Старокостянтинівка

село Старокостянтинівка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130470013441
Облікова картка Старокостянтинівка 
Основні дані
Засноване 1795 (229 років)[2]
Населення 67 (01.01.2019)[1]
Площа 0,589[3] км²
Густота населення 174,74 осіб/км²
Поштовий індекс 67444
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°50′35″ пн. ш. 30°15′35″ сх. д. / 46.84306° пн. ш. 30.25972° сх. д. / 46.84306; 30.25972Координати: 46°50′35″ пн. ш. 30°15′35″ сх. д. / 46.84306° пн. ш. 30.25972° сх. д. / 46.84306; 30.25972
Середня висота
над рівнем моря
30 м
Водойми р. Свина
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Старокостянтинівка. Карта розташування: Україна
Старокостянтинівка
Старокостянтинівка
Старокостянтинівка. Карта розташування: Одеська область
Старокостянтинівка
Старокостянтинівка
Мапа
Мапа

CMNS: Старокостянтинівка у Вікісховищі

Старокостянти́нівка (у минулому — Костянтинівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 67 осіб. Відстань до районного центру — 22 км. Належить до Бецилівського старостинського округу.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у 1795 році командиром Грецького піхотного дивізіону Костянтином Гіко Біцилі (прапрадід одеського історика Петра Біциллі) та отримало назву Костянтинівка[2].

У 1858 році Фома Михайлович Бециллі (внук Костянтина) почав будівництво церкви.

В 1887 році в селищі Костянтинівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 5 чоловік та 6 жінок[4].

У 1896 році у присілку Костянтинівка Куртівської волості було 67 дворів, 400 осіб (215 чол. та 185 жін.)[5].

У 1906 році в селищі Костянтинівка Більчанській волості Одеського повіту Херсонській губернії існувала земська школа, в якій навчалось 33 хлопця та 17 дівчат[6]

Населений пункт був центром Бецилієво-Куртівського сільськогосподарського товариства, яке було засноване у 1908 році. Товариство об'єднувало села Бациліївку, Куртівку та селище Костянтинівку. Виконавчим органом була — рада, головою якої був Лизаченко Павло Давидович, а секретарем — Липський Семен Терентійович. На 1914 рік кількість членів товариства складала 22 особи. Щорічний членський взнос сягав 1 рубль[7].

На 1916 рік в селищі Костянтинівка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 532 людини (218 чоловік і 314 жінок)[8]. У 1926 році село входило до складу Біцилівської сільради Фрідріх-Енгельсівського району.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Бецилівської сільради.

Населення[ред. | ред. код]

Покинута хата в центрі села

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 147 осіб, з яких 64 чоловіки та 83 жінки.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 98 осіб.[10]

Склад населення на початок року
2010 2011[11] 2016 2017 2018 2019
кількість дворів 36 35 31 30 30 30
кількість населення 91 95 80 70 67 67
в т.ч.: дітей дошкільного віку 11 10 8 3 2 4
дітей шкільного віку 7 8 16 15 15 9
громадян пенсійного віку 16 28 17 14 11 17
Кількість померлих та народжених
За 2016 рік За 2017 рік За 2018 рік
Кількість померлих 3 5 1
Кількість народжених 0 1 1

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
українська 87,13 %
гагаузька 5,94 %
молдовська 2,97 %
російська 1,98 %
циганська 1,98 %

Джерела[ред. | ред. код]

  • Владимир Буковский. Горькая правда. Документально-исторический очерк. 2007 г.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Бецилівської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. а б Буковский, Владимир (2007). Горькая правда. Документально-исторический очерк. Часть первая (рос.) . Одесса: Астропринт. с. 3. ISBN 966-318-596-1.
  3. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
  5. Список населенных мест Херсонской губернии: статистические данные о каждом поселении / Губернский статистический комитет. ‒ Херсон, 1896. ‒ 560 с.
  6. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 64.(рос.)
  7. Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 524.(рос.)
  8. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  11. Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Бецилівської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали як рідну мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.