Pietro Micca (1935)
| «П'єтро Мікка» | ||
|---|---|---|
| Pietro Micca
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Підводний мінний загороджувач типу «П'єтро Мікка» | |
| Попередній клас | типу «Брагадін» | |
| Наступний клас | типу «Фока» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські військово-морські сили Італії | |
| На честь | П'єтро Мікка — національний герой Італії, солдат, який здійснив подвиг під час облоги Туріну у роки війни за іспанську спадщину | |
| Корабельня | Cantieri navali Tosi di Taranto, Таранто | |
| Закладено | 15 жовтня 1931 | |
| Спущено на воду | 31 березня 1935 | |
| Введено в експлуатацію | 1 жовтня 1935 | |
| На службі | 1935—1943 | |
| Загибель | 29 липня 1943 року потоплений британським підводним човном «Трупер» | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Середземномор'я | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1371 тонна (надводна) 1883 тонни (підводна) | |
| Довжина | 90 м | |
| Ширина | 7,6 м | |
| Осадка | 5,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Tosi 2 × електродвигуни Marelli | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 3000 к. с. (дизельних двигуни) 1700 к. с. (електродвигун) | |
| Швидкість | 15,5 вузла (28,7 км/год) (надводна) 8,5 вузла (15,7 км/год) (підводна) | |
| Дальність плавання | 12 000 миль (22 220 км) на швидкості 8 вузлів у надводному положенні 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) у підводному положенні | |
| Екіпаж | 72 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 120-мм гармати 120/45 Mod. 1931 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 × 533-мм торпедних апаратів 40 морських мін | |
| Зенітне озброєння | 2 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931 | |
«П'єтро Мікка» (італ. Pietro Micca) — військовий корабель, великий підводний мінний загороджувач, єдиний у своєму типі, Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
«П'єтро Мікка» був закладений 15 жовтня 1931 року на верфі компанії Cantieri navali Tosi di Taranto у Таранто. 31 березня 1935 року він був спущений на воду, а 1 жовтня 1935 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
Історія служби[ред. | ред. код]
За часів Громадянської війни в Іспанії «П'єтро Мікка» здійснив два бойових походи на підтримку Франсіско Франко — 23 січня і 13 лютого 1937 року. Як найбільший підводний човен Королівського флоту Італії, «П'єтро Мікка» очолював італійські підводні човни на Неапольському морському параді на честь Адольфа Гітлера 5 травня 1938 року.
Коли Італія оголосила війну, підводний човен перебував у відкритому морі. 12 червня 1940 року він установив мінне поле біля Александрії. «Мікка» повернувся, щоб закласти друге мінне поле біля Александрії 12 серпня 1940 року. Італія тримала цей підводний човен на Середземному морі, незважаючи на прохання командування Крігсмаріне про тимчасове призначення цього підводного мінного загороджувача до складу італійського компоненту на BETASOM. Німці просили італійців сприяти в постановці мінних загороджень біля Фрітауна, Кейптауна та Мадагаскару. До кінця 1940 року човен виконував завдання з транспортування продовольства, бензину та боєприпасів до італійських наземних формувань, що діяли в акваторії Егейського моря та в Північній Африці. Загалом «П'єтро Мікка» перевіз 2163 тонни основних вантажів у 14 місіях.
29 липня 1943 року «П'єтро Мікка», чекаючи на зустрічі з кораблями ескорту неподалік від маяка Санта-Марія-ді Леука, був помічений британським підводним човном «Трупер». О 06:05 британський човен випустив 6 торпед, одна з яких вразила «П'єтро Мікка» в центральну частину корпусу, внаслідок чого італійський човен швидко затонув. На борту корабля загинуло, за різними даними, порядку 55 або 65 моряків. 18 осіб, включаючи капітана човна, були врятовані кораблями ескорту.
Загалом за час служби підводний човен здійснив 24 бойові походи (4 ударно-пошукові, 14 транспортних, 2 з постановки мін, 4 навчальні або перевантажувальні), пройшовши 23 140 морських миль.
У 1994 році італійський затонулий корабель «П'єтро Мікка» був знайдений за три милі від узбережжя, на глибині від 80 до 85 метрів.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- PIETRO MICCA large submarine minelayer (1935) [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Pietro Micca (MC) [+1943](англ.)
- Sommergibile Pietro Micca [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.](італ.)
- Regio Sommergibile Pietro MICCA [Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.](італ.)
- Regio sommergibile Pietro MICCA [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.](італ.)
Література[ред. | ред. код]
- Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
- Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi, Mondadori, 2002, ISBN 978-88-04-50537-2.
- Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}