Населення Мальдівів

Населення Мальдівів M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 393,3 тис. осіб
Густота 1212,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції 12,68 ‰
Природний рух
Природний приріст -0,08 %
Народжуваність 15,75 ‰
Фертильність 1,74 дітей на 1 жінку
Смертність 3,89 ‰
Смертність немовлят 23,7 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 21,05 %
 • 15–64 років 74,63 %
 • старіші за 65 років 4,32 %
Середня тривалість життя 75,37 року
 • чоловіків 73,06 року
 • жінок 77,8 року
Статева структура
загалом 1,26 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,1 чол./жін.
після 65 років 0,89 чол./жін.
Етнічні групи
Нація мальдівці
Найбільший етнос індійці
Нацменшини сингальці
Мови
Офіційна мальдівська, англійська

Населення Мальдівів. Чисельність населення країни 2015 року становила 393,3 тис. осіб (177-ме місце у світі)[1]. Чисельність островитян стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 15,75 ‰ (125-те місце у світі), смертність — 3,89 ‰ (209-те місце у світі), природний приріст — -0,08 % (205-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Мальдівах, станом на 2015 рік, дорівнює 15,75 ‰ (125-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,74 дитини на одну жінку (166-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 34,7 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,9 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2009 рік)[1].

Смертність у Мальдівах 2015 року становила 3,89 ‰ (209-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,08 % (депопуляція) (205-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Мальдівів, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Мальдівів становить 27,8 року (135-те місце у світі): для чоловіків — 27,8, для жінок — 27,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,37 року (101-ше місце у світі), для чоловіків — 73,06 року, для жінок — 77,8 року[1].

Вікова структура населення Мальдівів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 21,05 % (42 230 чоловіків, 40 555 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 22,41 % (51 141 чоловік, 36 970 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 47,08 % (107 436 чоловіків, 77 713 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,14 % (10 243 чоловіка, 9 968 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,32 % (7 994 чоловіка, 9 003 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,1 року, жінки — 21,6 року, загалом — 22,9 року (дані за 2009 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 1212,2 особи/км² (12-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Мальдівів

Мальдіви середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 45,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,49 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Мале (столиця) — 156,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 12,68 ‰ (216-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Мальдіви є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
індійці
  
%
сингальці
  
%
араби
  
%
Докладніше: Народи Мальдівів

Головні етноси країни: індійці, сингальці, араби.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Мальдів (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
мальдівська
  
%
англійська
  
%
Докладніше: Мови Мальдівів

Офіційні мови[4]: мальдівська (діалект сингальської з арабським письмом), англійська.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії Мальдів (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
100%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм, державна релігія)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 98,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,2 % ВВП країни, станом на 2012 рік (26-те місце у світі)[1].

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,42 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 13,7 % ВВП країни (50-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 23,7 ‰ (73-тє місце у світі); хлопчиків — 26,11 ‰, дівчаток — 21,17 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 68 випадків на 100 тис. народжень (100-те місце у світі)[1].

Мальдіви входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

2012 року було зареєстровано менше 100 тис. хворих на СНІД (127-ме місце в світі), це 0,01 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (133-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (113-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 7 % (126-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 17,8 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 97,9 % в сільській місцевості; загалом 98,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 98,3 %, загалом по країні — 97,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 0,01 км³ на рік, або 18,44 тонни на одного мешканця на рік: з яких 95 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 40,5 %; частка осіб похилого віку — 6,9 %, або 14,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2008 року перебувало 16 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,2 %, верхній дециль — 33,3 % (станом на FY09/10 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 214 тис. унікальних інтернет-користувачів (201-ше місце у світі), що становило 54,5 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 195,1 тис. осіб (174-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 15 %; промисловість і будівництво — 15 %; сфера послуг — 70 % (станом на 2010 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 11,6 % працездатного населення, 2012 року — 11 % (131-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 25,4 %, серед юнаків — 29,1 %, серед дівчат — 21,4 % (48-ме місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Мальдівів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,38 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,38 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,26 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Мальдівів
Рік Населення Зміна
1980 157 000
1990 219 000 +39.5%
2000 273 000 +24.7%
2001 316 000 +15.8%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[7].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат the Maldives : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 21 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]