U-1051

U-1051
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 3 лютого 1944 року
Виведений зі складу флоту 4 березня 1944 року
Сучасний статус 26 січня 1945 року знищений біля острову Мен атакою британських кораблів «Айлмер», «Бентінк» і «Кальдер»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-1051 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 8 лютого 1943 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 3 лютого 1944 року, а 4 березня 1944 року корабель увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Генріх фон Голлебен.

Історія служби[ред. | ред. код]

U-1051 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 5-ї навчальної та з 1 січня 1945 року — після завершення підготовки — в 11-й бойовій флотилії ПЧ Крігсмаріне. У грудня 1944 — січні 1945 року підводний човен здійснив один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого знищив два кораблі[2]

26 січня 1945 року U-1051 торпедною атакою біля острову Мен уразив британський фрегат типу «Кептен» «Маннерс», після чого був потоплений тараном і глибинними бомбами британських кораблів «Айлмер», «Бентінк» і «Кальдер». Всі 47 членів екіпажу загинули.[1]

Перелік потоплених U-1051 суден[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (28.12.1944—26.01.1945, 30 діб; Гортензагибель)
1 21 січня 1945 Galatea[3] суховантажне судно Норвегія Норвегія 1 152 баласт потоплено
52°40′ пн. ш. 5°23′ зх. д. / 52.667° пн. ш. 5.383° зх. д. / 52.667; -5.383 (Galatea)
21 (20 загинуло та 1 вцілілий)
2 26 січня 1945 «Маннерс»[4] фрегат  Військово-морські сили Великої Британії 1 300 тотально зруйнований
53°18′ пн. ш. 5°13′ зх. д. / 53.300° пн. ш. 5.217° зх. д. / 53.300; -5.217 (HMS Manners (K 568))
100 (43 загинуло та 57 вціліло)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. а б U-1051. uboat.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-1051. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  3. Galatea. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  4. HMS Manners (K 568). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 28 липня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-1051. на uboat.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

53°39′ пн. ш. 5°23′ зх. д. / 53.650° пн. ш. 5.383° зх. д. / 53.650; -5.383Координати: 53°39′ пн. ш. 5°23′ зх. д. / 53.650° пн. ш. 5.383° зх. д. / 53.650; -5.383