Корисні копалини Південно-Африканської Республіки

Геологія ПАР

Геологія
Гідрогеологія
Корисні копалини
Гірнича промисловість
Економіка
Історія освоєння мінеральних ресурсів

Ко́ри́сні копа́лини Півде́нно-Африка́нської Респу́бліки

Надра ПАР надзвичайно багаті різноманітними видами корисних копалин (к.к.), при цьому по ряду позицій країна займає провідні місця на континенті і у світі (та близько першого).

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Таблиця — Основні корисні копалини ПАР станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	49920		5,7 г/т	84
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		130 60		11 13,6
Барит, тис. т	1000	3000	92 (BaSO₄)	0,3
Оксид берилію, тис. т.	5	43	0,23 (ВеО)	2,2
Залізні руди, млн т	4000	9300	62 (Fe)	2,3
Золото, т	20000	36000	0,3 — 4,95 г/т	40,9
Кобальт, тис. т	12	15	0,02 (Со)	0,2
Марганцеві руди, млн т	1051	4500	45 (Mn)	29,3
Мідь, тис. т	7500	13000		1,1
Нафта, млн т	4
Нікель, тис. т	2500	9345	0,36 (Ni)	0,5
Олово, тис. т	25	30	0,3
Плавиковий шпат, млн т	30	36	22 (CaF₂)	16
Природний горючий газ, млрд м³	23
Свинець, тис. т	5050	8140	5 (Pb)	4,1
Срібло, т	13000	31000	100 г/т	2,4
Стибій, тис. т	240	250	4	5,5
Вугілля, млн т	115530	132630
Апатити, млн т	221	221	8,8 (Р₂О₅)	4,36
Фосфорити, млн т	1	13	10 (Р₂О₅)	0,02
Хромові руди, млн т	3755		37,1 (Cr₂O₃)	82,86
Цинк, тис. т	11730	14930	5,3 (Zn)	4,2
Уран, тис. т	218,3	284,4	0,03	8,6

Таблиця 2. — Видобуток основних видів мінеральної сировини в ПАР у 2001, тис.т

Золото, кг	394 765
Срібло, кг	109 570
Алмази (карат)	11 167 416
Паладій, кг	62 142
Платина, кг	129 746
Родій, кг	13 453
Рутеній, кг	19 329
Хроміт	5 502
Кобальт (т)	371
Мідь	141,9
Залізні руди	34 757
Свинець в концентраті	50,7
Марганцеві руди	3 266
Нікель	36,4
Оксид урану (т)	1 065
Цинк в концентраті	61,2
Азбест (т)	13 393
Кремній	2 132
Вермікуліт	156,6
Флуорит	286,4
Гіпс	382,8
Вугілля	224 182

Нафта і газ[ред. | ред. код]

Запаси нафти і природного газу в ПАР невеликі. Промислова нафтогазоносність встановлена на шельфі в мезозойських пісковиках Капського нафтогазоносного басейну. Перспективи відкриття нових промисловищ родовищ невеликі і пов'язуються з шельфом на півдні ПАР.

Вугілля[ред. | ред. код]

Див. також Вугілля Південно-Африканської Республіки

За підтвердженими запасами кам'яного вугілля ПАР входить до провідної п'ятірки країн світу і займає 1-е місце в Африці (2003). Основна частина розвіданих запасів вугілля в країні укладена в родовищах басейну Вітбанк, де вугільні пласти залягають відносно полого, на невеликій глибині (близько 100 м), але вугілля характеризується значною зольністю, і лише незначна частина його придатна для коксування, інші — на вугленосних площах Ватерберґ, Спрінґбок, Лімпопо, Соутпансберґ і Лебомбо — в пр. Трансвааль, а також в Зулуленд і Молтено. Промислова вугленосність пов'язана переваажно з пермськими відкладами Карру (в основному з пісковиками світи Екка).

Потужність вугленосних шарів — до 400 м, глибина залягання 15—400 м.

Кількість витриманих пластів вугілля 3—5, середня потужність 2,5 м.

Вугілля в основному енергетичне, є коксівне та антрацити.

Вміст летких речовин 35—45 %, сірки до 2 %, зольність 7—12 % (до 30 %), теплотворна здатність 20—30 Мдж/кг

Золото і уран[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами руд золота ПАР займає 1-е місце, а За підтвердженими запасами урану — 2-е місце (після Казахстану) у світі (2000).

Практично всі родовища руд урану і золота зосереджені в рудному районі Вітватерсранд.

Ресурси U в надрах ПАР оцінюються в 500 тис. т [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 61].

Ресурси Au — до 60 тис. т прогнозується в ПАР, в основному, на флангах і глибоких горизонтах родовищ золотоносних конґломератів району Вітватерсранд, а також на значних глибинах у відносно менш вивченому південно-східному його секторі. Золотоуранова мінералізація концентрується в слюдисто-кварцовому цементі метаморфізованих конґломератів на глибині 300—1 500 м. Найбільші родовища знаходяться в районі міста Клерксдорп на Далекому Заході Ранді (Вааль-Ріфс, Бюффелсфонтейн, Хартбісфонтейн) і на Західній Ранді (Рандфонтейн, Блейфурьойтсіх, Дріфонтейн, Вестерн-Діп-Левелс).

Головні родовища руд золота: Вестерн-Голдінґс, Фрі-Стейт-Гедюлд, Президент-Бранд, Президент-Стайн, Сент-Геліна (в Оранжевій пр.), Клуф, Лібанон, Фентерспос і Кінрос (Західний Ранд), Вінкелхак та інші (Східний Ранд).

Загальні і підтверджені запаси золота в країні станом на 1997 р — 36 і 20 тис. т відповідно, на 2000 — 34 і 18 тис. т [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 61]. Гірничим бюро і Геологічною службою США запаси золота в ПАР на кінець ХХ ст. (1998) оцінювалася в 38 тис. т (у світі — 72 тис. т).

Залізо[ред. | ред. код]

За запасами залізних руд ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).

Переважаюча кількість запасів залізняку пов'язана із залізистими кварцитами. Значні запаси залізняку укладені в комплексних родовищах. Понад 70 % розвіданих запасів укладені в метаморфогенних родовищах залізо-марганцевих руд Гамагару (300 млн т), Табазімбі (50 млн т), Сайшен та інших, локалізованих в кварцитах і сланцях нижнього протерозою на північної Капської провінції (басейн Куруман). Значні запаси пов'язані з титаномагнетитовими рудами магматичних родовищ Бушвелдського комплексу (Мапахс та інші) і карбонатитового комплексу Пхалаборва (Палабора).

Марганець[ред. | ред. код]

За запасами марганцевих руд ПАР займає 1-е місце у світі (2003).

Ресурси марганцевих руд — 13 600 млн т (63.9 % світових). Практично всі запаси марганцевих руд (близько 95 %) зосереджені в метаморфогенних родовищ залізо-марганцевих руд басейнів Куруман і Постмасбурґ.

Родовища пов'язані з нижньопротерозойським комплексом карбонатно-теригенних відкладів. Рудна товща включає три витриманих пласти залізо-марганцевих руд сумарною потужністю 20—50 м, що простежуються на декілька кілометрів; глибина залягання досягає 400—500 м.

Вміст марганцю 38-48 %, заліза — 4-20 %, кремнезему — до 5 %, фосфору — незначна кількість.

Головні родовища: Маматван, Весселс, Блек-Рок, Мідделплатс в басейні Куруман і Лохатла в басейні Постмасбурґ.

Титан, цирконій[ред. | ред. код]

За запасами титаноцирконієвих пісків ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).

Майже всі розвідані запаси зосереджені в древніх пляжних розсипах на узбережжі Індійського океану в районі міст Ричардс-Бей, Умгабаба, Ісипінго та інших.

Піски містять 5—7 % ільменіту, 0,2—0,3 % рутилу і 0,4 % циркону.

Значні запаси ільменіту і циркону виявлені в карбонатитах родовищах Гондіні (пр. Трансвааль) і в піщаних горизонтах світи середньої Екка у відкладах Карру (родовища Ботавілл, Кароліна та інші). Значні запаси титану в титаномагнетитових рудах Бушвельдського комплексу.

Ванадій[ред. | ред. код]

За запасами ванадієвих руд ПАР займає 1-е місце у світі (2003).

Родовища пов'язані з витриманими пластовими покладами ванадієвих титаномагнетитів, приурочених до горизонтів норитів і анортозитів верхньої частин інтрузії Бушвелдського комплексу. Розвідані запаси пов'язані з Головним магнетитовим горизонтом, що простежується за простяганням на 150 км, на глибину до 645 м.

Головні родовища: Мапахс, Магнет-Гейс, Палмер (Східний Трансвааль), Рюстенбурґ, Брітс (Західний Трансвааль).

Хром[ред. | ред. код]

За запасами хромових руд ПАР займає 1-е місце у світі (2003).

Поклади руд зосереджені в трьох групах «хромітових шарів» в піроксенітах, норитах і анортозитах розшарованої інтрузії Бушвелдського комплексу. Найбільше значення має нижня група, де максимальна потужність прошарків (всього 11) вкраплених і масивних руд досягає 3 м.

Головні родовища: (Вінтерфелд, Сварткоп, Монтроз, Крундал та інші) приурочені до одного з прошарків (IU-6).

Мідь[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами руд міді ПАР займає 3-є місце в Африці (2003).

Найбільше значення (близько 45 % запасів) мають родовища карбонатитового (Пхалаборва), колчеданного (26 %, родовищ Аггенейс і Пріска), а також гідротермального типів (родовища району Окіп і Мессіна).

Нікель[ред. | ред. код]

У ПАР 2.5 млн т підтверджених запасів нікелю укладено у вкраплених сульфідних мідь- і нікельвмісних рудах унікального лополіту Бушвельд з дуже низьким вмістом нікелю (0.2-0.36 %). Руди ці відпрацьовуються для вилучення металів платинової групи, а нікель з них витягується попутно.

Поліметали[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами руд свинцю, цинку та срібла ПАР займає 1-е місце в Африці, цинку 5-е місце у світі (2003).

Основна частина запасів цих металів зосереджена в комплексних рудах колчеданих родовищ Аггенейс, Ґамсберґ і Пріска.

Стибій[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами руд стибію ПАР займає 6-е місце у світі і 1-е в Африці (2003).

Родовища стибієвих руд телетермального жильного типу (Гравелот, Джек-Вест, Юнайтед-Джек, Мулаті, Вейхал, Айронстоун, Фрі-Стейт, Монарк та інші) зосереджені в хлоритах, хлорит-карбонатних сланцях і залізистих кварцитах центральної частини архейського зеленокам'яного пояса хребету Мерчисон (північно-східний Трансвааль).

Метали платинової групи (МПГ)[ред. | ред. код]

Переважна частина світових запасів МПГ сконцентрована на території ПАР: 85,8 % МПГ і 88,5 % платини (дані Геологічної служби США).

За прогнозними ресурсами МПГ ПАР теж займає 1-е місце у світі — 15—25 тис. т (у світі 40—60 тис. т).

Основна частина запасів платиноїдів (1-е місце у світі) і нікелевих руд (8-е місце у світі і 1-е в Африці, 2003) пов'язана з так званою Критичною зоною Бушвельдського масиву — розшарованою серією ультраосновних порід і підлеглих їм габроїдів з максимальною потужністю 900 м. Експлуатуються два шари цієї зони: верхній — риф Меренського і нижній — риф UG-2. Критична зона розташовується в нижній третині Бушвельдського лополіту, потужність якого перевищує 8 км. Рудоносний горизонт складений польовошпатовим піроксенітом хроміт-олівін-бронзитового складу. Платиноїди, що асоціюють з сульфідами нікелю, заліза і міді, концентруються в окремих шарах і представлені ідіоморфним бреггітом, купритом з домішкою спериліту. Значні концентрації платиноїдів встановлені у вигляді домішок в піротині, пентландиті і піриті, а також у вигляді комплексних проростань залізо-платинових сплавів у сульфідах.

Головні родовища: Рюстенбурґ, Юніон, Бафокенг, Аманделбюлт, Аток, Вілдбісфонтейн, Мессіна, Крундал, Марікана, Гела та інші. Значна частина запасів цих металів укладена також в комплексних рудах колчеданих родовищ рудного району Окіп, а також в габроїдах району Маунт-Ейліфф (родовища Інсізва, Табанкулу, Інгелі, Тонті).

Компанією Harmony Gold Mining у 2002 ведеться розвідка нового родовища платиноїдів Стелла (Stella), інша назва — Колплатс (Kalplats), Північна ПАР, провінція Нортвест (Northwest). На 2002 виявлено 3.8 млн т ресурсів мінералізованої маси, що містить Pt+Pd 1.5 г/т або 5.7 т обох металів [African Mining. 2002. V.7, № 3].

Апатити[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами апатитів ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).

Апатитові руди пов'язані з верхньопротерозойськими карбонатитовими комплексами Пхалаборва, Гленсвер і Шипіцкоп. близько 10 % запасів зосереджено в перевідкладених зернистих фосфоритах і фосфатних пісковиках міоцену в районі Лангебанвех (родовище Лангебан).

Флюорит[ред. | ред. код]

ПАР займає 3-є місце у світі (після Китаю і Мексики) за загальними запасами флюориту (11 %) і 2-е місце за підтвердженими запасами, 1-е місце в Африці, 2003; загалом має близько15—20 % ресурсів світу.

Основні запаси флюориту в країні виявлені в Західному Трансваалі в стратифікованих покладах групи родовища Оттосхуп (100 млн т руди, вміст CaF₂ 15 %), приурочених до верхів Доломітової серії системи Трансвааль (нижній протерозой). Родовища представлені плащеподібними тілами неправильної форми, штокверками і жилами флюориту. Руди масивні, містять також оксиди марганцю, сфалерит, ґаленіт, пірит, тремоліт і тальк. Значна частина запасів пов'язана з гідротермальними родовищами.

Головні родовища: Баффало (Буффало), Кромдрай, Свартклуф (Звартклуф).

Провідну роль грають родовища стратиформного кварц-кальцит-флюоритового типу на півдні і північному сході країни.

Родовища: Звартклуф (середній вміст флюориту 13.7 %) Маріко (85—90 % CaF₂),,"Буффало" (середній вміст CaF₂ 40 %). На найбільшому в країні жильному сульфідно-барит-флюоритовому родовищі Вергеноєг вміст великогрудкового флюориту коливається від 20 до 60 %.

Азбест[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами всіх видів азбесту ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).

Основні запаси амозит-азбесту зосереджені в «амозитовому поясі» (100×10 км) в північно-східному Трансваалі, де потужні (до 0,8 м) жили поперечно-волокнистого азбесту (довжина волокон до 30 см) пов'язані з тілами діабазів в залізисто-кременистих породах нижнього протерозою.

Головні родовища: Пенге, Долтон, Кромеллебурґ, Амоса і Маліпс. БІльша частина запасів крокідоліт-азбесту зосереджена в родовишах Капського крокідолітового поясу (400×550 км), приуроченого до яшмоподібних залізисто-кременистих відкладів Доломітової серії. Поперечно-волокнистий азбест з довжиною волокна від 2,5 см утворює жили і гнізда. Загальна потужність окремих рудоносних зон 10×120 м.

Найбільші родовища — Куруман, Кугас і Помфрет.

Родовища хризотил-азбесту зосереджені в районах Барбертон і Кароліна (родовища Рітфонтейн, Гудфервахт, Сілверкоп, Діпхезет та ін.), де пов'язані з поясом серпентинізованих ультраосновних гірських порід порід комплексу Джеймстаун і Доломітової серії.

Вермікуліт[ред. | ред. код]

Запаси вермікуліту приурочені до карбонатитового комплексу Пхалаборва, де вермікуліт представлений двома відмінами — золотисто-коричневою, що утворилася з флогопіту, і чорною гідробіотитовою, менш цінною.

Основні запаси мінералів андалузитової групи зосереджені в провінціях: Капській (силіманіт, корунд), Трансвааль (андалузит) і Наталь (кіаніт).

Алмази[ред. | ред. код]

За підтвердженими запасами алмазів ПАР займає одне з провідних місць у світі.

Близько 80 % алмазів у країні зосереджено в кімберлітових тілах груп Кімберлі і Коффіфонтейн в Оранжевій провінції (родовища Де-Бірс, Бюлтфонтейн, Дютойтспан, Весселтон та інші), групи Преторія в Трансваалі (трубка Прем'єр та інші) і групи Постмасбурґ в Капській провінції (трубка Фінч та інші). Інші запаси пов'язані з прибережно-морськими розсипами Атлантичного узбережжя країни на південь від гирла річки Оранжева (родовища Аннекс-Клейн-Зе, Койнгнас, Дреєрс-Пан, Ланхугт та інші), а також з елювіально-делювіальними розсипами в провінціях Оранжева, Трансвааль та Капська.

Інші корисні копалини[ред. | ред. код]

На території ПАР виявлені також значні запаси руд олова (родовище Ройберґ), вольфраму (Набабіп), кобальту, піриту, рідкісних і рідкісноземельних металів (Грундорп, Сподуменкоп, Норіссеп). З нерудних корисних копалин розвідані невеликі гідротермальні родовища магнезиту (Давид, Сатерленд, Ренже, Алтхорп-Майн і Нтабізулу), осадові родовища кам'яної солі в центрі країни (Спрінґбукфлей, Сварткоп, Апіднгтон, Онфервах).

Основне джерело мусковіту — велике пегматитове родовище Лоувелд на північному-сході від Пхалаборва і декілька дрібних родовищ. Розвідані великі запаси тальку (Бриндізі, Лінкі, д), польового шпату (Лоувелд) і гіпсу. Численні родовища нерудних будівельних матеріалів виявлені в різних районах країни, але розробляються тільки в районах великих промислових центрів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.