Транспорт Косова

Транспорт Косова M:
Транспортна система Косова (англ.)
Транспортна система Косова (англ.)
Територія
Площа 10,9 тис. км² (169-те)
Рельєф височинний
Найвища точка гора Джеравіца (2656 м)
Повітряний
Аеропортів 6 (172-ге)
Наземний
Автошляхів 2,0 тис. км (176-те)
Залізниць 333 км (121-ше)
Водний
Узбережжя 0 км
Адміністрування
Орган Міністерство інфраструктури
Голова міністр Лутфі Жарку

Транспорт Косова представлений автомобільним , залізничним , повітряним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 10 887 км² (169-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна, ромбовида; максимальна дистанція з півночі на південь — 155 км, зі сходу на захід — 140 км[2][3]. Географічне положення Косова дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Балканського півострова[4]. Виходу до вод Світового океану країна не має, використовуються морські порти Чорногорії та Албанії на Адріатичному морі. Через складну політичну ситуацію з визнанням незалежності країни від метрополії, виникають труднощі з транспортним сполученням на півночі, біля кордону з Сербією[5]. Решта країн, з якими межує Косово, визнають її незалежність.

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Косові, станом на 2014 рік, дорівнює 2 003 км, з яких 1 883 км із твердим покриттям (38 км швидкісних автомагістралей) і 120 км без нього (147-ме місце у світі)[1]. Станом на 2015 рік, у Косово експлуатується 2 автостради (1 будується): R6 Приштина — Північна Македонія (будується); R7 Албанія — Приштина.

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 333 км (121-ше місце у світі), з яких 333 км стандартної 1435-мм колії[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 6 аеропортів (172-ге місце у світі), з них 3 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 3 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (3)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].

Косово є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — Z6, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][6]. Аеропорти Косова мають літерний код ІКАО, що починається з — BK[1].

Водний[ред. | ред. код]

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури . Станом на 8 листопада 2016 року міністерство в уряді Іса Мустафа очолював Лутфі Жарку[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Kosovo : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. Kosovo Thanks You! Thank you from the Kosovar people! — Список країн, що визнали незалежність Косово..
  6. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  7. Kosovo : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]