Пробудження (Джанкойський район)

село Пробудження
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Луганська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060210040086529
Облікова картка Пробудження 
Основні дані
Засноване 1880
Населення 55
Поштовий індекс 96140
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°49′48″ пн. ш. 34°14′40″ сх. д. / 45.83000° пн. ш. 34.24444° сх. д. / 45.83000; 34.24444Координати: 45°49′48″ пн. ш. 34°14′40″ сх. д. / 45.83000° пн. ш. 34.24444° сх. д. / 45.83000; 34.24444
Місцева влада
Адреса ради 96140, АРК, Джанкойський район, с.Луганське, пров.Центральний, 7
Карта
Пробудження. Карта розташування: Україна
Пробудження
Пробудження
Пробудження. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Пробудження
Пробудження
Мапа
Мапа

CMNS: Пробудження у Вікісховищі

Пробу́дження (до 1945 року — Курт-Ічкі, крим. Qurt İçki) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 55 осіб. Орган місцевого самоврядування — Луганська сільська рада. Розташоване на заході району.

Географія[ред. | ред. код]

Пробудження — маленьке село на північному заході району, у степовому Криму, висота над рівнем моря — 19 м[1]. Сусідні села: Луганське за 2,5 км на південь та Тутове — за 3 км на захід. Відстань до райцентру — близько 21 кілометри, найближча залізнична станція — Богемка (на лінії Джанкой-Армянськ) — близько 7 км.

Історія[ред. | ред. код]

Німецьке менонітсько-лютеранське селище Ебенфельд (в перекладі — рівне поле) в урочищі, званому Курт-Ічкі — це назва в урешті-решт закріпилася, було засновано колоністами на 602 десятинах землі в 1880 році[2] в Ішунській волості Перекопського повіту. Згідно «Пам'ятною книзі Таврійської губернії 1889 року» , за результатами Х ревізії 1887 року в селі Курт-Ічкен значилося 8 дворів і 38 мешканців[3]. Після земської реформи 1890 року[4] село віднесли до Богемської волості.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Курт-Ічкі, з населенням 172 людини, з яких було 170 німців[2], був центром скасованої до 1940 року[5] Курт-Ічкінської сільради Джанкойського району [6].

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[7]. Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[8] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[9]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Курт-Ічкі перейменували в Пробудження.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 26 чоловіків та 36 жінок[10].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 55 осіб[11].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Відсоток
кримськотатарська 61,82 %
російська 34,55 %
українська 3,64 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз погоди в с. Пробудження (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 6 квітня 2015.
  2. а б В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  3. Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  4. Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
  5. Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 388. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940 рік. Процитовано 4 квітня 2015.
  6. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 317.
  7. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  8. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  9. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.