Підводні човни типу «Діан»

Підводні човни типу «Діан»
Classe Diane (1926)
Підводний човен типу «Діан»
Верф Chantiers et Ateliers Augustin Normand, Chantier de la Seine
Під прапором Франція Франція
 Режим Віші
Вільна Франція Вільна Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
Режим Віші Режим Віші
 ВМС Вільної Франції
Замовлення 9
Закладений 9
Спуск на воду 9
Введений до складу флоту 9
Виведений зі складу флоту 3
На службі 1931 —1946
Загибель 6
Бойовий досвід Друга світова війна
Проєкт
Тип ПЧ середні підводні човні
Попередній проєкт типу «Оріон»
Наступний проєкт типу «Аргонот»
Головний конструктор Фернан Фено
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 14 вузлів (26 км/год)
Швидкість (підводна) 9 вузлів (17 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Дальність плавання 4000 миль (7400 км) на швидкості 10 вузлів (надводна)
82 милі (152 км) на швидкості 5 вузлів (підводна)
Екіпаж 41 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 64,4 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,91 м
Водотоннажність надводна 661 тонна
Водотоннажність підводна 820 тонн
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Normand-Vickers
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 2 × 650 к.с. (дизелі)
2 × 500 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 1 × 75-мм гармата modèle 1897
Торпедно-
мінне озброєння
7 × 533-мм торпедних апаратів
2 × 400-мм торпедні апарати
13 торпед
ППО 2 × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929
Не варто плутати з підводними човнами типу «Діан» 1916 року

Підводні човни типу «Діан» (фр. Classe Diane (1926)) — тип французьких середніх підводних човнів 600 серії, побудованих французькими суднобудівельними компаніями з 1930 по 1933 рік. Загалом побудовано 9 підводних човнів цього типу. За французькою класифікацією типів того часу вони відносилися до 2-го класу.

Відповідно до міжнародних договорів того періоду, водотоннажність цих підводних човнів обмежувалася 600-тонною надводною водотоннажністю, хоча обмежень щодо кількості цих кораблів, які можна було побудувати, не було. У цей період Франція була втягнута в суперництво з Італією в Середземному морі, що призвело до гонки морських озброєнь. Спочатку Франція взяла лідерство, але пізніше італійське будівництво підводних човнів випередило Францію.

Підводні човни типу «Діан» були еквівалентами італійським ПЧ серії 600, британським типу «S» і німецьким типу VII.

Список ПЧ типу «F» («Діан»)[ред. | ред. код]

Човен Закладка Спущений Введений до строю Виведений Прим.
«Діана» 4 січня 1928 13 травня 1930 1 вересня 1932 1942 9 листопада 1942 року самозатоплений екіпажем в Орані
«Медюз» 1 січня 1928 26 серпня 1930 1 вересня 1932 1942 10 листопада 1942 року наразився на мілину поблизу мису Капо Бланке, де затоплений літаком з американського легкого крейсера «Філадельфія»
«Антіоп» 28 грудня 1928 18 серпня 1931 12 жовтня 1933 1946 26 квітня 1946 року списаний на брухт
«Амфітріт» 8 серпня 1928 20 грудня 1930 8 червня 1933 1942 8 листопада 1942 року потоплений біля Касабланки вогнем американських кораблів: лінкора «Массачусеттс» і важких крейсерів «Тускалуза» та «Вічита» і штурмовиків з авіаносця «Рейнджер»
«Амазон» 28 грудня 1928 28 грудня 1931 12 жовтня 1933 1946 26 квітня 1946 року списаний на брухт
«Орфі» 22 серпня 1929 10 листопада 1931 8 червня 1933 1946 15 квітня 1946 року списаний на брухт
«Ореад» 15 серпня 1929 23 травня 1932 15 грудня 1933 1942 8 листопада 1942 року потоплений в порту Касабланки внаслідок артилерійського вогню та атак авіаносної авіації
«Сібіл» 10 січня 1931 28 січня 1933 22 грудня 1934 1942 після 8 листопада 1942 року ймовірно затонув унаслідок бойових дій біля Касабланки після 8 листопада 1942 року
«Сай» 26 грудня 1930 4 серпня 1932 23 грудня 1933 1942 8 листопада 1942 року потоплений біля Касабланки вогнем американських кораблів: лінкора «Массачусеттс» і важких крейсерів «Тускалуза» та «Вічита» і штурмовиків з авіаносця «Рейнджер»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

  • Diane class. на uboat.net. (англ.)
  • Sous-Marin Diane II
  • DIANE 2nd class submarines (1932—1934)

Література[ред. | ред. код]

  • Bagnasco, E (1977). Submarines of World War Two. ISBN 0-85368-331-X.
  • Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. (ISBN 978-2-915379-07-5)(фр.)
  • François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0
  • Jean Moulin, Les sous-marins français en images, Rennes, Marines Éditions, 2006, 91 p. (ISBN 2-915379-40-8), p. 28-29.