Pietro Micca (1877)
| «П'єтро Мікка» | ||
|---|---|---|
| Pietro Micca | ||
 | ||
| Крейсер «П'єтро Мікка» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Торпедний крейсер | |
| Держава прапора | _crowned.svg){kind=small} •Regia Marina | |
| Корабельня | Верф флоту, Венеція | |
| Закладено | 15 лютого 1875 року | |
| Спущено на воду | 1 серпня 1875 року | |
| Введено в експлуатацію | 3 липня 1875 року | |
| Виведений зі складу флоту | 7 листопада 1893 року | |
| Статус | Розібраний на метал | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна - 598 т | |
| Довжина | 61,87 м | |
| Ширина | 5,97 м | |
| Осадка | 3,62 м | |
| Бронювання | палуба - 13-19 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові котли 1 парова машина | |
| Потужність | 571 к.с. | |
| Швидкість | 12,88 вузлів | |
| Екіпаж | 73 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 кулемети | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 x 406-мм торпедний апарат | |
«П'єтро Мікка» (італ. Pietro Micca) — торпедний крейсер Королівських ВМС Італії 2-ї половини XIX століття;
Історія створення[ред. | ред. код]
Крейсер «П'єтро Мікка» був експериментальним кораблем, один з перших торпедних крейсерів у світі. Віце-адмірал Сімоне Антоніо де Сан-Бон (італ. Simone Antonio de Saint-Bon) (на той час міністр флоту) замовив розробку корабля, озброєного торпедами, більшого за тогочасні міноносці. Проєкт розробив Франческо Маттеї (італ. Francesco Mattei). Корабель був закладений 15 лютого 1875 року на верфі флоту у Венеції. Свою назву отримав на честь італійського військового діяча кінця 17-го століття П'єтро Мікка. Спущений на воду 1 серпня того ж року, вступив у стрій 3 липня 1877 року.
Конструкція[ред. | ред. код]
Силова установка корабля складалась з 4 парових котлів та однієї парової машини однократного розширення потужністю 571 к.с., яка обертала один гвинт. Бронювання складалось з палуби товщиною 13-19 мм.
Озброєння - один 406-мм торпедний апарат та 2 кулемети.
Історія служби[ред. | ред. код]
Після вступу корабля у стрій та морських випробувань з'ясувалось, що через форму корпусу корабель не може досягти швидкості у 20 вузлів (ні навіть 17 вузлів, як було розраховано при розробці), а тому не зможе наздоганяти сучасні броненосці. Тому крейсер у 1881 році був виведений в резерв.
7 листопада 1893 року корабель був проданий на злам.
Джерела[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
