Універсал

Універса́л (від лат. Universalis — загальний, через пол. Uniwersał) — актовий документ, який доводить до загального відома певну постанову влади, її розпорядження адміністративно-політичного характеру.

Універсалами називались маніфести або законодавчі акти у Речі Посполитій та Україні у XVI—XVIII століттях, які видавали гетьмани Корони Польської, Великого князівства Литовського, Війська Запорозького, Гетьманщини.

В Україні в XVII—XVIII століттях, на зразок польських королів чи сейму, універсали видавали гетьмани, особи з генеральної старшини або полковники. За своїм змістом універсали охоплювали найрізноманітніші сторони управління Україною:

• стосувалися військових справ (накази про виступ у похід, про несення сторожової служби, про розквартирування військ тощо),
• господарської діяльності (роздача та підтвердження земельних володінь, підтвердження купчих, заповітів, поділів землі та іншого майна),
• поточного управління (призначення на урядові пости, стягнення податків, надання привілеїв, щодо зовнішньої політики) та ін.

Універсал укладався в гетьманській або полкових канцеляріях і містив у вступі імена та титули тих, хто видавав і кому призначався універсал, в кінці ставилась дата видання, підпис та прикладалась печатка. Деякі універсали розповсюджувалися у копіях, які розсилалися до місцевої адміністрації. Іноді універсали оголошувалися прилюдно на площах та в церквах.

Пізніше назву «універсал» надано і деяким політичним документам, зверненням до народу представників визвольного руху: керівники Коліївщини 1768 видали універсал до селян з закликом до боротьби проти польської шляхти за визволення «з неволі і ярма панського», у 1917–1918 роках Центральна Рада назвала універсалами свої головні державно-політичні акти.

Див. також[ред. | ред. код]

• Універсали Богдана Хмельницького
• Універсали Української Центральної Ради
• Універсал національної єдності

Джерела та література[ред. | ред. код]

• І. Л. Бутич Універсал // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 233. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Гуржій О. І. Гетьманські універсали // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Нюхіна П. О. Козацькі універсали XVII—XVIII ст.: історико-правове дослідження: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нюхіна Поліна Олександрівна; НАН України, Інститут держави і права імені В. М. Корецького. — К., 2011.
• О. Кресін Універсал гетьманський // Політична енциклопедія / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — С. 736. — ISBN 978-966-611-818-2.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Посилання[ред. | ред. код]

• Універсал // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Універсал // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1959. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.