1622 в Україні" id="addMyFavs">
1622 в Україні
Запорозькі козаки ходили морем на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»[1] Вдалий похід на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка . Призначено, звільнено [ ред. | ред. код ] Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний 20 квітня — Петро Конашевич-Сагайдачний [2] [3] — — український полководець та політичний діяч , гетьман реєстрового козацтва , кошовий отаман Запорізької Січі [4] [5] . Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства , Османської імперії та Московського царства . Меценат православних братств та опікун братських шкіл; ( близько 1582 ). Софія Острозька (пол. Zofia Ostrogska , лит. Sofija Ostrogiškaitė — княжна, польсько-литовська шляхтянка XVI сторіччя —XVII сторіччя з роду Острозьких , донька князя Олександра Острозького та Анни Костки , дружина крайчого великого коронного Станіслава Любомирського ; ( 1595 ). Адам Вишневецький — князь гербу Корибут , руський (український) магнат , учасник військових походів Лжедмітрія I та Лжедмітрія II ; ( 1566 ). Мні́шек Урсула́ (Вишневецька) (пол. Urszula Mniszchówna — польська шляхтичка , донька старости львівського , воєводи сандомирського Єжи Мнішека і Ядвиґи з Тарлів, старша сестра московської цариці Марини Мнішек ; ( наприкінці 1580 -х). Пам'ятні дати та ювілеї [ ред. | ред. код ] 800 років з часу (822 рік ): 650 років з часу (972 рік ): 600 років з часу (1022 рік ): 550 років з часу (1072 рік ): 525 років з часу (1097 рік ): 475 років з часу (1147 рік ): 19 вересня — кияни у церкві Святої Софії схопили постриженого у ченці колишнього великого київського князя Ігора Ольговича (князював у серпні 1146 року) із династії Рюриковичів, роду Ольговичів та вбили його. Потім оголене тіло кинули на торговій площі міста[8] . 400 років з часу (1222 рік ): 375 років з часу (1247 рік ): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV . заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства, надалі також було столицею Королівства Русь, Королівства Галичини і Лодомерії, Західно-Української Народної Республіки, Української держави. 350 років з часу (1272 рік ): 300 років з часу (1322 рік ): 175 років з часу (1447 рік ): 125 років з часу (1497 рік ): 75 років з часу (1547 рік ): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим . 50 років з часу (1572 рік ): 2 червня — заснування реєстрового козацтва , коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч[11] . 25 років з часу (1597 рік ): Установ та організацій [ ред. | ред. код ] Видатних особистостей [ ред. | ред. код ] 600 років з часу (1022 рік ): 575 років з часу (1047 рік ): 525 років з часу (1097 рік ): народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого , онука Володимира Мономаха , родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького ; ( 13 листопада 1154). 450 років з часу (1172 рік ): 225 років з часу (1397 рік ): 150 років з часу (1397 рік ): 25 років з часу (1597 рік ): 750 років з часу (872 рік ): 650 років з часу (972 рік ): смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. ( . 930 р.). 525 років з часу (1097 рік ): 500 років з часу (1122 рік ): 475 років з часу (1147 рік ): 450 років з часу (1172 рік ): 225 років з часу (1397 рік ): 200 років з часу (1422 рік ): смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; ( бл. 1358). 150 років з часу (1397 рік ): 125 років з часу (1497 рік ): смерті Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар[23] . 100 років з часу (1522 рік ): 75 років з часу (1547 рік ): 50 років з часу (1572 рік ): 25 років з часу (1597 рік ): ↑ Володимир Сергійчук. Морські походи запорожців . Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 1 січня 2021 . ↑ Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568. ↑ Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище. ↑ Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра ... | від 22.09.2010 № 2548-VI . zakon2.rada.gov.ua . Архів оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 30 березня 2017 . ↑ Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького» ↑ Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935 ↑ М. Ф. Котляр . Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1 . ↑ Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) . Львів: Інститут українознавства, 2000. ↑ https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine .] Культурно-історичний портал Спадщина предків ↑ Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003. ↑ Щербак В. О. Реєстрові козаки [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 170. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5 . ↑ Грушевський М . Історія України-Руси. [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine .] Том VII. Розділ IV. — С. 8. ↑ Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка . Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 1 січня 2021 . ↑ «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.) ↑ Volumina Legum , Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512 ). ↑ (пол.) Cholowski Aleksander . Herbarz Polski.. . — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70. ↑ зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418. ↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena . Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku . — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0 . Архівовано з джерела 8 січня 2021 , ISBN 978-83-8061-746-9 ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173 ↑ Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2 . ↑ Іоанна II Комніна . Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021 . ↑ Boniecki A . Herbarz polski [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine .] … — Cz. 1. — T. 10. — S. 344. ↑ 'Ю. А. Мицик. Макарій І [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1 . ↑ Профіль на Geni.com [1] [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine .] (англ.) ↑ Леп'явко Сергій Анатолійович стверджує, що це його справжнє ім'я ↑ Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54. Області Обласні центри Інші великі міста