Цей список є списком видів птахів, спостережених на території Болгарії. Він включає 409 видів.
Теги, що використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:
EX | Extinct | Зниклий |
CR | Critically Endangered | Перебуває під критичною загрозою |
EN | Endangered | Перебуває під загрозою |
VU | Vulnerable | Уразливий |
NT | Near Threatened | Близький до загрозливого стану |
LC | Least Concern | У найменшій загрозі |
DD | Data Deficient | Відомості недостатні |
NE | Not Evaluated | Види з недослідженим статусом |
Крім того використовуються теги:
Ряд Гагароподібні (Gaviiformes)[ред. | ред. код]
Гагари представляють собою групу водних птахів, що трапляються у багатьох районах Північної Америки та Північної Європи. Відомо 5 видів гагар, з них 4 види трапляються у Болгарії.
Родина Гагарові (Gaviidae)[ред. | ред. код]
Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes)[ред. | ред. код]
Пірникози — це малих і середніх великих прісноводні пірнаючі птахи. Вони мають перетинчасті пальці і є чудовими плавцями і пірнальниками. Проте, їхні ноги розміщені далеко позаду тіла, що робить їх досить незграбними на суші. Відомо 20 видів пірникоз, з них 5 видів трапляються у Болгарії.
Родина Пірникозові (Podicipedidae)[ред. | ред. код]
Ряд Буревісникоподібні (Procellariiformes)[ред. | ред. код]
Це морські птахи. Альбатроси є найбільшими літаючими птахами та найбільшими мандрівниками серед птахів. Відомо 117 видів буревісникоподібних, з них у Болгарії трапляється 3 види.
Родина Буревісникові (Procellariidae)[ред. | ред. код]
Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)[ред. | ред. код]
Пеліканоподібні — це середніх або великих розмірів прибережні морські птахи. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні або пірнаючи під воду. Відомо близько 70 видів, з них 6 видів спостерігалися у Болгарії.
Родина Олушеві (Sulidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
Родина: Олушеві (Sulidae) |
Північна олуша | Бял рибояд | Morus bassanus | Linnaeus, 1758 | LC, б | Рідкісний залітний на узбережжі Чорного моря | |
Родина Бакланові (Phalacrocoracidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae) |
Баклан великий | Голям корморан | Phalacrocorax carbo | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | На узбережжі Чорного моря та на Дунаї | |
Баклан чубатий | Качулат корморан | Phalacrocorax aristotelis | Linnaeus, 1761 | LC, ЧКБ | Гніздиться на мисі Каліакра і узбережжі біля селе Тюленово, на всьому узбережжі при міграціях | |
Баклан малий | Малък корморан | Phalacrocorax pygmeus | Pallas, 1773 | LC, ЧКБ | | |
Родина Пеліканові (Pelecanidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
Родина: Пеліканові (Pelecanidae) |
Пелікан кучерявий | Къдроглав пеликан | Pelecanus crispus | Bruch, 1832 | CR, ЧКБ | У Болгарії єдиним місцем гніздування є заповідник Сребирна, де є невелика колонія. | |
Пелікан рожевий | Розов пеликан | Pelecanus onocrotalus | Bruch, 1832 | VU, ЧКБ | У Болгарії єдиним місцем гніздування є заповідник Сребирна, де є невелика колонія. | |
Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)[ред. | ред. код]
Це великі або середніх розмірів птахи із довгими ногами та шиєю. Полюють на здобич на мілководді та лугах. Відомо 119 видів, з яких 15 видів трапляється у Болгарії.
Родина Лелекові (Ciconiidae)[ред. | ред. код]
Родина Ібісові (Threskiornithidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) |
Родина: Ібісові (Threskiornithidae) |
Коровайка | Блестящ ибис | Plegadis falcinellus | Linnaeus, 1766 | LC, ЧКБ | | |
Косар | Лопатарка | Platalea leucorodia | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | У Болгарії вона зустрічається в заповіднику Сребирна | |
Родина Чаплеві (Ardeidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) |
Родина: Чаплеві (Ardeidae) |
Бугай | Голям воден бик | Botaurus stellaris | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Бугайчик | Малък воден бик | Ixobrychus minutus | Linnaeus, 1766 | LC | | |
Квак | Нощна чапла | Nycticorax nycticorax | Linnaeus, 1758 | LC | Він зустрічається по всій країні, але під час сезону розмноження — переважно уздовж узбережжя Дунаю та Чорного моря. | |
Чапля жовта | Гривеста чапла | Ardeola ralloides | (Scopoli, 1769) | LC | | |
Чапля єгипетська | Биволска чапла | Bubulcus ibis | Linnaeus, 1758 | LC, б | Рідкісний залітний птах. | |
Чепура мала | Малка бяла чапла | Egretta garzetta | Linnaeus, 1766 | LC | | |
Чапля рифова | Рифова чапла | Egretta gularis | Bosc, 1792 | LC, б | Рідкісний залітний | |
Чапля сіра | Сива чапла | Ardea cinerea | Linnaeus, 1758 | LC | По всій країні | |
Чапля руда | Червена чапла | Ardea purpurea | Linnaeus, 1766 | LC, ЧКБ | | |
Чепура велика | Голяма бяла чапла | Ardea alba | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Фламінго це стадні болотні птахи. Живляться молюсками та водоростями, фільтруючи їх із мулу. Відомо 6 видів фламінго, з яких в Болгарії спостерігається один вид.
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes) |
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae) |
Фламінго рожевий | Розово фламинго | Phoenicopterus roseus | Pallas, 1811 | LC, ЧКБ | Рідкісний залітний вид | |
Ряд Гусеподібні (Anseriformes)[ред. | ред. код]
Ряд включає гусей та качок. Представники ряду мають перетинчасті лапи, вони пристосовані до водного способу життя. Ряд містить близько 170 видів, з них на території Болгарії трапляється 38 видів.
Родина Качкові (Anatidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes) |
Родина: Качкові (Anatidae) |
Шилохвіст | Шилоопашата патица | Anas acuta | Linnaeus, 1758 | LC | Досить поширений | |
| Каролинско зимно бърне | Anas carolinensis | Gmelin, 1789 | LC | | |
Широконіска | Клопач | Anas clypeata | Linnaeus, 1758 | LC | Повсюдно | |
Чирянка мала | Зимно бърне | Anas crecca | Linnaeus, 1758 | LC | Повсюдно | |
Качка далекосхідна | Сърпокрила патица | Anas falcata | Georgi, 1775 | NT | Залітний | |
Свищ | Фиш | Anas penelope | Linnaeus, 1758 | LC | Повсюдно | |
Крижень | Зеленоглава патица | Anas platyrhynchos | Linnaeus, 1758 | LC | Повсюдно | |
Чирянка велика | Лятно бърне | Anas querquedula | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Нерозень | Сива патица | Anas strepera | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Гуска білолоба | Голяма белочела гъска | Anser albifrons | Scopoli, 1769 | LC | Численна на перельоті | |
Гуска сіра | Сива гъска | Anser anser | Latham, 1790 | LC | озеро Сребирна, декілька десятків пар. Численна на перельоті. | |
Гуменник короткодзьобий | Късоклюна гъска | Anser brachyrhynchus | Baillon, 1834 | LC, ЧКБ | Трапляється на перельоті | |
Гуска мала | Малка белочела гъска | Anser erythropus | Linnaeus, 1758 | VU, ЧКБ | Рідкісна на зимівлі | |
Гуменник | Посевна гъска | Anser fabalis | Latham, 1787 | LC | | |
Попелюх | Кафявоглава потапница | Aythya ferina | Linnaeus, 1758 | LC | Фрагментарно | |
Чернь чубата | Качулата потапница | Aythya fuligula | Linnaeus, 1758 | LC | Широко поширений | |
Чернь морська | Планинска потапница | Aythya marila | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Чернь білоока | Белоока потапница | Aythya nyroca | Güldenstädt, 1770 | NT, ЧКБ | | |
Казарка чорна | Черна гъска | Branta bernicla | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Казарка канадська | Канадска гъска | Branta canadensis | (Linnaeus, 1758) | LC | | |
Казарка білощока | Белобуза гъска | Branta leucopsis | (Linnaeus, 1758) | LC | | |
Казарка червоновола | Червеногуша гъска | Branta ruficollis | Pallas, 1769 | EN | Дуранкулацьке озеро | |
Гоголь | Звънарка | Bucephala clangula | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Морянка | Ледена потапница | Clangula hyemalis | Linnaeus, 1758 | VU | | |
Лебідь американський | Малък лебед | Cygnus columbianus | Ord, 1815 | LC, ЧКБ | | |
Лебідь-кликун | Поен лебед | Cygnus cygnus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | На зимівлі | |
Лебідь-шипун | Ням лебед | Cygnus olor | Gmelin, 1789 | LC | Досить широко | |
Чирянка вузькодзьоба | Мраморна патица | Marmaronetta angustirostris | L. Reichenbach, 1853 | VU, ЧКБ | Рідкісний | |
Турпан | Кадифена потапница | Melanitta fusca | Linnaeus, 1758 | LC | На зимівлі | |
Синьга | Траурна потапница | Melanitta nigra | Linnaeus, 1758 | LC | На зимівлі | |
Крех малий | Малък нирец | Mergellus albellus | Linnaeus, 1758 | LC | Вздовж Дунаю та Чорного моря. | |
Крех великий | Голям нирец | Mergus merganser | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Крех середній | Среден нирец | Mergus serrator | Linnaeus, 1758 | LC | На зимівлі | |
Чернь червонодзьоба | Червеноклюна потапница | Netta rufina | Pallas, 1773 | LC, ЧКБ | Рідкісний залітний | |
Савка | Тръноопашата потапница | Oxyura leucocephala | Scop., 1769 | EN, ЧКБ | На зимівлі | |
Гага звичайна | Обикновена гага | Somateria mollissima | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Огар | Червен ангъч | Tadorna ferruginea | Pallas, 1764 | LC, ЧКБ | У Болгарії гніздиться на Дунаї та Чорному морі, рідше в Добруджі та Лудогорі | |
Галагаз звичайний | Бял ангъч | Tadorna tadorna | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Фрагментарно на узбережжі, до 50 пар | |
Ряд Соколоподібні (Falconiformes)[ред. | ред. код]
Це денні активні хижаки. Характеризуються міцною тілобудовою, гострими кігтями та дзьобом, швидким політом. Відомо близько 290 видів, з них у Болгарії трапляється 37 видів.
Родина Скопині (Pandionidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) |
Родина: Скопині (Pandionidae) |
Скопа | Орел рибар | Pandion haliaetus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Родина Яструбові (Accipitridae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) |
Родина: Яструбові (Accipitridae) |
Яструб коротконогий | Късопръст ястреб | Accipiter brevipes | Severtzov, 1850 | LC, ЧКБ | | |
Яструб великий | Голям ястреб | Accipiter gentilis | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Яструб малий | Малък ястреб | Accipiter nisus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Гриф чорний | Черен лешояд | Aegypius monachus | (Linnaeus, 1766) | NT, ЧКБ | | |
Беркут | Скален орел | Aquila chrysaetos | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Мозаїчно, 150 пар | |
Підорлик великий | Голям креслив орел | Aquila clanga | Pallas, 1811 | VU, ЧКБ | | |
Орел-могильник | Царски орел | Aquila heliaca | Savigny, 1809 | VU, ЧКБ | | |
Орел степовий | Степен орел | Aquila nipalensis | Hodgson, 1833 | LC, ЧКБ | | |
Підорлик малий | Малък креслив орел | Aquila pomarina | Brehm, 1831 | LC, ЧКБ | | |
Канюк звичайний | Обикновен мишелов | Buteo buteo | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Зимняк | Северен мишелов | Buteo lagopus | Pontoppidan, 1763 | LC | На зимівлі | |
Канюк степовий | Белоопашат мишелов | Buteo rufinus | Cretzschmar, 1827 | LC, ЧКБ | Південь країни та Добруджа | |
Змієїд | Орел змияр | Circaetus gallicus | (Gmelin, 1788) | LC | Частий залітний. | |
Лунь очеретяний | Тръстиков блатар | Circus aeruginosus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Лунь польовий | Полски блатар | Circus cyaneus | Linnaeus, 1766 | LC, ЧКБ | | |
Лунь степовий | Степен блатар | Circus macrourus | Gmelin, 1770 | NT, ЧКБ | Досить поширений | |
Лунь лучний | Ливаден блатар | Circus pygargus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Шуліка чорноплечий | Пепелява каня | Elanus caeruleus | Desfontaines, (1789) | LC | | |
Ягнятник | Брадат лешояд | Gypaetus barbatus | (Linnaeus, 1758) | VU | | |
Сип білоголовий | Белоглав лешояд | Gyps fulvus | Hablizl, 1783 | LC, ЧКБ | У Східних Родопах, близько 30 пар | |
Орлан-білохвіст | Морски орел | Haliaeetus albicilla | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Рідкісний | |
Орел-карлик яструбиний | Ястребов орел | Hieraaetus fasciatus | Vieillot, 1822 | LC, ЧКБ | | |
Орел-карлик | Малък орел | Hieraaetus pennatus | Gmelin, 1788 | LC, ЧКБ | | |
Шуліка чорний | Черна каня | Milvus migrans | Boddaert, 1783 | LC, ЧКБ | | |
Шуліка рудий | Червена каня | Milvus milvus | Linnaeus, 1758 | NT, ЧКБ | Рідкісний залітний | |
Стерв'ятник | Египетски лешояд | Neophron percnopterus | Savigny, 1809 | LC, ЧКБ | уздовж річки Арда і на сході Стара-Планина, 20-25 пар | |
Осоїд | Осояд | Pernis apivorus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Родина Соколові (Falconidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) |
Родина: Соколові (Falconidae) |
Сокіл середземноморський | Далматински сокол | Falco biarmicus | Temminck, 1825 | LC, ЧКБ | | |
Балабан | Ловен сокол | Falco cherrug | J. E. Gray, 1834 | VU, ЧКБ | | |
Підсоколик малий | Малък сокол | Falco columbarius | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Підсоколик Елеонори | Средиземноморски сокол | Falco eleonorae | Gené, 1839 | LC | | |
Боривітер степовий | Белошипа ветрушка | Falco naumanni | Fleischer, 1818 | VU, ЧКБ | | |
Сапсан | Сокол скитник | Falco peregrinus | Tunstall, 1771 | LC | | |
Підсоколик великий | Сокол орко | Falco subbuteo | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Боривітер звичайний | Черношипа ветрушка | Falco tinnunculus | Linnaeus, 1758 | LC | Досить поширений | |
Кібчик | Вечерна ветрушка | Falco vespertinus | Linnaeus, 1766 | NT, ЧКБ | на Дунайській рівнині | |
Ряд Куроподібні (Galliformes)[ред. | ред. код]
Широко поширений ряд птахів. У куроподібних міцні лапи, пристосовані для швидкого бігу і риття землі. Літати вміють не всі курячі та, в кращому випадку, лише на невеликі відстані. Відомо близько 250 видів, з них у фауні Болгарії зареєстровано 9 видів.
Родина Тетерукові (Tetraonidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Куроподібні (Galliformes) |
Родина: Тетерукові (Tetraonidae) |
Куріпка тундрова | Тундрова яребица | Lagopus muta | Montin, 1781 | LC, б | Спостерігався у 1996 році | |
Тетерук | Тетрев | Tetrao tetrix | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Глушець | Глухар | Tetrao urogallus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Спорадично у гірських лісах | |
Орябок | Лещарка | Tetrastes bonasia | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Родина Фазанові (Phasianidae)[ред. | ред. код]
Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)[ред. | ред. код]
Великий ряд різноманітних за зовнішнім виглядом, особливостями внутрішньої будови і способу життя птахів. Переважно болотні і наземні птахи, рідше ті, що гніздяться на деревах. Відомо близько 190 видів, з них у фауні Болгарії зареєстровано 11 видів.
Родина Журавлеві (Gruidae)[ред. | ред. код]
Родина Пастушкові (Rallidae)[ред. | ред. код]
Родина Дрохвові (Otididae)[ред. | ред. код]
Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)[ред. | ред. код]
Один з найбільших рядів водних і навколоводних птахів, поширених у всьому світі, що значно розрізняються як морфологічно, так і поведінковими характеристиками. Відомо 343 види, з них 84 види трапляються у Болгарії.
Родина Кулики-сороки (Haematopodidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Кулики-сороки (Haematopodidae) |
Кулик-сорока | Стридояд | Haematopus ostralegus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Вздовж морського узбережжя, річок Дунай та Мариця | |
Родина Чоботарові (Recurvirostridae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae) |
Чоботар | Стридояд | Recurvirostra avosetta | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Спорадично, 250-800 пар | |
Кулик-довгоніг | Кокилобегач | Himantopus himantopus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Родина Лежневі (Burhinidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Лежневі (Burhinidae) |
Лежень | Турилик | Burhinus oedicnemus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Чорноморське узбережжя, 30-60 пар | |
Родина Дерихвостові (Glareolidae)[ред. | ред. код]
Родина Сивкові (Charadriidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарія | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Сивкові (Charadriidae) |
Пісочник морський | Морски дъждосвирец | Charadrius alexandrinus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Пісочник каспійський | Каспийски дъждосвирец | Charadrius asiaticus | Pallas, 1773 | LC, б | | |
Пісочник малий | Речен дъждосвирец | Charadrius dubius | Scopoli, 1786 | LC | Спорадично на водоймах та узбережжі, 1,5-2 тис пар. | |
Пісочник великий | Пясъчен дъждосвирец | Charadrius hiaticula | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Пісочник товстодзьобий | Дългокрак дъждосвирец | Charadrius leschenaultii | Lesson, 1826 | LC | | |
Хрустан | Планински дъждосвирец | Charadrius morinellus | Linnaeus, 1758 | LC | На перельоті | |
Сивка звичайна | Златиста булка | Pluvialis apricaria | Linnaeus, 1758 | LC | На зимівлі | |
Сивка морська | Сребриста булка | Pluvialis squatarola | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Чайка степова | Степна калугерица | Vanellus gregarius | (Pallas, 1771) | CR, б | | |
Чайка білохвоста | Белоопашата калугерица | Vanellus leucura | (Lichtenstein, 1823) | LC, б | | |
Чайка шпорова | Шипокрила калугерица | Vanellus spinosus | Linnaeus, 1758 | LC, б | | |
Чайка | Обикновена калугерица | Vanellus vanellus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Родина Баранцеві (Scolopacidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Баранцеві (Scolopacidae) |
Набережник | Късокрил кюкавец | Actitis hypoleucos | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Набережник плямистий | Петнист кюкавец | Actitis macularius | Linnaeus, 1758 | LC, б | | |
Крем'яшник звичайний | Камъкообръщач | Actitis interpres | Linnaeus, 1758 | LC | Спорадично, 4-5 тис пар | |
| Остроопашат брегобегач | Calidris acuminata | Horsfield, 1821 | LC, б | | |
Побережник білий | Трипръст брегобегач | Calidris alba | Pallas, 1764 | LC | На перельоті | |
Побережник чорногрудий | Тъмногръд брегобегач | Calidris alpina | Linnaeus, 1758 | LC | Фрагментарно в Лапландії та на островах, 500 пар | |
Побережник ісландський | Голям брегобегач | Calidris canutus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Побережник червоногрудий | Кривоклюн брегобегач | Calidris ferruginea | Pontoppidan, 1763 | LC | трапляється під час міграцій | |
Побережник північний | Цветногръд брегобегач | Calidris melanotos | Vieillot, 1819 | LC | | |
Побережник малий | Малък брегобегач | Calidris minuta | Leisler, 1812 | LC | | |
Побережник білохвостий | Сив брегобегач | Calidris temminckii | Leisler, 1812 | LC | | |
Баранець звичайний | Средна бекасина | Gallinago gallinago | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Баранець великий | Голяма бекасина | Gallinago media | Latham, 1787 | NT, ЧКБ | | |
Побережник болотяний | Плоскоклюн блатобегач | Limicola falcinellus | Pontoppidan, 1763 | LC | | |
Грицик малий | Пъстроопашат крайбрежен бекас | Limosa lapponica | Linnaeus, 1758 | LC | Рідкісний на перельотах | |
Грицик великий | Черноопашат крайбрежен бекас | Limosa limosa | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Баранець малий | Малка бекасина | Lymnocryptes minimus | Brunnich, 1764 | LC | | |
Кульон великий | Голям свирец | Numenius arquata | Linnaeus, 1758 | NT | | |
Кульон середній | Малък свирец | Numenius phaeopus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Кульон тонкодзьобий | Тънкоклюн свирец | Numenius tenuirostris | Vieillot, 1817 | CR, б | Рідкісний залітний | |
Плавунець круглодзьобий | Тънкоклюн листокрак | Phalaropus lobatus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Плавунець плоскодзьобий | Плоскоклюн листокрак | Phalaropus fulicarius | Linnaeus, 1758 | LC, б | Рідкісний залітний вид | |
Турухтан | Бойник | Philomachus pugnax | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Слуква | Горски бекас | Scolopax rusticola | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | На зимівлі | |
Коловодник чорний | Голям червенокрак водобегач | Tringa erythropus | Pallas, 1764 | LC | Зрідка на міграції | |
Коловодник болотяний | Малък горски водобегач | Tringa glareola | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Коловодник великий | Голям зеленокрак водобегач | Tringa nebularia | Gunnerus, 1767 | LC | | |
Коловодник лісовий | Голям горски водобегач | Tringa ochropus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Коловодник ставковий | Малък зеленокрак водобегач | Tringa stagnatilis | Bechstein, 1803 | LC, ЧКБ | | |
Коловодник звичайний | Малък червенокрак водобегач | Tringa totanus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Досить поширений вздовж узбережжя, до 8 тис пар | |
| Ръждивогръд брегобегач | Tryngites subruficollis | (Vieillot, 1819) | LC | | |
Мородунка | Пепеляв брегобегач | Xenus cinereus | Güldenstädt, 1775 | LC | | |
Родина Мартинові (Laridae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Фінська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Фінляндії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Мартинові (Laridae) |
Мартин сріблястий | Сребриста чайка | Larus argentatus | Pontoppidan, 1763 | LC | Вздовж чорноморського узбережжя та на річці Дунай | |
| Карибска чайка | Larus atricilla | Linnaeus, 1758 | LC, б | | |
| Средиземноморска чайка | Larus audouinii | Payraudeau , 1826 | NT, б | | |
Мартин жовтоногий | Каспийска жълтокрака чайка | Larus cachinnans | Pallas, 1811 | LC | Вздовж чорноморського узбережжя | |
Мартин сизий | Чайка буревестница | Larus canus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
| Пръстенчатоклюна чайка | Larus delawarensis | Ord, 1815 | LC | | |
Мартин чорнокрилий | Малка черногърба чайка | Larus fuscus | Linnaeus 1758 | LC | | |
Мартин тонкодзьобий | Дългоклюна чайка | Larus genei | Breme , 1839 | LC, ЧКБ | | |
Мартин полярний | Голяма белокрила чайка | Larus hyperboreus | Gunnerus, 1767 | LC, б | Численний на зимівлі | |
Мартин каспійський | Голяма черноглава чайка | Larus ichthyaetus | Pallas, 1773 | LC | | |
Мартин морський | Голяма черногърба чайка | Larus marinus | Linnaeus, 1758 | LC, б | | |
Мартин середземноморський | Малка черноглава чайка | Larus melanocephalus | Temminck, 1820 | LC, ЧКБ | | |
| Средиземноморска жълтокрака чайка | Larus michahellis | Naumann , 1840 | LC | Залітний вид з Південної Європи. У 21 столітті спостерігався сім разів | |
Мартин малий | Малка чайка | Larus minutus | Pallas, 1776 | LC | Вздовж морського узбережжя | |
Мартин реліктовий | Реликтна чайка | Larus relictus | Lönnberg, 1931 | VU | | |
Мартин звичайний | Речна чайка | Larus ridibundus | Linnaeus, 1766 | LC, ЧКБ | | |
Мартин трипалий | Трипръста чайка | Rissa tridactyla | Linnaeus, 1758 | LC, б | | |
| Вилоопашата чайка | Xema sabini | Leach, 1819 | LC, б | | |
Родина Крячкові (Sternidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Крячкові (Sternidae) |
Крячок білощокий | Белобуза рибарка | Chlidonias hybrida | Pallas, 1811 | LC, ЧКБ | | |
Крячок білокрилий | Белокрила рибарка | Chlidonias leucopterus | Temminck, 1815 | LC | | |
Крячок чорний | Черна рибарка | Chlidonias niger | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Крячок чорнодзьобий | Дебелоклюна рибарка | Gelochelidon nilotica | Gmelin, 1789 | LC, ЧКБ | | |
Крячок каспійський | Каспийска рибарка | Hydroprogne caspia | Pallas, 1770 | LC, ЧКБ | | |
Крячок малий | Белочела рибарка | Sterna albifrons | Pallas, 1764 | LC, ЧКБ | Вздовж Чорного моря та Дунаю | |
Крячок річковий | Речна рибарка | Sterna hirundo | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Крячок полярний | Полярна рибарка | Sterna paradisaea | Pontoppidan, 1763 | LC, б | | |
Крячок рябодзьобий | Гривеста рибарка | Thalasseus sandvicensis | Latham, 1787 | LC | | |
Родина Поморникові (Stercorariidae)[ред. | ред. код]
Родина Алькові (Alcidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: Алькові (Alcidae) |
Кайра тонкодзьоба | Тънкоклюна кайра | Uria aalge | Pontoppidan, 1763 | LC, б | | |
Ряд Голубоподібні (Columbiformes)[ред. | ред. код]
Голуби — це дрібні птахи із міцною тілобудовою та короткою шиєю. Харчуються насінням, плодами. Відомо 303 види, з них на території Болгарії трапляються 6 видів.
Родина Голубові (Columbidae)[ред. | ред. код]
Ряд Рябкоподібні (Pterocliformes)[ред. | ред. код]
Поширені в посушливих степах і напівпустелях Євразії і Африки. Представники цього ряду дуже схожі між собою за зовнішнім виглядом та поведінкою. Є об'єктом полювання. Відомо 16 видів, з яких 1 вид трапляється у Болгарії.
Родина Рябкові (Pteroclidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Рябкоподібні (Pterocliformes) |
Родина: Рябкові (Pteroclidae) |
Саджа звичайна | Пухопръста пустинарка | Syrrhaptes paradoxus | Pallas, 1773 | LC | | |
Ряд Зозулеподібні (Cuculiformes)[ред. | ред. код]
Це птахи середнього розміру з тонкими тілами, довгими хвостами і сильними ногами. У зозуль відомий гніздовий паразитизм. Відомо 138 видів, з них у Болгарії — 2 види.
Родина Зозулеві (Cuculidae)[ред. | ред. код]
Ряд Совоподібні (Strigiformes)[ред. | ред. код]
Це великі одиночні нічні хижаки. Вони мають великі, звернені вперед очі і вуха та круглий лицьовий диск. Відомо 211 видів, з них у Болгарії — 10 видів.
Родина Сипухові (Tytonidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Совоподібні (Strigiformes) |
Родина: Сипухові (Tytonidae) |
Сипуха | Забулена сова | Tyto alba | Scopoli, 1769 | LC, ЧКБ | Рідкісний вид | |
Родина Совові (Strigidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Совоподібні (Strigiformes) |
Родина: Совові (Strigidae) |
Сич волохатий | Пернатонога кукумявка | Aegolius funereus | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | гори Рило-Родопський масив і Стара Планина | |
Сова вухата | Горска ушата сова | Asio otus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Сова болотяна | Блатна сова | Asio flammeus | Pontoppidan, 1763 | LC, ЧКБ | | |
Сич хатній | Домашна кукумявка | Athene noctua | Scopoli, 1769 | LC | Досить поширений | |
Пугач звичайний | Бухал | Bubo bubo | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | | |
Сичик-горобець | Малка кукумявка | Glaucidium passerinum | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Рідкісний вид | |
Совка | Чухал | Otus scops | Linnaeus, 1758 | LC | Досить поширений вид | |
Сова сіра | Горска улулица | Strix aluco | Linnaeus, 1758 | LC | По всій країні | |
Сова довгохвоста | Уралска улулица | Strix uralensis | Pallas, 1771 | LC, ЧКБ | | |
Ряд Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)[ред. | ред. код]
Дрімлюги — це середні нічні птахи, які зазвичай гніздяться на землі. У них є довгі крила, короткі ноги і дуже короткі дзьоби. Відомо 86 видів дрімлюг, з яких один вид поширений у Болгарії.
Родина Дрімлюгові (Caprimulgidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) |
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae) |
Дрімлюга | Козодой | Caprimulgus europaeus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Ряд Сиворакшоподібні (Coraciiformes)[ред. | ред. код]
Відомо близько 90 видів сиворакшеподібних, з них у Болгарії спостерігаються 6 видів.
Родина Рибалочкові (Alcedinidae)[ред. | ред. код]
Родина Бджолоїдкові (Meropidae)[ред. | ред. код]
Родина Сиворакшеві (Coraciidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
Родина: Сиворакшеві (Coraciidae) |
Сиворакша | Синявица | Coracias garrulus | Linnaeus, 1758 | NT, ЧКБ | | |
Родина Одудові (Upupidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
Родина: Одудові (Upupidae) |
Одуд | Папуняк | Upupa epops | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Ряд Серпокрильцеподібні (Apodiformes)[ред. | ред. код]
Відомо 341 вид серпокрильцеподібних, з них у Болгарії зафіксовано 4 види.
Родина Серпокрильцеві (Apodidae)[ред. | ред. код]
Ряд Дятлоподібні (Piciformes)[ред. | ред. код]
Із 440 видів дятлоподібних у Болгарії трапляється 10 видів.
Родина Дятлові (Picidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення у Болгарії | Зображення |
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes) |
Родина: Дятлові (Picidae) |
Жовна чорна | Черен кълвач | Dryocopus martius | Linnaeus, 1758 | LC, ЧКБ | Спорадично у горах | |
Крутиголовка | Въртошийка | Jynx torquilla | Linnaeus, 1758 | LC | Досить поширений, 10-20 тис | |
Дятел трипалий | Трипръст кълвач | Picoides tridactylus | Linnaeus, 1758 | LC | Рідкісний вид, у горах Пірин, Рила та Родопи | |
Дятел білоспинний | Белогръб кълвач | Dendrocopos leucotos | (Bechstein, 1802) | LC | | |
Дятел звичайний | Голям пъстър кълвач | Dendrocopos major | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Дятел середній | Среден пъстър кълвач | Dendrocopos medius | Linnaeus, 1758 | LC | Єдине спостереження у 2010 році | |
Дятел малий строкатий | Малък пъстър кълвач | Dryobates minor | Linnaeus, 1758 | LC | Повсюдно, 5-8 тис пар | |
Дятел сирійський | Сирийски пъстър кълвач | Dendrocopos syriacus | Hemprich & Ehrenberg, 1833 | LC | | |
Жовна сива | Сив кълвач | Picus canus | (Gmelin, 1788) | LC | | |
Жовна зелена | Зелен кълвач | Picus viridis | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Ряд Горобцеподібні (Passeriformes)[ред. | ред. код]
Переважно дрібні і середньої величини птахи, що значно різняться за зовнішнім виглядом, способом життя, умовами проживання і способами добування їжі. Поширені по всьому світу. Відомо близько 5400 видів, з них на території Болгарії зафіксовано 161 вид.
Родина Жайворонкові (Alaudidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Жайворонкові (Alaudidae) |
Жайворонок польовий | Полска чучулига | Alauda arvensis | Linnaeus, 1758 | LC | Поширений по всій Фінляндії, до 500 тис пар | |
Жайворонок малий | Късопръста чучулига | Calandrella brachydactyla | Leisler, 1814 | LC | | |
Жайворонок сірий | Сива чучулига | Calandrella rufescens | (Vieillot, 1820) | LC | | |
Жайворонок рогатий | Ушата чучулига | Eremophila alpestris | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Посмітюха | Качулата чучулига | Galerida cristata | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Жайворонок лісовий | Горска чучулига | Lullula arborea | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Жайворонок степовий | Дебелоклюна чучулига | Melanocorypha calandra | Linnaeus, 1766 | LC | | |
Жайворонок білокрилий | Белокрила чучулига | Melanocorypha leucoptera | Pallas, 1811 | LC, б | | |
Жайворонок чорний | Черна чучулига | Melanocorypha yeltoniensis | | LC | | |
Родина Ластівкові (Hirundinidae)[ред. | ред. код]
Родина Плискові (Motacillidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Плискові (Motacillidae) |
Щеврик польовий | Полска бъбрица | Anthus campestris | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Щеврик червоногрудий | Тундрова бъбрица | Anthus cervinus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
| Дългоопашата бъбрица | Anthus novaeseelandiae | Gmelin, 1789 | LC | | |
Щеврик лучний | Ливадна бъбрица | Anthus pratensis | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Щеврик степовий | Степна бъбрица | Anthus richardi | Vieillot, 1818 | LC | | |
Щеврик гірський | Планинска бъбрица | Anthus spinoletta | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Щеврик лісовий | Горска бъбрица | Anthus trivialis | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Плиска біла | Бяла стърчиопашка | Motacilla alba | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Плиска гірська | Планинска стърчиопашка | Motacilla cinerea | Tunstall, 1771 | LC | | |
Плиска жовтоголова | Жълтоглава стърчиопашка | Motacilla citreola | Pallas, 1776 | LC | | |
Плиска жовта | Жълта стърчиопашка | Motacilla flava | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Родина Золотомушкові (Regulidae)[ред. | ред. код]
Родина Омелюхові (Bombycillidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Омелюхові (Bombycillidae) |
Омелюх звичайний | Копринарка | Bombycilla garrulus | Linnaeus, 1758 | LC | Повсюдно взимку | |
Родина Пронуркові (Cinclidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Пронуркові (Cinclidae) |
Пронурок | Воден кос | Cinclus cinclus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Родина Воловоочкові (Troglodytidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae) |
Волове очко | Орехче | Troglodytes troglodytes | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Родина Тамікові (Cisticolidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Тамікові (Cisticolidae) |
Таміка віялохвоста | Пъстроопашато шаварче | Cisticola juncidis | Rafinesque, 1810 | LC | | |
Родина Тинівкові (Prunellidae)[ред. | ред. код]
Родина Locustellidae[ред. | ред. код]
Родина Acrocephalidae[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Acrocephalidae |
Очеретянка індійська | Индийско шаварче | Acrocephalus agricola | Jerdon, 1845 | LC | | |
Очеретянка велика | Тръстиково шаварче | Acrocephalus arundinaceus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Очеретянка садова | Градинско шаварче | Acrocephalus dumetorum | Blyth, 1849 | LC, б | | |
Очеретянка тонкодзьоба | Мустакато шаварче | Acrocephalus melanopogon | Temminck, 1823 | LC | | |
Очеретянка прудка | Водно шаварче | Acrocephalus paludicola | Vieillot, 1817 | VU | | |
Очеретянка чагарникова | Мочурно шаварче | Acrocephalus palustris | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Очеретянка лучна | Крайбрежно шаварче | Acrocephalus schoenobaenus | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Очеретянка ставкова | Блатно шаварче | Acrocephalus scirpaceus | Hermann, 1804 | LC | | |
Берестянка звичайна | Градински присмехулник | Hippolais icterina | Vieillot, 1817 | LC | | |
Берестянка оливкова | Голям маслинов присмехулник | Hippolais olivetorum | Strickland, 1837 | LC | | |
Берестянка бліда | Малък маслинов присмехулник | Hippolais pallida | Ehrenberg, 1833 | LC | | |
Родина Phylloscopidae[ред. | ред. код]
Родина Кропив'янкові (Sylviidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae) |
Кропив'янка чорноголова | Голямо черноглаво коприварче | Sylvia atricapilla | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Кропив'янка садова | Градинско коприварче | Sylvia borin | Boddaert, 1783 | LC | | |
Кропив'янка червоновола | Червеногушо коприварче | Curruca cantillans | Pallas, 1764 | LC | | |
Кропив'янка сіра | Голямо белогушо коприварче | Sylvia communis | Latham, 1787 | LC | | |
Кропив'янка прудка | Малко белогушо коприварче | Sylvia curruca | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Кропив'янка прудка | Орфеево коприварче | Sylvia hortensis | Gmelin, 1789 | LC | | |
Кропив'янка середземноморська | Малко черноглаво коприварче | Sylvia melanocephala | (Gmelin, 1789 | LC | | |
Кропив'янка пустельна | Азиатско пустинно коприварче | Curruca nana | (Ehrenberg, 1833) | LC | Залітний | |
Кропив'янка рябогруда | Ястребогушо коприварче | Sylvia nisoria | Bechstein, 1795 | LC | | |
Кропив'янка Рюпеля | Черногушо коприварче | Curruca ruppeli | Temminck, 1823 | LC, б | Залітний | |
Родина Мухоловкові (Muscicapidae)[ред. | ред. код]
Українська назва | Болгарська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Поширення в Болгарії | Зображення |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) |
Соловейко рудохвостий | Трънковче | Cercotrichas galactotes | Temminck, 1820 | LC, б | Залітний | |
Вільшанка | Червеногръдка | Erithacus rubecula | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Мухоловка білошия | Беловрата мухоловка | Ficedula albicollis | Temminck, 1815 | LC | Залітний | |
Мухоловка строката | Жалобна мухоловка | Ficedula hypoleuca | Pallas, 1764 | LC | | |
Мухоловка мала | Червеногуша мухоловка | Ficedula parva | Bechstein, 1792 | LC | | |
| Полубеловрата мухоловка | Ficedula semitorquata | Bechstein, 1792 | LC | | |
Соловейко східний | Северен славей | Luscinia luscinia | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Соловейко західний | Южен славей | Luscinia megarhynchos | Brehm, 1831 | LC | | |
Синьошийка | Синьогушка | Luscinia svecica | Linnaeus, 1758 | LC | | |
Скеляр строкатий | Пъстър скален дрозд | Monticola saxatilis | (Linnaeus, 1766) | LC | |
|