Населення Вануату
Населення Вануату | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 272,3 тис. осіб |
Густота | 21,7 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 1,47 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,95 % |
Народжуваність | 25,04 ‰ |
Фертильність | 3,25 дітей на 1 жінку |
Смертність | 4,09 ‰ |
Смертність немовлят | 15,7 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 36,71 % |
• 15–64 років | 59,52 % |
• старіші за 65 років | 3,77 % |
Середня тривалість життя | 73,06 року |
• чоловіків | 71,47 року |
• жінок | 74,72 року |
Статева структура | |
загалом | 1 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,04 чол./жін. |
15–64 років | 1,02 чол./жін. |
після 65 років | 1,04 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | вануатці |
Найбільший етнос | ні-вануату |
Мови | |
Офіційна | біслама, англійська, французька |
Також у побуті | більше 100 місцевих мов |
Населення Вануату. Чисельність населення країни 2015 року становила 272,3 тис. осіб (183-тє місце у світі)[1]. Чисельність островитян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 25,04 ‰ (51-ше місце у світі), смертність — 4,09 ‰ (207-ме місце у світі), природний приріст — 1,95 % (52-ге місце у світі) .
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність у Вануату, станом на 2015 рік, дорівнює 25,04 ‰ (51-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,25 дитини на одну жінку (49-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 38,4 % (станом на 2007 рік)[1].
Смертність у Вануату 2015 року становила 4,09 ‰ (207-ме місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,95 % (52-ге місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Вануату становить 21,7 року (182-ге місце у світі): для чоловіків — 21,3, для жінок — 22,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 73,06 року (133-тє місце у світі), для чоловіків — 71,47 року, для жінок — 74,72 року[1].
Вікова структура населення Вануату, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 36,71 % (51 014 чоловіків, 48 940 жінок);
- молодь віком 15-24 роки — 19,94 % (26 970 чоловіків, 27 314 жінок);
- дорослі віком 25-54 роки — 34,45 % (45 935 чоловіків, 47 864 жінки);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 5,13 % (7 034 чоловіка, 6 931 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,77 % (5 236 чоловіків, 5 025 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,4 року, жінки — 20,8 року, загалом — 22,6 року (дані за 2014 рік)[2].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 21,7 особи/км² (194-те місце у світі)[1].
Урбанізація[ред. | ред. код]
Вануату середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 26,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,42 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Порт-Віла (столиця) — 53,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
№ | Назва | Провінція | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Порт-Віла Луганвіль | 1 | Порт-Віла | Шефа | 35 901 | |||||
2 | Луганвіль | Санма | 13 397 | ||||||
3 | Норсуп | Малампа | 2 998 | ||||||
4 | Порт-Олрі | Санма | 1 951 | ||||||
5 | Ісангел | Тафеа | 1 437 | ||||||
6 | Сола | Торба | 1 171 | ||||||
7 | Лакаторо | Малампа | 705 | ||||||
8 | — | — | — | ||||||
9 | — | — | — | ||||||
10 | — | — | — |
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,47 ‰ (155-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Вануату є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: ні-вануату — 97,6 %, мішаного походження — 1,1 %, інші — 1,3 % населення (оціночні дані за 2009 рік)[1].
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційні мови[4]: біслама — розмовляє 33,7 % населення країни, англійська — 2 %, французька — 0,6 %. Іншими, більш ніж 100 різними, місцевими мовами розмовляє 63,2 % населення держави (оцінка 2009 року).
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 70 % (пресвітеріанство — 27,9 %, англіканство — 15,1 %, адвентизм — 12,5 %, Асамблеї Бога — 4,7 %, Церква Христа — 4,5 %, методизм (Міністерство Ніла Томаса) — 3,1 %, апостольські церкви — 2,2 %), римо-католицтво — 12,4 %, карго-культи, включно з культом Джона Фрума — 3,7 %, інші — 12,6 %, не сповідують жодної — 1,1 %, не визначились — 0,2 % (станом на 2009 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 85,2 % дорослого населення (віком від 15 років): 86,6 % — серед чоловіків, 83,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,9 % ВВП країни, станом на 2014 рік (79-те місце у світі)[1].
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,12 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (171-ше місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 15,7 ‰ (101-ше місце у світі); хлопчиків — 16,77 ‰, дівчаток — 14,58 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 78 випадків на 100 тис. народжень (68-ме місце у світі)[1].
Вануату входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 32,9 % (39-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 10,7 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,9 % населення в містах і 92,9 % в сільській місцевості; загалом 94,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 65,1 %, в сільській місцевості — 55,4 %, загалом по країні — 57,9 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 68,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 61,6 %; частка осіб похилого віку — 7,1 %, або 14,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 202,6 тис. осіб не має доступу до електромереж; 27 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 55 %, у сільській місцевості — 18 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 61 тис. унікальних інтернет-користувачів (194-те місце у світі), що становило 22,4 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2007 року становили 115,9 тис. осіб (181-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 65 %; промисловість і будівництво — 5 %; сфера послуг — 30 % (станом на 2000 рік)[1]. Безробіття 1999 року дорівнювало 1,7 % працездатного населення (9-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,6 %, серед юнаків — 10,2 %, серед дівчат — 11,2 %
Кримінал[ред. | ред. код]
Наркотики[ред. | ред. код]
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Вануату докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап Vanuatu : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Вануату // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Вануату // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Вануату |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Vanuatu : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Вануату.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Vanuatu. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Вануату.
- Pacific. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники тихоокеанських держав.
- Vanuatu. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Вануату від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Asia and the Pacific : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН для азійсько-тихоокеанського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|