NMS Rechinul
| «Речінул» | ||
|---|---|---|
| NMS Rechinul | ||
 | ||
| Румунський підводний човен «Речінул» (ліворуч) поруч з «Марсуінул» (праворуч). 1944 | ||
| Верф |  Galați shipyard, Галац | |
| Під прапором | Румунське королівство, Румунія | |
| Належність | Королівські ВМС Румунії Військово-морські сили Румунії | |
| Порт приписки | Констанца | |
| Закладений | 1938 | |
| Спуск на воду | 5 травня 1941 | |
| Введений до складу флоту | 9 травня 1943 | |
| На службі | 1943–1944 1951–1957 | |
| Сучасний статус | у 1957 році списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія на Чорному морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17 вузлів (31 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
| Гранична глибина занурення | 110 м | |
| Дальність плавання | 7 000 миль (13 000 км) | |
| Екіпаж | 45 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 58 м | |
| Ширина корпусу найб. | 5,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,6 м | |
| Водотоннажність надводна | 585 тонн | |
| Силова установка | ||
| Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN 2 електродвигуни Brown, Boveri & Cie | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 1 840 к.с. (дизелі), 860 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння | 6 × 533-мм торпедних апаратів | |
| ППО | 1 × 20-мм зенітна гармата «Ерлікон» | |
| ТС-1 | ||
|---|---|---|
| Під прапором |  СРСР | |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Поті | |
| На службі | 1944–1945 | |
| Сучасний статус | 1951 році повернутий до Румунії | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія на Чорному морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Основні характеристики | ||
| Розміри | ||
| Озброєння | ||
«Речінул» (рум. NMS Rechinul) — військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, що перебував у складі Королівських військово-морських сил Румунії, а після капітуляції Румунії був у складі радянського ВМФ останні роки Другої світової війни.
Підводний човен «Речінул» був закладений у 1938 році на верфі румунської компанії Galați shipyard у Галаці. 5 травня 1941 року він був спущений на воду. 9 травня 1943 року корабель уведений в експлуатацію.
Історія служби[ред. | ред. код]
«Речінул» разом з однотипним човном «Марсуінул» був уведений в експлуатацію в травні 1943 року. Човен провів майже рік на тестуваннях та випробуваннях разом з «Марсуінул», і тільки у квітні 1944 року був оголошений готовим до бойових дій. Румунський підводний човен зміг здійснити тільки два бойові патрулювання в 1944 році, загалом 69 днів, але безуспішно.
Його перша місія відбулася під час евакуації Криму в 1944 році, між 20 квітня і 15 травня 1944 року. Спочатку «Речінулу» було доручено лише патрулювати узбережжя Туреччини, але 30 квітня він отримав наказ стежити за радянським портом Батумі. Інформація про рух радянських військово-морських сил, яку він передавав під час своєї місії, виявилася дуже корисною для німецьких і румунських кораблів, які здійснювали евакуацію із Севастополя. Його друга і остання місія полягала в патрулюванні на підступах до радянського порту Новоросійськ з 15 червня по 27 липня. На румунський човен інтенсивно полювали та переслідували радянські сили, але човну вдалося повернутися до Констанци без втрат. Це був останній румунський підводний патруль у війні, який тривав понад 40 днів, найдовший в історії флоту Румунії.
29 серпня 1944 року «Речінул» був захоплений Червоної армією після перевороту і конфіскований.
5 вересня 1944 року на кораблі був піднятий прапор Військово-Морського Флоту СРСР, а 14 вересня 1944 року він був офіційно включений до складу радянського Чорноморського флоту. 20 жовтня 1944 року отримав позначення ТС-1. 4 серпня 1947 року позначення було змінено на Н-39. 12 січня 1949 року човен був класифікований як середній підводний човен. 16 червня того ж року позначення знову було змінено на С-39. 3 липня 1951 року судно було виключено зі списку флоту, а в серпні повернутий Румунії.
До кінця 1950-х років підводний човен служив під колишньою назвою «Речінул», після чого був списаний. Однак, за іншими даними, він насправді не повертався на румунську службу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- NMS Rechinul(англ.)
- The most successful Romanian submarine in WWII- NMS Delfinul(англ.)
- NMS Delfinul(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Florian Bichir — Corsarii uitați ai adâncurilor: Delfinul, Rechinul și Marsuinul, Editura Militară, 2014 (ISBN 978-973-32-0969-0)(рум.)
- Florian Bichir — Romanian submarines in the nets of the Soviets: Military operations into the depths of the Black Sea (1941—1944), LAP LAMBERT Academic Publishing, 2019, (ISBN-10: 6200094705)(рум.)
- Jipa Rotaru, Ioan Damaschin, Glorie și dramă: Marina Regală Română, 1940—1945, Ion Cristoiu Publishing, 2000, pp. 165—166(рум.)
- Koslinski N., Stanescu R. (1996). Marina Romana in al Doilea Razboi Mondial vol. I. Editura Fat-Frumos.(рум.)
- Cristian Craciunoiu, Mark Axworthy: Romanian Minelaying Operations in the Second World War, in: Robert Gardiner (Hrsg.): Warship 1991, Conway Maritime Press, London, ISBN 0-85177-582-9
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}