Корисні копалини Болгарії

Корисні копалини Болгарії

Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини — лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді (табл. 1). Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд — на 20 років, свинцевих і цинкових руд — на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя — більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не враховуючи нафти і газу) становить близько 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля —54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів — 5,69 %; чорних металів — 2,05 %, індустріальної сировини — 23,64 % і декоративного каменя — 14,15 %.

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Основні корисні копалини Болгарії станом на 1998-99 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Барит, тис. т	200	500		0,1
Вольфрам, тис. т	25	30	0,3 (WO₃)	1
Залізні руди, млн т	250	340	31	0,1
Золото, т	180	265	0,2 – 3,6 г/т	0,4
Марганцеві руди, млн т	126	180	27 (Mn)	3,5
Мідь, тис. т	4100	4400	0,36 (Cu)	0,6
Молібден, тис. т	10	10	0,008	0,1
Нафта, млн т	2
Плавиковий шпат, млн т	0,5	1	45 (CaF₂)	0,3
Природний горючий газ, млрд м³	6
Свинець, тис. т	1590	3390	2.3 (Pb)	1,3
Срібло, т	3000	5800	100 г/т	0,5
Вугілля, млн т	4450	5110
Цинк, тис. т	1380	2780	2 (Zn)	0,5
Уран, тис. т	7,83	16,23		0,3

Нафта, газ, вугілля, горючі сланці[ред. | ред. код]

Виробництво нафти і газу незначне. Головним джерелом енергії є вугілля. Усього його запаси становлять 9,5 млрд т, в тому числі 4,68 млрд т промислових і 4,82 млрд т прогнозних. Близько 87% вугілля — лігніт (за інш. оцінками — до 92%). Запаси кам'яного вугілля досягають 1,924 млрд т, з яких 424 млн т — промислові. Запаси бурого вугілля становлять 685 млн т, включаючи 340 млн т промислових. За запасами бурого вугілля Болгарія займає 9-е місце серед країн ЄС (2002). Основні вугільні басейни — Східно-Маріцький і Західно-Маріцький, а також Софійська область. Крім того, є близько 40 незначних родовищ бурого вугілля. У Добруджанському вугільному басейні є 4 вугленосні товщі верхнього карбону, які залягають на глибині 1300-1800 м. Кожна з товщ (потужність від 90-580 м) містить 5-35 вугільних пластів потужністю 0,1-12,3 м (середня потужність 1,5-2,0 м). Кількість вугільних пластів 17 загальною потужністю 31,55 м. Вміст S від 1 до 1,5%, зольність 13,7-34,2%, теплотворна здатність до 20,9 МДж/кг. Балканський вугільний басейн складений вугленосною сильно дислокованою товщею верхньої крейди потужністю 80-120 м, що включає 3-8 вугільних пластів потужністю 0,2-1,5 м. Запаси бурого вугілля укладені в Пернікському і Чорноморському бас., а також у родовищах Бобов Дол, Ораново, Бистриця. Родовища горючих сланців — в Красава, Гурково, Копринка та ін. озерно-болотяного типу.

У 2010 р. на території Болгарії розвідане родовище природного газу із ресурсами близько 3 млрд м³.

Рудні корисні копалини[ред. | ред. код]

На території Болгарії виділені 3 головні металогенічні одиниці: Північно-Болгарська, Балкансько-Середньогірсько-Крайштидна і Родопська. Рудоутворення відбувалося протягом байкальської, каледоно-герцинської, кімерійської, альпійської металогенічних епох.

Залізні руди укладені в основному в родовищі Креміковці. Рудне тіло лінзоподібної форми довжиною 800 м, потужністю до 267 м. Руди комплексні, містять (%): залізо (30,7), марганець (6,2), свинець (0,4), барит (18,9). Як домішки зустрічаються мідь, срібло, ртуть. Головні рудні мінерали — гематит, лімоніт, сидерит. Запаси руди 215 млн т. Розвідане також родовище залізних руд Чіфлік із вмістом заліза 23 %. Існує декілька родовищ залізняку з домішками марганцю, хрому, молібдену.

Марганець. Родовища марганцевих руд приурочені до 3 рудних зон — Південної (охоплює район м. Варна), Північної (район причорноморської Добруджі), Тюленівської (узбережжя Чорного м.). Рудоносні олігоценові відклади. Потужність рудоносних горизонтів в середньому 0,8-14 м, глибина залягання до 480 м, вміст марганцю 10-37 %. Найбільше родовище — Оброчиште.

Поліметали. Народногосподарське значення мають родовища свинцю, цинку і міді. У горах Планіна виявлені невеликі запаси золота. Вольфрамова і бісмутова руда є в Родопах.

Родовища мідних руд представлені головним чином вкрапленим і прожилковим зруденінням штокверкового типу і рудними жилами. Найстаріший міднорудний район — Бургаський — включає родовища Росен, Меден-Рід, Вирли-Бряг, Зідарово. Основні рудні мінерали: халькопірит, пірит, ґаленіт, сфалерит та ін. Запаси міді в надрах становлять 3,03 млн т. 90 % запасів зосереджено в трьох родовищах — Елаціте, Асарел і Челопеч. Більше 80 % запасів свинцю і цинку укладено в жильних родовищах, в основному в Маданському рудному районі. Прогнозні запаси родовищ свинцевих і цинкових рудоцінюються в 106 млн т, велика частина яких (93 млн т) локалізована в зоні Родоп. Передбачається наявність ще близько 48 млн т в перспективних районах.

Вольфрам-молібденові рудопрояви є в Родопах. Розсипне золото відоме в Панагюрському, Кюстенділському і Михайловградському районах. В рудах свинцево-цинкових родовищ постійно присутні як попутні компоненти золото, срібло, іноді сурма.

Неметалічні корисні копалини[ред. | ред. код]

У Болгарії є родовища близько 30 видів неметалічної сировини, в тому числі мармуру, каоліну, доломіту, гіпсу, кварцу, вогнетривкої глини і флюориту.

Флюоритові родовища — Слов’янка і Міхалкове. Флюоритова мінералізація приурочена до розломів; тіла флюоритових руд мають лінзоподібну форму і потужність 0,25-1 м. Перліти встановлені в родовищах Студен-Кладенец і Джебел. Азбестове родов. Голямо-Каменяне відоме в південно-східних Родопах. Агатове родовище Глухар розташоване в районі Кирджалі. Промисловий інтерес представляють розсипні агати, пов'язані з алювіально-делювіальними відкладами у східній частині родовища. Більшість агатів ювелірні. Відомі родовища гіпсу із запасами 200 млн т в районі м. Видин, каолінові піски в карстах вапняків на північному сході Болгарії, кварцові полевошпатові піски, багаті на калій, в районі м. Шумен, бентоніти і цеоліти в районі м. Кирджалі, кам'яна сіль в районі м. Провадія, мармур в горах Пірін (родов. Ілінденці). Барит добувається попутно із залізом на родовищі Креміковці.

Родовища каоліну зосереджені на північному сході Болгарії. На початок 1998 р. запаси каоліну — 172,4 млн т. У експлуатації знаходяться родовища із запасами в 35,2 млн т. Запаси вогнетривких глин значні — 21,3 млн т, включаючи 14,8 млн т промислових. Запаси бентонітових глин 62,1 млн т (в тому числі 44,2 млн т промислових). Запаси перліту — 47,3 млн т, включаючи 25,4 млн т промислових. У 1988 р. було видобуто 40 тис. т; очікується, що в 2015 р. видобуток становитиме 60 тис. т. Запаси цеолітів складають понад 2 млрд т, включаючи 772,6 млн т промислових з сорбційною здатністю 3,9-6,9 %. Загальні запаси кварцу становлять 360 тис. т, включаючи 220 тис. т промислових.

Природний декоративний камінь. Промислові запаси природного каменя оцінюються таким чином (в млн м³): мармур — 162, вапняк — 32, граніт — 29, габро — 5,9, брекчія — 27, ріоліти — 25. Метаморфічні декоративні породи найпоширеніші в Родопському масиві, менше — в Сакаро-Странджанській зоні і на заході Балкан (мармур). Камені магматичного походження залягають в основному в зоні Середньої Гори (габро і граніти), менше — в Сакаро-Странджанській зоні, Середньородопському масиві і на заході Балкан (граніти і ріоліти).

Мінеральні води[ред. | ред. код]

У Болгарії нараховується понад 600 природних мінеральних джерел, що мають цілющі властивості з температурою води від 8 до 100 °С.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.