Хлібне (Джанкойський район)

село Хлібне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Табачненська сільська рада
Облікова картка Хлібне 
Основні дані
Населення 94
Поштовий індекс 96177
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°38′44″ пн. ш. 34°36′23″ сх. д. / 45.64556° пн. ш. 34.60639° сх. д. / 45.64556; 34.60639Координати: 45°38′44″ пн. ш. 34°36′23″ сх. д. / 45.64556° пн. ш. 34.60639° сх. д. / 45.64556; 34.60639
Місцева влада
Адреса ради 96177, АРК, Джанкойський район,с.Табачне, вул.Гагаріна ,23
Карта
Хлібне. Карта розташування: Україна
Хлібне
Хлібне
Хлібне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Хлібне
Хлібне
Мапа
Мапа

CMNS: Хлібне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Хлібне.

Хлі́бне (до 1945 року — Сиртки-Аджи-Агмат, крим. Sırtki Acı Ahmat) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 94 особи. Орган місцевого самоврядування - Табачненська сільська рада. Розташоване на південному сході району.

Географія[ред. | ред. код]

Хлібне - маленьке село в східній частині району, в степовому Криму, на лівому березі впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз - колектор Північно кримського каналу), висота над рівнем моря - 9 м [1]. Сусідні села: Світле за 3,5 км на схід, Тютюнове за 2,8 км на південь і Октябр за 3,5 км на південний захід. Відстань до райцентру - близько 28 кілометрів, найближча залізнична станція - Азовська (на лінії Джанкой-Феодосія) - близько 8 км.

Історія[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Гаджи Аймат входив в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства [2]. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [3].

За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, в селі Сирт-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів і 61 мешканець (кримські татари) [4]. На військово-топографічній карті 1817 село Сиртки Чакмак позначене з 11 дворами [5]. Після реформи волосного поділу 1829 року Сиртки-Аджи-Агмат віднесли до Башкирицької волості [6]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар [7] село помітно спорожніло і на мапі 1842 року позначене умовним знаком« мале село», тобто, менше 5 дворів [8].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сиртки-Аджи-Агмат - власницьке село, з 1 двором, 5 жителями і мечеттю при колодязях[9]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село було покинуте мешканцями в 1860-1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [10] та залишалася в руїнах[11], але на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Сиртки-Аджи-Агмат відзначені 6 дворів [12]. Мабуть, потім село знову спорожніло, і була заселене німецькими і російськими поселенцями [13] в 1890-х роках, оскільки знову згадується тільки в «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в селищі Сиртки-Агмат, приписаного до Ак-Шейхської волості записали 50 жителів в 6 домогосподарствах [14]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться хутір Сертки-Аджи-Агмат [16] з населенням 55 чоловік [13].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [17]. У 1922 році повіти перетворили в округу [18]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Сертки-Аджи-Агмат, з населенням 123 людини, з яких було 46 німців [13], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району [19]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан [20].

Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» [21] та у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [22]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Аджи Агмат перейменували в Хлібне [23]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 года Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського [24] [25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ [http: //weather.in.ua/krym/27337 Прогноз погоди в с. Ближньогородське (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
  2. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  3. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  4. ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1897.
  5. ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
  6. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136.
  7. ↑ Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  8. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
  9. ↑ page = 76 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 2015-03-23 ​​.
  10. ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  11. ↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [арх. 26 червня 2015]. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ .htm Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-е. Археологічна карта Криму. Процитовано 27 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ а б в В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  14. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  15. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  16. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
  17. ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  18. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  19. ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 319.
  20. ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  21. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  22. ↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  23. ↑ Указ Президії Верховної ради Російської РФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  24. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
  25. ↑ Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Архівована копія. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)


Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Населені пункти Джанкойського району
Міста
Смт
Селища
Села
Антонівка • Апрелівка • Арбузівка • Армійське • Бай-Кончек • Благодатне • Ближнє • Ближньогородське • Болотне • Бородіно • Веселе • Випасне • Відрадне • Вітвисте • Джадра-Шейх-Елі • Дмитрівка • Дніпровка • Єрмакове • Жилине • Житомирське • Зарічне • Зелений Яр • Зернове • Ізумрудне • Істочне • Калинівка • Кіндратове • Ковильне • Колоски • Копані • Конурча • Костянтинівка • Краснодольне • Кримка • Кучук-Алкали • Лобанове • Луганське • Майське • Мар'їне • Мішен-Найман • Мартинівка • Маслове • Медведівка • Мирнівка • Мисове • Мілководне • Мічурінівка • Многоводне • Нахідка • Нижні Отрожки • Низинне • Нове Життя • Новокостянтинівка • Новокримське • Новопавлівка • Новосільцеве • Новостепове • Новофедорівка • Овочеве • Озерки • Озерне • Орак-Аджи • Орденоносне • Павлівка • Пахарівка • Передмістне • Перепілкине • Побєдне • Польове • Придорожнє • Пробудження • Прозрачне • Просторне • Пушкіне • Рисакове • Рідне • Розкішне • Рощине • Рубинівка • Рюмшине • Світле • Сєрноводське • Слов'янка • Слов'янське • Солоне Озеро • Солонцеве • Стальне • Стефанівка • Стовпове • Суміжне • Табачне • Тарасівка • Тархан-Сунак • Тимофіївка • Тімірязєве • Томашівка • Тургенєве • Тутове • Федорівка • Хлібне • Цілинне • Чайкине • Ярке • Ярке Поле • Яснополянське • Яструбці
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хлібне_(Джанкойський_район)&oldid=41443183