Корисні копалини Канади

Корисні копалини Канади.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

У Канади є потужна мінерально-сировинна база (табл. 1), яка дозволяє забезпечити внутрішні потреби країни в більшості корисних копалин, — і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інших. Канада ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку Канади наприкінці XX ст. припадало 16 % урану, 14 % залізняку, 20 % ільменіту, 9 % нікелю, 8 % кобальту, 29 % вольфраму, 6 % міді, 22 % цинку, по 14 % молібдену і свинцю, 50 % азбесту, 90 % калійних солей. .

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Канади станом на 1998—1999 рр.

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і газ. У Канаді основні запаси нафти і газоконденсату зосереджено в західних провінціях країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський, Віллістоунський НГБ і інших). Загальна потужність осадових відкладів досягає 5-6 км.

Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна їх площа 7175 тис. км², з них на акваторіях 4728 тис. км². Крім того, в Канаді відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків, ресурси яких становлять 15 млрд т «синтетичної» нафти. Відкрито понад 1200 родовищ нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену. Найпродуктивніші рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки кам'яно-вугільного періоду і піщані товщі крейди. На глибині 1-3 км зосереджено 85 % запасів нафти і конденсату, 35 % газу. На відклади девону відповідно припадає 50 і 33 %, на кам'яно-вугільного  — 9 % і 24 %, крейди — 34 % і 25 %. Найбільші родовища: Хібернія, Бен-Невіс, Б'ярні (Баффіно-Лабрадорський басейн), Пембіна, Вест-Пембіна, Свон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер, Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Західно-Канадський басейн), Адго, Аткінсон-Пойнт, Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (басейн Бофорта), Вайтфіш, Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інші (басейн Свердруп).

Нафта у бітумінозних пісках. Найбільші родовища бітумінозних пісків: Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта. Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100—138 млрд куб.м, з них близько 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному острові Мелвілл, але вони на 2002 р. ще не розвідані (прогнозні запаси родовища на о. Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк — 13.7, Уобаска — 13.7, Піс-Рівер — 11.8. Бітумінозні піски залягають на глибинах 150—800 м, густина флюїдів 0.979-0.994 г/см³. Тільки за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом 15 років.

Доведені запаси нафти в «рентабельній» частині розвіданих родовищ на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню густину флюїду 1.00 г/см³, близько 48 млрд т.

Природний газ. Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Committee) в 3452.6 трлн м³. Значні перспективи пов'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м³. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»). Див. Трансканадський трубопровід.

У 1999 р. компанія «Chevron Canada Resources» в прикордонному районі провінції Британська Колумбія і Північно-Західних Територій свердловина К-29 (дебіт 1 млн м³/добу) розкрила нове родовище газу з запасами в 17 млрд куб.м. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями «Berkley», «Paramount» , «Chevron Canada Resources», «Apache», «Murphy Oil Corp.» і «Beau Canada» , отримані притоки 0.9-2.3 млн м³/добу. У січні 2000 р. компанія «PanCanadian Petroleum» повідомила про значне газове відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини, дебіти яких перевищили 1.4 млн м³/добу. На початку 2001 р. компанія розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію з початковим рівнем видобутку 11 млн м³/добу очікується в 2005 р.

Вугілля. Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується. Основна вугленосність Канади приурочена до середнього і верхнього карбону (Північні Аппалачі), верхньої крейди і частково палеоцену (передгір'я Скелястих гір, басейн Альберта). Вугілля довгополуменеве, іноді бітумінозне, в палеозої — коксівне. В басейні Сідні, розташованому на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або близько 90 % загальних запасів Північних Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родовищі Мінто (Нью-Брансуїк) — 40 млн т, пласти 30-90 см. Родовище торфу є г.ч. в провінції Онтаріо.

Кристалогідрати. У дельті р. Макензі у 1998 р. на глибині 819—1111 м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована його промислова розробка.

Уран. Канада за розвіданими запасами уранових руд посідає 1-е місце в Північній Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р — 433 тис. т). Родовище уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит, уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та інші. Головні родовища відомі в районі Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, середній вміст U3O8 близько 0,2 %) та Порт-Радій (оз. Велике Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз. Атабаска).

Залізні руди. Канада має значні родовища залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Північній Америці після США (1999). Основні поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо нижньою протерозою Канадського щита — залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родовища (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в провінції Онтаріо) — з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до декількох км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на п-ові Лабрадор). У їх складі переважають магнетит- і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять до 65 % заліза, 5-12 % кремнезему і 0,01-0,09 % фосфору. Найбільші родовища (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних провінції Черчілл і Гренвілл. Родовища того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж східного узбережжя Гудзонової затоки, в Центральному Квебеку і в інших місцях. Велике родовище кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (середній вміст заліза 46 %) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі. Крім того, промисловий інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд середнього кембрію, нижнього девону і ордовика Північних Аппалач (родовище Уобана на о. Ньюфаундленд, середній вміст заліза 52 %); магматогенні родовища середньо-рифейських анортозитів (провінція Гренвілл), ооліт-гематитові руди верхньої крейди Альберти (Клір-Гіллс, середній вміст заліза 31 %).

Титан. Головні запаси титанових руд Канади (1-е місце в Північній Америці) зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родовище Лак Тіо містить понад 125 млн т руд з середнім вмістом титану 20,4 %, заліза 41 %.

Вольфрам. За запасами руд вольфраму Канада займає 1-е місце в Північній Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце у світі — 7.7 % (1.7 млн т) — після Китаю, Росії та Казахстану.

Вольфрамові родовища розташовані в центральній частині Кордильєр (Британська Колумбія, Юкон, Північно-Західні території), де пов'язані з гранітоїдами крейди. Понад 75 % підтверджених запасів пов'язані з багатими шеєлітовими рудами скарнових родовищ. Вміст триоксиду вольфраму в них від 0.7-1.2 % до 2.5 %. До штокверкового типу належить родовище комплексних олово-вольфрамових руд Маунт-Плезант із запасами 60 тис. т металу при середньому вмісті триоксиду вольфраму 0.39 %.

Золото. За підтвердженими запасами золота країна займає 2-е місце на континенті після США (1999). Наприкінці XX ст. (1998) Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота Канади і Росії оцінювалася по 3.5 тис. т (в той же час світова база — 72 тис. т). Прогнозні ресурси золота в країні — 2-5 тис. т, що становить 6-ту позицію у світі (поряд з Австралією, Венесуелою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота теж є в межах по 2-5 тис. т). Перші позиції займають: ПАР — 60 тис. т, Росія — 25 тис. т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній) і США (5-7 тис. т).

На Канадському щиті розташовані численні корінні родовища золота, приурочені до основних вулканітів і гіпабісальних тіл архею. Найбільші з них — в провінціях Сьюпіріор і Слейв. Значні запаси золота є також в мідно-свинцево-нікелевих родовищ Канадського щита.

На початку XXI ст. в Канаді запаси золота (категорій proven+probable та інш.) успішно нарощують в ході дорозвідки флангів і глибоких горизонтів ряду золоторудних родовищ, наприклад: Ред-Лейк (Red Lake) в провінції Онтаріо — до 134 т золота (проти 59 т у 1998) при середньому вмісті Au 46.89 г/т, Ла-Ронд (LaRonde) в провінції Квебек — до 101.4 т (проти 46 т за підрахунками 1997—1998 рр.), загальні запаси Каса-Берарді (Casa Berardi) в північній частині провінції Квебек — до 71.6 т (проти 22 т у 1997).

Кобальт. За підтвердженими запасами кобальту Канада займає 2-е місце серед країн Америки (з великим відривом після Куби, 1999). Руди кобальту пов'язані з мідно-нікелевими (родовищ Садбері) і срібно-кобальто-нікелевими рудами (родовищ Кобальт і Гауганда в Онтаріо).

Мідь. Канада має 4-ті на Американському континенті підтверджені запаси міді (після Чилі, США, Перу, 1999). Основна частина запасів мідних руд зосереджена на Канадському щиті, де укладена в мідно-нікелевих і в стратифікованих колчеданих родовищ, які приурочені до вулканітів архею, рідше — до метаосадів протерозою. Головні родовища: Хорн, Норанда, Малартік, Шибугамо, Флін-Флон, Бренда.

Молібден. Канада володіє 4,1 % загальних і 4,8 % підтверджених світових запасів молібдену. Молібден-мідно-порфірові родовища, розташовані на Канадському щиті, в Півніни Аппалачах і в Кордильєрах. Основна частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська Колумбія (близько 30 родовищ), головному гірничодобувному регіоні країни, що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55 %) запасів молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібден-порфірового типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси — 105 тис. т, вміст молібдену — 0.10-0.14 %) і подібне йому резервне родовище Кітсолт (114 тис. т, 0.11 %). Інша частина запасів укладена в порівняно невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового типу (Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі тощо). Планується освоєння недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення одного з основних світових виробників молібдену.

Нікель. За запасами нікелевих руд Канада займає 1-е місце в Америці (1999) і постачає основну масу нікелю, який виробляється у промислово розвинених країнах Заходу. Всі запаси нікелю в Канаді сконцентровані на Канадському щиті (Онтаріо, Манітоба). Руди пов'язані з основними і ультраосновними інтрузіями ниж. протерозою.

У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). Найважливіший рудний басейн  — Садбері, де відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже відпрацьовано. Найбагатші руди містять до 9 % нікелю, рядові — 0.7-1.5 %. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються поки тільки три. Середній вміст нікелю в рудах — 2.77 %. У багатих рудах він досягає 10 %. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного району Реглан, підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили 14.4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3.17 %, міді 0.88 %) і Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31.7 млн т руди, яка містить 2.83 % Ni, 1.68 % Cu і 0.12 % Co, належать до категорії підтверджених запасів). Врахування цих запасів зумовило до зростання підтверджених запасів нікелю Канади в 1997 р. у порівнянні з 1996 р. на 19.1 %.

Поліметали. За запасами руд свинцю, цинку і срібла Канада в Америці поступається тільки США. Головне джерело цинку — стратифіковані мідно-свинцево-цинкові родовища структурних провінцій Сьюпіріор і Черчілл. Найбільші з них — Тіммінс, Норанда, Маттагамі, Флін-Флон. Батерст-Ньюкасл — унікальний за масштабами рудний поліметалічний район.

Срібло. Гол. джерела срібла — поліметалічні родов. Канадського щита і південній частини Скелястих гір. Головні родовища — Кобальт і Салліван. На межі ХХ-XXI ст. до 65 % підтверджених запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Брансуік-12, Кідд-Крік, Ескей-Крік, Салліван, Волверін і ряді інших, що забезпечують понад 60 % річного видобутку. У натуральному вираженні підтверджені запаси срібла в цих родовищах коливаються від 400 до 5500 т, як правило, перевищуючи 1 тис. т; середній вміст срібла в рудах становлять 50-2500 г/т. У родовищах золота зосереджено до 30 % підтверджених запасів срібла, і з них добувається до 35 % цього металу. Запаси срібла в цих родовищах коливаються від 20 до 500 т, вміст срібла становить перші десятки г/т. Забезпеченість країни загальними запасами — 47 років.

Платиноїди. За запасами металів платинової групи Канада займає 4-е місце у світі (після ПАР, Росії, Зімбабве, 1999). Прогнозні ресурси МГП Канади становлять 0,3-1 тис. т. Найбільше в Канаді родовище платиноїдів Лак-дез-Іль розташоване за 80 км на північний-захід від м. Тандер-Бей на північному березі оз. Верхнє. Відкрите в 1963 р. Загальні запаси (включаючи підтверджені): 145.6 млн т руди з вмістом паладію 1.57 г/т (228.6 т паладію), платини — 0.17 г/т (25 т), всього 253.6 т загальних запасів МПГ. Крім того, в рудах є золото (0.12 г/т), нікель (0.05 %) і мідь (0.06 %) [Mining Journal. 2001. V.336, № 8624].

Інші металічні корисні копалини. Крім зазначених вище, в Канаді з металічних корисних копалин є марганцеві, хромові, берилієві та літієві, ніобієві, ртутні і стибієві, а також танталові руди.

Алмази. За ресурсами алмазів Канада займає 1-е місце в Америці і 4-е у світі (після Ботсвани, Намібії та Анголи, 1999). Алмазовмісні гірські породи розташовані на північному заході території Канади. Перспективною на алмази є площа Кемселл Лейк. З валової проби 5986 т, відібраної по блоку Хейвуд, вилучено 10708 карат алмазів, оцінених в середньому по 104, 96 дол./карат.

Перші алмазоносні кімберліти в Канаді були відкриті в 1991 р., а до кінця 2000 р. загальна кількість знайдених кімберлітових тіл перевищила вже 200. Близько 40 % виявлених тіл алмазоносні, і приблизно в 20 з них концентрації алмазів і/або їх запаси досягають промислових значень або близькі до них. За вмістом алмазів канадські родовища перевершують майже всі родовища світу і схожі з родовищ РФ. Головний генетичний тип родовищ — кімберлітовий. Крім того, встановлено і новий тип виявів, пов'язаний з ультраосновними лампрофірами. У більшості випадків алмазоносні кімберліти утворюють трубки вибуху, зрідка алмази знаходять в кімберлітових дайках. Велика частина відомих кімберлітових тіл Канади розташовується в провінції Північно-Західні Території (ПЗТ), у вузькій зоні (так званий «Коридор Надії»), що простягається майже на 350 км від оз. Флетчер (Fletcher) на південному-сході до району озер Такіджук (Takijuq) і Контуойто на північному-заході. Кімберліти ПЗТ приурочені до кратона Слейв (Slave). Найщільніша концентрація кімберлітових тіл спостерігається в районі оз. Лак-де-Гра (Lac de Gras), що вважається географічним центром кратона. Практично всі кімберлітові тіла відрізняються багатофазністю [6th International Kimberlite Conference Extended Abstracts. Novosibirsk, 1995].

Наступною після ПЗТ потенційно алмазоносною провінцією Канади може стати провінція Альберта. На півночі її центральної частини, за 360 км північно-західніше від столиці відкрита алмазоносна площа Баффало-Гіллс (Buffalo Hills).

У центральній частині провінції Саскачеван, в 30-50 км від м. Прінс-Альберт (Prince Albert), ведуться роботи за проектом «Форт-а-ла-Корн» (Fort а la Corne), який передбачає пошук на алмази. Продовжуються також пошукові роботи в провінції Онтаріо, на кратоні Сьюперіор (Superior), на півночі провінції Квебек, на острові Вікторія, острові Баффінова Земля та інших територіях.

Калійні солі. За запасами калійних солей Канада займає 1-е місце у світі. Загальні запаси солей до глиб. 1000 м перевищують 6,4 млн т. Понад 90 % розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному сході країни (провінція Нью-Брансуїк). У Саскачеванському басейні поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал — сильвін, другорядний — карналіт. Горизонти, що експлуатуються потужністю близько 25 м залягають на глибині понад 1000 м. Середній вміст K2O — 23 %. Всі родовища розробляються шахтним способом, за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають в товщі середнього і пізньокам'яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі глибин 600—1000 м. Головний породотвірний мінерал — сильвін. Середній вміст K₂O в рудах — 23-28 %.

Родовища кам'яної солі приурочені до евапоритових товщ девону (Альберта і Півд. Манітоба) і верхнього силуру (Онтаріо), де потужність пласта місцями перевищує 200 м.

Родовища гіпсу відомі у верхньому силурі (Онтаріо) і нижньому карбоні (Нова Шотландія і Нью-Брансуїк), в пермі (Альберта), девоні (Скелясті гори), юрі (Манітоба).

Родовища сульфату натрію (мірабіліту) зосереджені в озерах провінцій Саскачеван і Альберта.

Поклади флюориту, часто в супроводі бариту і целестину утворюють промислові родовища жильного типу (Онтаріо та Квебек). На о. Ньюфаундленд вони пов'язані з девонськими відкладами, в Кордильєрах приурочені до палеоценових сієнітів.

Запаси бариту в Канаді зосереджені головним чином в Аппалачах, де вони асоціюють зі свинцево-цинково-мідними рудами (Нова Шотландія). За підтвердженими запасами бариту Канада поступається на Американському континенті тільки США, а у світі займає 4-е місце (після Казахстану, Китаю, Індії та США, 1999).

Родовища тальку сконцентровані в Аппалачах (родовище Саут-Болтон та ін.), Онтаріо (Мадок та ін.).

За запасами азбесту Канада займає 1-е місце в Північній Америці. Найбільш великі родовища розташовані в складчастому поясі Аппалач, провінції Квебек, на о. Ньюфаундленд. Вони асоціюють з ультрабазитами, які залягають серед порід кембрію і ордовика.

Канада володіє значними запасами нефелінового сієніту, родовища якого відомі в провінції Онтаріо. З виробного каміння найбільш відомі великі родовища ювелірного нефриту, запаси якого оцінюються близько 70 тис. т при виході кондиційної сировини 10 %. Крім того, Канада має численні родовища нерудних будівельних матеріалів: піщано-гравійної сировини, гіпсу, вапняку, доломіту, кварцового піску, діатоміту, облицювального і декоративного каменю тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

• Гірнича промисловість Канади
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Канади
• Гірнича промисловість Канади
• Геологія Канади
• Гідрогеологія Канади
• Denison Mines Inc.

Джерела[ред. | ред. код]

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

п о р  Канада в темах Державний лад Монархія Конституція Право Парламент Сенат Палата громад Прем'єр-міністр Кабінет міністрів Генерал-губернатор Верховний суд Адміністративний поділ Кримінальний кодекс Державні символи Прапор Герб Гімн День Канади Економіка Канадський долар Гірнича промисловість Корисні копалини Географія Столиця Список міст Час у Канаді кордон зі США Національні парки Геологія Золота підкова Гудзонова затока затока Джеймс гора Логан ріка Макензі Озера Канади Великі Озера Велике Ведмеже озеро Лабрадорська течія Канадський щит Приморські провінції Північна Канада Канадський Арктичний архіпелаг Лабрадор Канадські прерії Канадські скелясті гори канал Рідо Ніагарський водоспад кратер Гоутон скеля Персе Історія Дорсетська культура (800 до н.е.-1300 н.е.) Битва на Полях Авраама (1759) Англо-американська війна (1812—1815) Республіка Мадаваска (1827-1842) Повстання Патріотів (1837-1838) Конституційний акт (1867) Клондайкська золота лихоманка (1896-1899) Тиха революція (1960-ті) Хартія французької мови (1977) Перший референдум щодо суверенітету Квебеку (1980) Канадський акт (1982) Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля (1989) Другий референдум щодо суверенітету Квебеку (1995) Населення Канадці Англо-канадці Франко-канадці Українці Канади Грекоканадці Індіанці Канади Квебекці Спорт Літні Олімпійські ігри 1976 Зимові Олімпійські ігри 1984 Зимові Олімпійські ігри 2010 Канада на Олімпійських іграх Канадські ігри Національна баскетбольна асоціація Збірна з регбі Канадський футбол Канадська футбольна асоціація Кубок Ваньє Canadian Open Канадська хокейна ліга Збірна з хокею Кубок Стенлі Збройні сили ВПС Королівський ВМФ Королівський Вестмінстерський полк 1-ша Канадська авіадивізія Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки Культура Азартні ігри Література Кухня Різдво Спадщина ЮНЕСКО Інше Орден Канади Інтернет Портал:Канада

п о р Корисні копалини за країною Європа Австрія • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Греція • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Сан-Марино • Сербія (Косово) • Словаччина • Словенія • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція Азія Азербайджан • Афганістан • Бангладеш • Бахрейн • Бруней • Бутан • В'єтнам • Вірменія • Грузія • Ємен • Ізраїль • Індія • Індонезія • Ірак • Іран • Йорданія • Казахстан • Камбоджа • Катар • Киргизстан • Китай • Кіпр • Республіка Корея • КНДР • Кувейт • Лаос • Ліван • Малайзія • Мальдіви • Монголія • М'янма • Непал • ОАЕ • Оман • Пакистан • Палестина • Саудівська Аравія • Сінгапур • Сирія • Східний Тимор • Таджикистан • Таїланд • Туреччина • Туркменістан • Узбекистан • Філіппіни • Шрі-Ланка • Японія Африка Алжир • Ангола • Бенін • Ботсвана • Буркіна-Фасо • Бурунді • Габон • Гамбія • Гана • Гвінея • Гвінея-Бісау • Джибуті • Екваторіальна Гвінея • Еритрея • Ефіопія • Єгипет • Замбія • Західна Сахара • Зімбабве • Кабо-Верде • Камерун • Кенія • Комори • ДР Конго • Республіка Конго • Кот-д'Івуар • Лесото • Ліберія • Лівія • Маврикій • Мавританія • Мадагаскар • Малаві • Малі • Марокко • Мозамбік • Намібія • Нігер • Нігерія • Південний Судан • ПАР • Руанда • Сан-Томе і Принсіпі • Свазіленд • Сейшели • Сенегал • Сомалі • Судан • Сьєрра-Леоне • Танзанія • Того • Туніс • Уганда • ЦАР • Чад Північна Америка Антигуа і Барбуда • Багами • Барбадос • Беліз • Гаїті • Гватемала • Гондурас • Гренада • Домініка • Домініканська Республіка • Канада • Коста-Рика • Куба • Мексика • Нікарагуа • Панама • Сальвадор • Сент-Вінсент і Гренадини • Сент-Кіттс і Невіс • Сент-Люсія • США • Тринідад і Тобаго • Ямайка Південна Америка Аргентина • Болівія • Бразилія • Венесуела • Гаяна • Еквадор • Колумбія • Парагвай • Перу • Суринам • Уругвай • Чилі Австралія і Океанія Австралія • Вануату • Кірибаті • Маршалли • Мікронезія • Науру • Нова Зеландія • Палау • Папуа — Нова Гвінея • Самоа • Соломонові Острови • Тонга • Тувалу • Фіджі Корисні копалини країн світу • Геологія