ARA General Belgrano (1896)
| Броненосний крейсер «Генерал Бельграно» | ||
|---|---|---|
| ARA General Belgrano | ||
 | ||
| Крейсер «Генерал Бельграно» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Броненосний крейсер типу «Джузеппе Гарібальді» | |
| Держава прапора |  Аргентина | |
| Належність | Військово-морські сили Аргентини | |
| На честь | Мануель Бельграно | |
| Корабельня | Cantiere navale fratelli Orlando, Ліворно | |
| Закладено | червень 1896 року | |
| Спущено на воду | 25 липня 1897 року | |
| Введено в експлуатацію | 8 жовтня 1898 року | |
| Виведений зі складу флоту | 8 травня 1947 року | |
| Статус | проданий на злам у 1957 році | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 6 840 т | |
| Довжина | 110 м | |
| Ширина | 18,2 м | |
| Осадка | 7,1 м | |
| Бронювання | пояс - 80-152 мм барбети - 150 мм бойова рубка - 152 мм башти - 152 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 24 парові котли 2 парові машини | |
| Потужність | 13 000 к.с. | |
| Швидкість | 20 вузлів | |
| Дальність плавання | 6 000 м миль при 10 вузлах | |
| Екіпаж | 448 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 x 254-мм гармати «254/40» 10 x 152-мм гармат «QF 6 in/40» 6 x 120-мм гармат «QF 4.7-inch Mk I – IV» 10 x 57-мм гармат «QF 6» 8 кулемети Максима | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 x 457-мм торпедних апарати | |
«Генерал Бельграно» (ісп. ARA General Belgrano) — броненосний крейсер типу «Джузеппе Гарібальді» Військово-морських сил Аргентини кінця XIX — першої третини XX століття.
Історія створення[ред. | ред. код]
Наприкінці XIX століття Італія розпочала розробку броненосних крейсерів типу типу «Джузеппе Гарібальді» для протидії флоту імовірного супротивника — Франції. Перші два крейсери, «Джузеппе Гарібальді» та «Варезе» були продані Аргентині, де отримали назви «Гарібальді» та «Сан-Мартін» відповідно.
Після цього італійці закладають два наступні кораблі серії, які знову отримали назви «Джузеппе Гарібальді» та «Варезе». В цей час Чилі на тлі загострення стосунків з Аргентиною намагається перекупити ці кораблі. Проте Італія не хоче псувати стосунки зі своїм надійним торговим партнером. У цей час Іспанія, на тлі війни за незалежність Куби (яка згодом переросла у іспансько-американську війну) купляє перший корабель ще без артилерії головного калібру, який отримав назву «Крістобаль Колон». Іспанія планувала купити і другий корабель, який мав отримати назву «Педро де Арагон» (ісп. Pedro de Aragon), але не змогла цього зробити через брак коштів. Тому крейсер був проданий Аргентині, де отримав назву «Генерал Бельграно».
Корабель був спущений на воду 25 липня 1897 року, будівництво було завершене 8 жовтня 1898 року. Корабель прибув до Аргентини 6 листопада того ж року і тоді ж був включений до складу флоту.
Особливості конструкції[ред. | ред. код]
Для бронювання крейсера використовувалась броня Гарві. У силовій установці використовувались застарілі вогнетурбні циліндричні котли, оскільки аргентинські машинні команди не мали досвіду експлуатації нових типів котлів.
На випробуваннях корабель розвинув швидкість 19,8 — 20,1 вузлів при потужності силової установки 13 200 — 13 880 к.с.
Артилерія головного калібру складалась з двох одиночних 254-мм гармат «254/40», універсальна 152-мм артилерія розміщувалась в казематах, а 120-мм в щитових установках на верхній палубі.
Історія служби[ред. | ред. код]
У 1899 році, після завершення конфлікту з Чилі на борту крейсера президент Аргентини Хуліо Рока та президент Чилі Федеріко Еррасуріс Ечауррен підписали мирну угоду.
У 1902 році корабель був виведений в резерв. У 1908 році повернутий до складу флоту. У 1912 році пройшов модернізацію, під час якої на ньому був встановлений радіопередавач. У 1927 році здійснив візит до Європи.
Протягом 1926—1935 років корабель пройшов модернізацію, під час якої вогнетрубні котли були замінені на нафтові типу «Ярроу». Була встановлена нова тринога щогла з пристроями наведення. Всі казематні гармати, які заливались водою під час негоди, були демонтовані, замість них були встановлені 152-мм гармати в палубних щитових установках. Після цього крейсер був зарахований до класу кораблів берегової охорони.
У 1933 році корабель став плавбазою підводних човнів. 8 травня 1947 року, після 50 років служби, корабель був виключений зі складу флоту і проданий на злам.
Джерела[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
- Энциклопедия крейсеров 1860—1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ARA General Belgrano (1896)
- Історія крейсера «Генерал Бельграно» [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)
| ||||||||||||||||||||||||||||