Новозибківська під'їзна колія

Новозибківська під'їзна колія

Управа Новозибківської під'їзної колії (1918)
Статус історична
(нині у складі → Московської та Південно-Західної залізниць)
Штаб-квартира Новозибків, Сіверщина
Роки функціонування з 1901—1902
Країна Українські губернії →  УНР →
 УРСР /  Білоруська РСР →  УРСР /  РРФСР →
Україна Україна / Росія Росія
Експлуатаційна довжина колій ~120 км
Ширина колії 1520 мм

Новозибківська під'їзна колія[1] (Н. п. колія, біл. Навазыбкаўскі пад'язной шлях, рос. дореф. Новозыбковскій подъѣздной путь) — ширококолійна залізнична лінія Новозибків — Семенівка — Новгород-Сіверський, що побудована у 1901—1902 роках, яка сполучила два повіти Чернігівської губернії: Новозибківський та Новгород-Сіверський, практично перетинаючи його[2]завдожки 116 верст (~120 км)[3].

Історія[ред. | ред. код]

У 1885 році через Новозибків пройшла Брянсько-Гомельська залізниця[4].

У січні 1901 року відкрито рух дільницею Новозибків — Семенівка завдовжки 56 верст 73 саженів[5], завдяки чому станція Новозибків стала вузловою.

У січні 1902 року відкрито рух дільницею Семенівка — Новгород-Сіверський завдожки 56 верст 279 саженів[6].

У період між 1917 та 1922 роками Новозибківська під'їзна колія увійшла до складу Західних залізниць[7].

В газетах того часу «Вил. Вѣсти» та «Двинскій листокъ» писали, що планується довести лінію до міста Могильов[8].

За часів радянської влади річка Десна поділила лінію на дві окремі гілки між Новгород-Сіверськом та Пирогівкою.

Управління підприємством було розташоване в будинку Певзнера, цей будинок і досі є «визитівкою» Новозибкова[9] міста Новозибків.

Станції / зупинні пункти[ред. | ред. код]

Спорожнілий Новозибківський вокзал після ліквідації сполучення з Україною (1998)

Примітка:
Кафе — на станції присутній пункт харчування (кав'ярня / ресторація).

Лінія пролягає до правого берега річки Десна[3]. На лівому березі Десни розташована станція Пирогівка, до неї була прокладена поромна переправа через річку, якою, поки не став лід, пасажири і вантажі потрапляли на вузькоколійну гілку Конотоп — Пирогівка Києво-Воронезької залізниці[3].

Сучасність[ред. | ред. код]

Завдяки продовженню гілки під'їзної колії до станції Терещенська (у 1976—2007 роках — Воронізька[10]), та коли у 1995 році зі сторони Новгорода-Сіверського через річку Десну був наново побудований залізничний міст[11], дільниця перестала бути тупиковою. Таким чином колишні Поліські залізниці були з'єднані з колишньою Києво-Воронезькою (з гілкою Конотоп — Пирогівка) вже без парому.

До 2009 року на перегоні Новгород-Сіверський — Семенівка діяло обмеження швидкості руху поїздів до 15 км/год, але після ремонту 13,8 км колії на цій ділянці, рух поїздів прискорився до 60 км/год[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Временныя правила для служащих Новозыбковского подъездного пути. – Гомель: Тип. Л. Д. Захарина, 1899. – 8 с.(рос. дореф.)
  2. ↑ Новгород-Северск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос. дореф.)
  3. ↑ а б в Пути, примыкающие к Киеву, и линии северной части области. Глава IX. В. В. Морачевского, Б. Г, Карпова и И. М. Малышевой.  [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Полное географическое описаніе нашего Отечества. Настольная и дорожная книга для русскихъ людей. Авторы: П. П. Семенов, академик В. И. Ламанский. Том 7 Малороссія — СПб.: Изд. В. И. Давріена, 1903 (рос. дореф.)
  4. ↑ Новозыбков // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос. дореф.)
  5. ↑ Афонина, 1996, с. 63.
  6. ↑ Афонина, 1996, с. 65.
  7. ↑ Афонина, 1996, с. 94—95.
  8. ↑ "Двинскій листокъ" № 102 від 18.04.1901 (рос. дореф.)
  9. ↑ Достопримечательности Новозыбкова. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 30 жовтня 2019.
  10. ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 257. — 100 000 прим.(рос.)
  11. ↑ Станція Новгород-Сіверський. railwayz.info. (рос.)
  12. ↑ На залізничному перегоні Новгород-Сіверський — Семенівка поїзди рухатимуться швидше. Південно-Західна залізниця. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 8 грудня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Україна Сучасні
Історичні
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Російська імперія
Балаклавська • Бєлгород-Сумська • Джанкой-Феодосійська • Донецька кам'яновугільна • Катерининська • Києво-Балтська • Києво-Берестейська • Києво-Воронезька • Ковельська • Костянтинівська • Курсько-Київська • Курсько-Харківсько-Севастопольська • Ландварово-Роменська • Лозово-Севастопольська • Новозибківський під'їзний шлях • Перше товариство під'їзних залізнх шляхів (Південні під'їзні шляхи) • Південно-Західні залізниці (Житомирська • Стародубський під'їзний шлях) • Південні залізниці • Північно-Донецька • Поліські залізниці • Токмацька • Харківсько-Миколаївська • Харківсько-Балашовська
Українська Народна Республіка УНР / 
Українська Держава
 УНРР / УНСР,
  УСРР / УРСР
Українські залізниці
  1. ↑ Частково не функціонує через окупацію ОРДЛО
  2. ↑ Дільниці на Кримському півострові, які відносяться до Кримської дирекції, наразі окуповані та контролюються російською владою через т.з. ФГУП «Крымская железная дорога»
Залізниці Це незавершена стаття про залізниці.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новозибківська_під%27їзна_колія&oldid=41105234