Цебрикове
| Селище Цебрикове | |||
|---|---|---|---|
| |||
_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D0%BC.jpg) | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Роздільнянський район | ||
| Громада | Цебриківська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ: | UA51140170010087186 | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1819 | ||
| Колишня назва | Цебрик, Гофнунгсталь (нім. Hoffnungstal) (нім. Hoffnungsthal) | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 5.87 км² | ||
| Населення | ▼ 2709 (01.01.2022)[1] | ||
| Густота | 469.16 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 67131 | ||
| Телефонний код | +380 4859 | ||
| Географічні координати | 47°08′43″ пн. ш. 30°06′16″ сх. д. / 47.14528° пн. ш. 30.10444° сх. д.Координати: 47°08′43″ пн. ш. 30°06′16″ сх. д. / 47.14528° пн. ш. 30.10444° сх. д.' | ||
| Водойма | р.Малий Куяльник
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Веселий Кут | ||
| До станції: | 12 км | ||
| До райцентру: | |||
| - фізична: | 33 км | ||
| - автошляхами: | 60 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 87 км | ||
| - автошляхами: | 98 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 67130, Одеська обл., Великомихайлівський район, смт Цебрикове, вул. Миру, 1 | ||
| Карта | |||
  Цебрикове | |||
 Цебрикове | |||
 | |||
|
| |||
Це́брикове (до 1919 року — хутір Цебрик, колонія Гофнунгсталь) — селище в Україні, у Роздільнянському районі Одеської області. Адміністративний центр Цебриківської селищної громади.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[2].
Розташоване в північно-західній частині Причорноморської низовини.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Станом на 1886 рік у німецькій колонії Гофнунгсталь (або Гоффнунгсталь[3], від нім. Hoffnungstal, Hoffnungsthal — долина сподівань), центрі Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 2049 осіб, налічувалось 120 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа, земська станція, 3 лавки, відбувались базари через 2 тижні по понеділках[4]. За 7 верст — школа, лавка. За 10 верст — лютеранський молитовний будинок. За 12 верст — лютеранський молитовний будинок. За 16 верст — лютеранський молитовний будинок, школа, лавка.
У 1920-1950-х роках було райцентром Цебриківського району.
В 1951 році в результаті Радянсько-польського обміну ділянками територій на територію села було насильно переселено мешканців сіл Бистре, Лип'я, Михновець Стрілківського району і сіл Видрене, Дашівка, Дверничок, Поляна, Рівня, Росохате, Росолин, Середнє Мале, Скородне, Лобізва, Телешниця Ошварова, Устянова, Хміль Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі)[5].
Населення[ред. | ред. код]
1970 — 4 900
1999 — 3300
2001 — 2 934
2018 — 2 804
2019 — 2 806
2020 — 2 777
2021 — 2 758
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,13% |
| російська | 3,07% |
| румунська | 1,19% |
| інші/не вказали | 0,61% |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- У 1899 році тут народився, державний і політичний діяч Третього Рейху — Георг Лейбрандт.
- У 1952 році тут народився російський державний діяч, міністр транспорту РФ — Левітин Ігор Євгенович.
Культура[ред. | ред. код]
У селищі функціонує Цебриківська бібліотека для дітей у складі Комунального закладу «Великомихайлівська ЦБС». У 2012 році книгозбірня одержала перемогу у конкурсі Міжнародного фонду «Відродження» та поповнила бібліотечний фонд на 10 тисяч гривень.[джерело?]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Заєць М. А. Матеріали до передісторії смт. Цебрикове (Гофнунгсталь) / М. А. Заєць, Д. В. Кіосак // Інтелігенція і влада. — 2010. — Вип. 20. — С. 121—130
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Цебрикове // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Цебрикове засноване німцями-колоністами більше 200 років тому [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.) Доцент ОНУ ім. Мечникова Микола Артемович Заєць розповідає про історію рідного краю.
| ||||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |