Населення Воллісу і Футуни

Населення Воллісу і Футуни M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 15,6 тис. осіб
Густота 93,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 5,06 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,33 %
Народжуваність 13,45 ‰
Фертильність 1,75 дітей на 1 жінку
Смертність 5,06 ‰
Смертність немовлят 4,43 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 22,71 %
 • 15–64 років 67,96 %
 • старіші за 65 років 9,33 %
Середня тривалість життя 79,57 року
 • чоловіків 76,58 року
 • жінок 82,7 року
Етнічні групи
Найбільший етнос полінезійці
Мови
Офіційна французька, воллісійська
Також у побуті футуніанська

Населення Воллісу і Футуни. Чисельність населення країни 2015 року становила 15,6 тис. осіб (222-ге місце у світі)[1]. Чисельність островитян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,45 ‰ (149-те місце у світі), смертність — 5,06 ‰ (187-ме місце у світі), природний приріст — 0,33 % (171-ше місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Воллісі й Футуні, станом на 2015 рік, дорівнює 13,45 ‰ (149-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,75 дитини на одну жінку (165-те місце у світі)[1].

Смертність у Воллісі й Футуні 2015 року становила 5,06 ‰ (187-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,33 % (171-ше місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Воллісу і Футуни, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Воллісу і Футуни становить 31,6 року (106-те місце у світі): для чоловіків — 30,6, для жінок — 32,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,57 року (44-те місце у світі), для чоловіків — 76,58 року, для жінок — 82,7 року[1].

Вікова структура населення Волліс і Футуни, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 22,71 % (1 850 чоловіків, 1 695 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,41 % (1 426 чоловіків, 1 291 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 41,11 % (3 210 чоловіків, 3 208 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,45 % (731 чоловік, 744 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 9,33 % (697 чоловіків, 760 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 93,9 особи/км² (160-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Волліс і Футуна надзвичайно низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості островів становить 0 % населення країни (станом на 2015 рік), жодного компактного міського поселення не засновано[1].

Головне поселення країни: Мата-Уту (столиця) — 1,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


 
№ Округ Населення
Мата-Уту
Мата-Уту 		1 Мата-Уту Увеа 1 200
2 Ліку Увеа 696
3 Алеле Увеа 629
4 Фалалеу Увеа 626
5 Утуфуа Увеа 622
6 Вайтупу Увеа 601
7 Акака Увеа 589
8 Халало Увеа 563
9 Ахоа Увеа 495
10 Леава Сігаве 480

Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,06 ‰ (193-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Відбувається постійна еміграція мешканців островів до Нової Каледонії.

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
полінезійці
  
 100%
Докладніше: Народи Франції

Головні етноси країни: полінезійці.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Океанії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Воллісу і Футуни (2003 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
 10.8%
воллісійська
  
 58.9%
футуніанська
  
 30.1%
інші
  
 0.2%
Докладніше: Мови Воллісу і Футуни

Офіційні мови[2]: французька — володіє 10,8 % населення архіпелагу, воллісійська — 58,9 %. Інші поширені мови: футуніанська — 30,1 %, інші мови — 0,2 % (згідно з даними перепису 2003 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії Воллісу й Футуни (2016 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 99%
інші
  
 1%
Докладніше: Релігія Франції

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 99 %, інші — 1 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта у Франції

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Охорона здоров'я у Франції

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,43 ‰ (186-те місце у світі); хлопчиків — 4,66 ‰, дівчаток — 4,18 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик) загалом по країні — 96 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3450 унікальних інтернет-користувачів (211-те місце у світі), що становило 22,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2003 року становили 3,1 тис. осіб (225-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість і будівництво — 4 %; сфера послуг — 16 % (станом на 2001 рік)[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 12,2 % працездатного населення (137-ме місце у світі)[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Франції:

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Wallis and Futuna : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Воллісу і Футуни
Релігії
Народи
Мови
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Воллісу_і_Футуни&oldid=34623904