Корисні копалини Намібії
Корисні копалини Намібії.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Намібія багата корисними копалинами. Найважливіші з них — алмази, уран, мідь, свинець, вольфрам, цинк, олово, срібло, золото, пірит, марганець, флюорит і інші (див. табл. 1).
Таблиця 1. — Корисні копалини Намібії станом на 1999 р.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
| 13 12,5 |
|
1,1 2,8 |
Вольфрам, тис. т | 2 | 4 | 0,3 (WO3) | 0,1 |
Залізні руди, млн т | 400 | 1450 | 43 (Fe) | 0,2 |
Золото, т | 22 | 32 | 2,2 г/т |
|
Марганцеві руди, млн т | 4 | 4 | 43 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 3715 | 4005 | 2,3 (Cu) | 0,6 |
Молібден, тис. т | 9 | 9 |
| 0,1 |
Олово, тис. т | 50 | 70 |
|
|
Плавиковий шпат, млн т | 1,86 | 3 | 55 (CaF2) | 1 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 85 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 217 | 362 | 3,1(Pb) | 0,2 |
Срібло, т | 2000 | 2500 | 120 г/т | 0,4 |
Стибій, тис. т | 1 | 1 |
|
|
Цинк, тис. т | 290 | 630 | 4,2 (Zn) | 0,1 |
Уран, тис. т | 156 | 245 | 0,11 | 6,2 |
Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]
Алмази. За ресурсами алмазів країна займає 2-е місце в Африці і світі (після Ботсвани, 1999). Розсипи алмазів сконцентровані на узбережжі Атлантичного океану, особливо на ділянці від Людеріца до гирла р. Оранжевої, а також в прилеглій зоні шельфу. Морські підводні розсипи Намібії (весь континентальний шельф) являють собою частину величезної алмазоносної розсипної провінції Південно-Західної Африки, яка розташована під сучасним рівнем Атлантичного океану в р-ні гирла р. Оранжевої. Загальна протяжність провінції перевищує 1400 км — від Кейптауна і гирла р. Оліфантс (Olifants) на півд.-сході до Берега Скелетів на півн. заході. Протяжність намібійської частини цієї смуги з промисловою алмазоносністю становить близько 600 км.
У 2002–2003 рр. канадська компанія Afri-Can Marine Minerals Corp. відкрила в Намібії одне з найбільших морських родовищ алмазів. В межах своєї морської підводної концесії протяжністю 25 миль північніше за Людеріца в 2000 р компанія виявила 107 алмазів загальною вагою 16.5 кар. У межах концесії були виявлені також дві інші алмазоносні території, площа яких більш ніж вдвічі перевищує площу концесії Маршалл-Форк (Marshall Fork) компанії Diamond Fields International, ресурси якої оцінюються в 1.1 млн кар. [Rapaport TradeWire].
У країні розташовані найбільші у світі алмазні копальні Оріндж-Маута.
Металічні корисні копалини. У районах Рехобота і Свакопмунда виявлене золото. Майже 90 % розвіданих запасів кольорових металів зосереджено на північному сході країни (Цумей, Хрутфонтейн, Отаві). Місцеві руди відрізняються високим вмістом свинцю, цинку, міді, кадмію і ґерманію. Тут були уперше знайдені як супутні мінерали райнерит, цумебит і штоттит, що володіють напівпровідниковими властивостями.
У районі Абенаба, північніше за Хрутфонтейна, знаходиться одне з найбільших у світі родовищ ванадієвих руд із запасами 16 тис. т. В районі Карібіба і у південного кордону країни є родовища берилієвих і літієвих руд, в Каоко — залізняку (загальні запаси 400 млн т), а в Очиваронго — марганцевих (5 млн т).
Уран. За ресурсами і підтвердженими запасами урану країна займає 1-е місце в Африці і одне з провідних місць у світі (1999).
Дорогоцінні камені. У ряді районів (Карібіба, Омаруру, Свакопмунд) знаходяться родовища дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів — турмаліну, аквамарину, агату, топазу.
Див. також[ред. | ред. код]
- Економіка Намібії
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Намібії
- Гірнича промисловість Намібії
- Геологія Намібії
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
|