Транспорт Словенії

Транспорт Словенії M:
Транспортна система Словенії (англ.)
Транспортна система Словенії (англ.)
Територія
Площа 20,3 тис. км² (155-те)
Рельєф гористий
Найвища точка гора Триглав (2864 м)
Повітряний
Аеропортів 16 (143-тє)
Наземний
Автошляхів 38,9 тис. км (91-ше)
Залізниць 1,2 тис. км (84-те)
Водний
Узбережжя 46,6 км
Головний порт Копер
Трубопровідний
Трубопроводів 849 км
Адміністрування
Орган Міністерство інфраструктури
Голова міністр Петер Гаспершич

Транспорт Словенії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 20 273 км² (155-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 209 км, зі сходу на захід — 418 км[2][3]. Географічне положення Словенії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Південної, Центральної та Східної Європи[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Словенії, станом на 2012 рік, дорівнює 38 985 км, з яких 38 985 км із твердим покриттям (769 км швидкісних автомагістралей) (91-ше місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 229 км (84-те місце у світі), з яких 1 229 км стандартної 1435-мм колії (503 км електрифіковано)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 16 аеропортів (143-тє місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 9 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (3);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (5)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 35 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,1 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,35 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Словенія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — S5, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Словенії мають літерний код ІКАО, що починається з — LJ[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Копер.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 24 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (90-те місце у світі),[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 24 (Кіпру — 5, Ліберії — 7, Мальти — 4, Маршаллових Островів — 6, Сент-Вінсенту і Гренадин — 1, Словаччини — 1)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року невідома. Головна водна транспортна артерія країни — річка Сава.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Словенії, станом на 2013 рік, становила 844 км; нафтогонів — 5 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури. Станом на 5 січня 2017 року міністерство в уряді Миро Церара очолював Петер Гаспершич[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Slovenia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Slovenia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]