Attilio Regolo
| «Аттіліо Реголо» | ||
|---|---|---|
| Attilio Regolo | ||
 | ||
| «Аттіліо Реголо» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий крейсер типу «Капітані Романі» | |
| Держава прапора | _crowned.svg){kind=small} •Regia Marina •Marina Militare •Marine nationale française | |
| На честь | Марк Атілій Регул | |
| Закладено | 28 вересня 1939 року | |
| Спущено на воду | 24 серпня 1941 року | |
| Введено в експлуатацію | 14 травня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 2 червня 1969 року | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна 3.745 т максимальна 5.334 т | |
| Довжина | 138,7 м/142,2 м | |
| Ширина | 14,4 м | |
| Осадка | 4,9 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4×водотрубні котли Торнкрофт 2×турбіни Belluzzo/Parsons | |
| Гвинти | 2×трилопатеві, бронзові Ø 4,2 м | |
| Потужність | 110.000 к.с. | |
| Швидкість | 43 вузлів (80 км/год) | |
| Дальність плавання | 4.352 м миля при 18 вузлах 8.060 км при 33,3 км/год) | |
| Екіпаж | 418 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4×2-135-мм/L45 8×1-37-мм/L54 4×20-мм/L70 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2×4 ТА 533-мм | |
«Аттіліо Реголо» (італ. Attilio Regolo) - італійський легкий крейсер типу «Капітані Романі» часів Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Крейсер «Аттіліо Реголо» був закладений 28 вересня 1939 року на верфі «OTO» в Ліворно. Спущений на воду 24 серпня 1941 року, 14 травня 1942 року увійшов до складу флоту. Свою назву отримав на честь Марка Атілія Регула.
Історія служби[ред. | ред. код]
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Після вступу у стрій крейсер пройшов курс бойової підготовки, і 8 вересня 1942 року став флагманом з'єднання есмінців. Його першою великою операцією був вихід в море 7 листопада для постановки мінного загородження «S 8». Разом з крейсером в море вийшло 5 есмінців. На крейсері був піднятий прапор контр-адмірала Лоренцо Гаспаррі. З'єднання поставило 241 міну. На зворотному шляху, для відбиття ймовірних ворожих авіанальотів з'єднання було вишикуване у дві паралельні кільватерні колони. 8 листопада о 10:25 з'єднання було атаковане британським підводним човном «Анраффлед» в точці з координатами 39°14′ пн. ш. 12°41′ сх. д. / 39.233° пн. ш. 12.683° сх. д.. Одна з торпед влучила у носову частину крейсера, яка зразу ж, аж до першої башти головного калібру, відірвалась та затонула. Але водонепроникні переборки не постраждали, і затоплення корабля вдалось уникнути.
Контр-адмірал Гаспаррі вирішив буксирувати пошкоджений крейсер в Палермо. Назустріч вирушили буксири та бойові кораблі для посилення ескорту. О 15:49 з'єднання було атаковане підводним човном «Юнайтед», але на цей раз безрезультатно. Вранці 9 листопада крейсер був доставлений в Палермо та відправлений на ремонт. Для усунення пошкоджень була використана носова частина крейсера «Кайо Маріо». Після завершення ремонту «Аттіліо Реголо» був перебазований в Геную, де разом з крейсерами «Джузеппе Гарібальді», «Дука дельї Абруцці» та «Емануеле Філіберто» увійшов до складу 8-го дивізіону крейсерів. В цей час крейсер практично не виходив у море.
9 вересня 1943 року Італія капітулювала і адмірал Бергаміні наказав усім кораблям вийти в море та йти на Мальту. Того ж дня о 16:11 німецька авіація потопила лінкор «Рома». «Аттіліо Реголо» разом з есмінцями «Фучільєре», «Карабіньєре», «Мітральєре» та міноносцями «Пегассо», «Орса», «Імпетуозо» був залишений на місці його загибелі для рятувальних робіт. Всього було врятовано 622 чоловіка, з них 26 згодом померли від ран.
Командування з'єднанням прийняв капітан Джузеппе Маріні, командир «Мітральєре». Він опинився у складній ситуації, оскільки не знав умов капітуляції, тому вирішив інтернуватись. По дорозі з'єднання розділилось. Есмінці повернулись до Італії, 2 з них згодом були затоплені екіпажами. Решта кораблів прибули в порт Маон на Балеарських островах. Іспанський уряд інтернував кораблі на 18 місяців. Лише у січні 1945 року, коли результат війни не викликав сумнівів, кораблі були звільнені. «Аттіліо Реголо» здійснив перехід в Алжир, далі в Таранто. Корабель був зарахований до складу 7-ї дивізії крейсерів та перебазований в Ла-Спецію.
Післявоєнна служба[ред. | ред. код]
Після війни, за умовами Паризьких мирних договорів 1947 року «Аттіліо Реголо» був переданий Франції. 1 серпня 1948 року в Тулоні на борт корабля піднявся французький екіпаж. Корабель був перейменований у «Шаторено» (фр. Châteaurenault (D 606)) та переведений у клас есмінців. Він декілька разів модернізувався.
1 жовтня 1962 року корабель був переобладнаний на плавучу казарму. 2 червня 1969 року він був виключений зі складу флоту і у 1970 році він був розібраний.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Attilio Regolo
Джерела[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- С.Б. Трубицын. Сверхлёгкие крейсера. 1930-1975. С.-Пб.: Издатель Р.Р. Муниров, 2008 - 64 с.:илл. ISBN 978-5-98830-028-1 (рос.)