Ближньогородське

село Ближньогородське
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Рощинська сільська рада
Облікова картка Ближньогородське 
Основні дані
Населення 744
Поштовий індекс 96184
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°38′23″ пн. ш. 34°22′54″ сх. д. / 45.63972° пн. ш. 34.38167° сх. д. / 45.63972; 34.38167Координати: 45°38′23″ пн. ш. 34°22′54″ сх. д. / 45.63972° пн. ш. 34.38167° сх. д. / 45.63972; 34.38167
Водойми річка Степова
Місцева влада
Адреса ради 96183, АРК, Джанкойський район, с. Рощине, вул. Чапаєва, 1
Карта
Ближньогородське. Карта розташування: Україна
Ближньогородське
Ближньогородське
Ближньогородське. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ближньогородське
Ближньогородське
Мапа
Мапа

CMNS: Ближньогородське у Вікісховищі

Ближньогоро́дське (крим. Blijnegorodskoye) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 744 особи. Орган місцевого самоврядування — Рощинська сільська рада. Розташоване на півдні району.

Географія[ред. | ред. код]

Ближньогородське — село в центрі району, у степовому Криму, на шосе М18 Москва — Сімферополь, на правому березі річки Степова, правої притоки Мирнівки[1], висота над рівнем моря — 17 м[2]. Сусідні села: Рощине за 2,2 км на південь та Озерне за 0,5 км на північ. Відстань до райцентру — близько 6 кілометрів, найближча залізнична станція — Відрадна — близько 4 км.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», німецьке лютеранське село Карлсруе (називалося в різних джерелах також Джанкой Німецький, Німецький Джанкой, Дейч-Джанкой, Узун-Сакал, Нов-Джанкой ), було засновано вихідцями з Пришибських колоній в 1885 році[3], хоча ще в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, приблизно в тому ж місці, записаний якийсь Джанкой — громада німецьких колоністів з 20 дворами і 114 жителями[4]. Колонія володіла 1750 десятинами землі[3] і розташовувалася, судячи за доступними історичними документами, у Байгончецькій волості Перекопського повіту — в його складі вона записана, як Нейкарлсруе в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами Х ревізії 1887, згідно з якою в 28 дворах проживало 169 осіб.

Після земської реформи 1890 року[5] Німецький Джанкой віднесли до Тотанайської волості. Згідно «… Пам'ятної книжці Таврійської губернії на 1892 рік» , у селі, що становила Німецько-Джанкойську сільську раду, був 131 житель в 30 домогосподарствах[6]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Німецькому Джанкої числилося 44 жителя в 6 дворах[7], в 1905—126 і в 1911—150[3]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [8], у Богемської волості Перекопського повіту значиться село Німецький Джанкой (або Карлсруе) [9] з населенням 259 осіб (у 1918—278)[3].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[10]. У 1922 році повіти перетворили в округи[11]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[12] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, Джанкой (німецька), або Карлсруе, з населенням 264 особи, з яких було 246 німців[3] був центром Немецко- Джанкойського сільради Джанкойського району [13]. Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в Октябрський[14]), тепер як німецький національний[15], у який включили село. Постановою Президії КримЦВК «Про утворення нової адміністративної територіальної мережі Кримської АРСР» від 26 січня 1935 був створений німецький національний Тельманський район[16][17] (з 14 грудня 1944 року — Красногвардійський[18]) і Німецький Джанкой, разом з сільрадою (на той час він називався просто Джанкойський[19]), з населенням 278 осіб[3], включили до його складу[20].

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[21]. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[22] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[23]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Нов-Джанкой був перейменований в Ближньогородське і Джанкойська сільрада — в Ближньогородську[24], який проіснував до 1958 року [25]. 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», Ближньогородське знову включили до складу Джанкойського району [26][27].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта Джанкойського району Криму. Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 23 грудня 2015.
  2. Прогноз погоди в с. Ближньогородське. Weather.in.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  3. а б в г д е Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  4. Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 76 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2015-03-23 ​​.
  5. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
  6. Таврический Губернский Статистический комитет (1892). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  7. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  8. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  9. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 240.
  10. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  11. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  12. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  13. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 314.
  14. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 № 621/6« Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР»
  15. Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
  16. Адміністративно-территориальний поділ Криму. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  17. Историческая довідка. Красногвардійський районний суд. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  18. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 декабря 1944 года № 621/6 «О переименовании районов и районных центров Крымской АССР»
  19. Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. стор. 390. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 9 серпня 2015.
  20. Тельманский німецький район. Німці Росії. Архів оригіналу за 5 серпня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  21. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  22. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  23. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  24. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
  25. Міста і села України, 2009, Рощинська сільрада.
  26. Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області », від 1 січня 1965. Стор. 443.
  27. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)