Кузьменка
| село Кузьменка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район |
| Громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130260081634 |
| Облікова картка | Кузьменка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1887 (137 років) |
| Населення | ▲208 (01.01.2016)[1] |
| Площа | 0,458 км² |
| Густота населення | 430,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67465 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°44′09″ пн. ш. 30°15′27″ сх. д. / 46.73583° пн. ш. 30.25750° сх. д.Координати: 46°44′09″ пн. ш. 30°15′27″ сх. д. / 46.73583° пн. ш. 30.25750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 107 м |
| Найближча залізнична станція | з.п. Кузьменкове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
| Карта | |
  Кузьменка | |
 Кузьменка | |
| Мапа | |
 | |
Кузьме́нка (у минулому — Фрунзе, Кузьменко, Кузьменкова, Ново-Благодатна) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 208 осіб. Відноситься до Буцинівського старостинського округу.
Повз Кузьменку проходить автошлях обласного значення О160506 (ст. Вигода - Роздільна).
Історія[ред. | ред. код]
Відомо, що у 1860 році село вже існувало під назвою Ново-благодатна (Кузьменка) ; церква була відсутня.[2]
На карті Шуберта 1872 року, у селі була церква.[3]
У 1887 році в присілку Ново-Благодатна (Кузьменкова) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 3 чоловіка та 4 жінки[4].
У 1896 році в присілку Ново-Благодатна (Кузьменкова) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 2 двори, у яких мешкало 10 людей (6 чоловіків і 4 жінки); при селищі Калантаївка[5].
На 1916 рік на хуторі Кузьменко Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 50 людей (26 чоловік і 24 жінки)[6].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Кузьменка входив до складу Новодмитрівської сільської ради[7].
На 1 травня 1967 року село входило до складу Кіровської сільської ради[8].
Виконавчий комітет Одеської обласної ради народних депутатів рішенням від 15 грудня 1987 року у Роздільнянському районі утворив Буцинівську сільраду з центром в селі Буцинівка і сільській раді підпорядкував села Карпівка, Кузьменка, Міліардівка, Новодмитрівка Кіровської сільради[9].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Буцинівської сільради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 231 особа, з яких 98 чоловіків та 133 жінки.[10]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 197 осіб.[11]
2010 — 217 осіб;
2011 — 220 осіб[12].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 87,82 % |
| молдовська | 5,08 % |
| російська | 4,57 % |
| білоруська | 1,02 % |
| німецька | 0,51 % |
| інші | 1,00 % |
Транспорт[ред. | ред. код]
Неподалік від села знаходиться зупинка «Кузьменкове» Одеської залізниці (напрямок Одеса-Роздільна-Вапнярка), де зупиняються приміські поїзди.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Буцинівської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Европейская Россия (Шуберт) 1:126K v.1. retromap.ru. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ Европейская Россия (Шуберт) 1:126K v.2. retromap.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 309.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1988 — № 4 — с. 111 [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Буцинівської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||