Корисні копалини Бразилії

Корисні копалини Бразилії.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

За запасами залізних, берилієвих і ніобієвих руд, гірського кришталю, бітумінозних сланців, бокситів, руд рідкісноземельних елементів Бразилія займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн світу. Є запаси нафти, природного газу, вугілля, руд урану, нікелю, олова, вольфраму, міді, свинцю, цинку, літію, танталу, фосфатів, бариту та ін.:

Основні корисні копалини Бразилії станом на 1998—1999 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	17		1,7 г/т
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		11 4		0,9 0,9
Боксити, млн т	4000	6150	51 (Al₂O₃)	14,6
Барит, тис. т	1000	1500	25 — 80 (BaSO₄)	0,3
Берилій, тис. т	41	380	0,3 (ВеО)	18
Вольфрам, тис. т	20	20	0,5 (WO₃)	0,8
Залізні руди, млн т	11000	17000	58 (Fe)	6,4
Золото, т	560	3760	2,6 — 5 г/т	1,1
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К₂О)	50	160	15 (К₂О)	0,7
Кобальт, тис. т	4	15	0,05 (Со)	0,1
Марганцеві руди, млн т	180	350	41 (Mn)	5
Мідь, тис. т	16670	18120	0,9(Cu)	2,5
Молібден, тис. т	45	60	0,01	0,5
Нафта, млн т	660			0,5
Нікель, тис. т	845	3200	1,71 (Ni)	1,7
Пентоксид ніобію, тис. т	3300	3600	2,5	34,8
Олово, тис. т	1500	2000	0,2
Плавиковий шпат, млн т	6	8	55 (CaF₂)	3,2
Природний горючий газ, млрд м³	230			0,2
Свинець, тис. т	1990	2900	6,1 (Pb)	1,6
Срібло, т	2800	7440	100 г/т	0,5
Тантал, т	900	1400	0,02	1,17
Вугілля, млн т	10365	31050
Апатити, млн т	31,7	35,5	9,6 (Р₂О₅)	0,63
Фосфорити, млн т	40	72	16 (Р₂О₅)	0,79
Хромові руди, млн т	19,9		31,3 (Cr₂O₃)	0,44
Цинк, тис. т	2552	8442	8 (Zn)	0,9
Уран, тис. т	162	262	0,13	6,4

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і газ. Бразилія на 2001 р. має в своєму розпорядженні (2001) порівняно невеликі доведені запаси нафти (1.1 млрд т) і природного газу (230 млрд м³). Відкрито бл. 150 родов. Найбільші — Дон-Жуан, Агуа-Ґранді, Аракас, Кармополіс, Сірізінью, Намораду та ін. В Амазонії відкритий великий осадовий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти і газу.

На шельфі Бразилії є три основних НГБ: Кампус, Сантус і Ешпириту-Санту. Менш перспективні басейни Сержипі-Алагоас, Потігуар і Сеара. Найбільшим за запасами вуглеводневої сировини НГБ Бразилії вважається океанічний басейн Кампус площею близько 100 тис. км². Доведені запаси природного газу в НГБ Кампус оцінені в 105 млрд м³. Тут зосереджені основні доведені запаси нафти країни. У кожному з семи глибоководних нафтових родовищ міститься до 100 млн т нафти і конденсату. Вірогідні запаси НГБ на кінець 1999 р. оцінювалися в 1.5 млрд т нафти. У басейні Кампус розташовані 4 гігантських газонафтових родовища (в дужках доведені запаси, млн т н. е.): Албакора (близько 270), Марлін (270), Барракуда (110) і Марлін-Сул і гігантське нафтове родовище Ронкадор (356). Основні пастки пов'язані з турбідітними пісками шельфового генезису, що залягають як в нижній, так і у верхній частинах сучасного материкового схилу, або з периферійними турбідітами відкритого моря, транспортованими через протоки в нижню частину материкового схилу. Є близька схожість НГБ по обидві сторони Атлантики, особливо південних частин НГБ Кампус і Кванза-Камерунського.

Всі НГБ східної Бразилії формувалися на дивергентних пасивних континентальних околицях, тектонічний розвиток яких ускладнений процесами рифтогенезу. Пастки нафти і газу, як правило, стратиграфічного типу і частіше за все приурочені до підведених горстових блоків. У зоні сучасного глибокого і надглибокого шельфу розвинені явища сольового діапіризму.

У 2003 р компанія «Петробраз» зробила найбільше газове відкриття в країні. Запаси нового родовища оцінюються в 70 млрд куб.м, що на 30 % збільшує загальний обсяг запасів газу в Бразилії. Родовище знаходиться на шельфі провінції Паулу, на відстані 137 км від берега на глибині моря 485 м. Потенціал видобутку свердловини-піонерки — 3 млн м³ газу на добу. На 2002 р загальний обсяг запасів природного газу в Бразилії оцінюється в 231 млрд м³ [Economist. 2003. V.70].

Бітумінозні сланці Б. приурочені до пермської формації Іраті, представленої аргілітовою і вапняковою фаціями з інтрузіями базальту і діабазу. Родов. Сан-Матеус-ду-Сул, Сан-Габріел і Дон-Педріту.

Вугілля. Запаси кам'яного вугілля в Бразилії невеликі — 2 млрд т. (25 % коксівне вугілля).

Залізо. Запаси залізних руд країни в кінці XX ст. складають бл. 26 % запасів розвинутих країн Заходу. Основна частина руд пов'язана з докембрійськими ітабіритами Бразильської платформи. Головні промислові поклади (понад. 25 млрд т) зосереджені в залізорудному бас. Мінайс-Жерайс, в межах так званого «Залізорудного чотирикутника».

Хром. Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Бразилії становить 33 роки.

Уран. Бразилія у 2000 р займала 5-е місце за розвіданими запасами урану (262 тис.т, частка у світі 7,8 %). Осн. родов. руд урану зосереджені в горах Серра-ді-Жакобіна, разом з золотоносними конґломератами (родов. Жакобіна).

Олово та супутні метали. За розвіданими запасами олова в кінці XX ст. Бразилія займає 1-е місце в Америці і 2-е у світі (після Китаю). За загальними запасами олова Бразилія займає 1-е місце у світі. За ресурсами олова Бразилія займає 1-е місце серед країн світу — 12.6 % світових ресурсів (6 млн т). Бл. 40 % сумарних підтверджених запасів укладено в розсипних родовищах, що знаходяться в 15 оловорудних районах країни. Переважають алювіальні розсипи.

В оловоносному районі Мапуера (штат Амазонас) розташований рудний вузол Пітінга. Рудні жили і штокверки локалізовані в альбітизованих гранітах. Руди комплексні, до їх складу входять каситерит, колумбіт, танталіт, пірит, кріоліт, флюорит. Запаси руд корінного олова — 1.19 млн т; сер. вміст металу в рудах тут становить 0.141 %. Руди містять також 6 млн т кріоліту, 4 млн т циркону (середній вміст 1.5 %), промислові концентрації колумбіт-танталіту (сер. вміст пентоксиду Ni 0.223 %, пентоксиду Ta — 0.028 %), флюориту, а також ітрію, в основному в складі ксенотиму. Основні запаси к.к. зосереджені в корах вивітрювання і розсипах, що виникли за їх рахунок і займають площу близько 250 км². Головними з них є алювіальні розсипи річок Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада. Рудні піски залягають на глибині близько 6 м. Запаси руди в розсипах становлять 195 млн т, олова — 343 тис. т при середньому вмісті каситериту 2.0 кг/куб.м, пентоксиду ніобію — 435 тис. т при сер. вмісті Nb2O5 4.3 %, пентоксиду танталу — 55 тис. т при сер. вмісті Ta2O5 0.3 %, діоксиду цирконію — 1.7 млн т. У результаті ГРР, приріст запасів пентоксиду ніобію до 2000 р. становив 30 млн т руди при сер. вмісті 4.1 % (1.2 млнт Nb₂O₅).

Марганець. Основою марганцеворудної бази країни є родовища Урукум (шт. Мату-Гросу-ду-Сул, регіон Корумба) з підтвердженими запасами 15.8 млн т, Азул і Бурітірама (шт. Пара, район хр. Каражас) — 10 млн т, Серра-ду-Навіу (федеральна територія Амапа) — 5.8 млн т, Мігель-Конгу в районі «Залізорудного Чотирикутника» і інші родовища в штаті Мінас-Жерайс, а також ряд дрібніших об'єктів в докембрійських метаморфічних товщах. Найбільші родовища марганцевих руд пов'язані з породами фундаменту. Лінзи марганцевмісних спесартитових порід (гондиту, карбонатного родоніту) мають потужність 10-30 м і довж. 200—1000 м.

Боксити. За запасами бокситів Б. займає 1-е місце в Лат. Америці (2000 р) і 2-е місце у світі (після Ґвінеї). Пром. поклади бокситів пов'язані з латеритною корою вивітрювання. Осн. ресурси зосереджені в басейні річки Амазонка в штаті Пара (родовища Тромбетас, Парагомінас та інші).

Латеритні родовища гібситових бокситів розташовуються в штатах Пара (муніципалітети Ориксіміна, Парагомінас, Фаро, Домінго-ді-Капім і Альмайрім) і Мінас-Жерайс (в основному муніципалітети Посус-ді-Калдас, Прето і Катагуазес). Родовища Порту-Тромбетас (загальні запаси 1700 млн т, підтверджені — 800 млн т) і Парагомінас (загальні запаси 2400 млн т, підтверджені — 1600 млн т) належать до гігантських. Родовища як правило розташовані близько від земної поверхні і відпрацьовуються відкритим способом. За темпів видобутку, близьких до сучасних, Бразилія забезпечена підтвердженими запасами на 340 років.

Вольфрам. Руди вольфраму, представлені шеєлітовими скарнами — родовища Брежу, Кішаба, Мальяда в межах області Борборема.

Нікель. Родов. нікелевих руд в осн. силікатного типу представлені гарнієритовими рудами. Рудні тіла залягають на невеликій глибині, бл. 75 % запасів знаходиться в шт. Гояс (родов. Нікеландія та ін.). У Б. є дек. міднорудних родов., найбільше з яких — Караїба (шт. Баія). У Б. нараховується понад 100 невеликих поліметалічних гідротермальних родов., розвідані багаті олов'яні розсипи.

Рідкісні елементи (берилій, ніобій, тантал, цирконій та ін.) в Б. зустрічаються переважно в комплексних пегматитових рудах, приурочених до фундаменту.

Золото і платиноїди. Запаси золота виявлені у другій половині XX ст. в бас. р. Амазонки. Прогнозні ресурси МГП Бразилії незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).

Берилій. В Бразилії зосереджено бл. 35 % світових прогнозних ресурсів берилію (бл. 700 тис.т), що обумовлює її провідне (разом з Росією) місце у світі.

Ніобій. Бразилія займає серед країн світу 1-е місце за прогнозними ресурсами ніобію. Основні родовища пентоксиду ніобію в країні — Араша, Тапіра. Родовища знаходяться в основному у відомих гірничорудних районах штатів Мінас-Жерайс і Гояс. Руди локалізовані в латеритних корах вивітрювання карбонатитів і не вимагають інтенсивного дроблення. Потужності рудоносних кір досягають 200 м, покривів — від 0.5 м до 40 м. Середній вміст Nb₂O₅ в рудах — 2.5 %. Розробка ведеться відкритим способом.

Фосфорні руди. Важливе значення в Б. мають ресурси фосфатних руд, які включають три гол. пром. типи: апатитові (родов. Жакупіранга), повторні апатитові (родов. Араша, Тапіра, Каталан) та фосфоритові осадові родов. в серії Бамбуї. Особливо перспективні фосфоритові родов. — Патус-ді-Мінас (запаси 300 млн т).

Дорогоцінні і виробні камені. У Б. знаходяться найбільші у світі родов. дорогоцінних і виробних каменів: гірського кришталю, ювелірного берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату; відомі також пром. родов. смарагду, алмазу, благородного опалу та ін. Ювелірні берил, топаз і турмалін зустрічаються в гранітних пегматитах, поширених в штатах Мінас-Жерайс (алмазоносний район Діамантина), Баія.

Індустріальні і будівельні корисні копалини. Осн. родов. високосортної листової слюди — мусковіту пов'язані з виходами архейського фундаменту і утворюють Бразильський слюдоносний район. У Б. є також родов. бариту (Ілья-Ґранді, Мігел-Калмон), калійної солі (Контігулеба), кам'яної солі (Масейо), флюориту (Салгадінью, Катунда), магнезиту (Ігуату), графіту (Ітапасеріка, Сан-Фіделіс), азбесту (Іпанема), бентоніту (Лапсіс, Браво).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.