vulkan у Бремен-Вегесак. Спущений на воду 2 грудня 1942 року, а 16 січня 1943 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Йоахім Франце.

Увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії, де проходив навчання з січня до вересня 1943 року. Після завершення тренувань перейшов до 7-ї флотилії ПЧ, а потім до 11-ї й наприкінці війни до 13-ї флотилії підводних човнів Крігсмаріне. З грудня 1943 до кінця Другої світової човен здійснив 7 бойових походи, в яких потопив один бойовий корабель та транспортне судно типу «Ліберті».

9 травня 1945 року капітулював у Нарвіку союзникам. Переведений до Лох-Еріболл у Шотландії. 19 травня переведений до Лісагаллі, де 31 грудня 1945 року потоплений артилерійським вогнем есмінців «Онслот» і «Блискавка» під час операції «Дедлайт».

Перелік затоплених U-278 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (8.01—28.01.1944, 21 доба; БергенГаммерфест)
1 25 січня 1944 Penelope Barker[3] вантажне судно США США 7 177 8000 тонн сталі, автомашини, літаки, танки, 4 локомотиви, 4 залізничні платформи, продовольство, кислоти в контейнерах Конвой JW 56A потоплений
73°22′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 73.367° пн. ш. 22.500° сх. д. / 73.367; 22.500 (Penelope Barker)
72 (16 загиблих та 56 врятовані) судно класу «Ліберті»
Другий похід (29.01—19.02.1944, 22 доби; ГаммерфестНарвік)
2 30 січня 1944 «Гарді»[4] ескадрений міноносець Велика Британія Велика Британія 1810 Конвой JW 56B потоплений
73°40′ пн. ш. 24°30′ сх. д. / 73.667° пн. ш. 24.500° сх. д. / 73.667; 24.500 (HMS Hardy (R 08))
? (48 загинуло та ? врятовані)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-278. uboat.net. Архів оригіналу за 1 грудня 2008.(англ.)
  2. Ships hit by U-278. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 31 грудня 2019.
  3. Penelope Barker. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 31 грудня 2019.
  4. HMS Hardy (R 08). Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 31 грудня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-278. на uboat.net. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 30 грудня 2019. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 55°44′ пн. ш. 8°21′ зх. д. / 55.733° пн. ш. 8.350° зх. д. / 55.733; -8.350