Шаличев Віталій Семенович

Ф
Віталій Шаличев
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Семенович
Шаличев
Народження 30 жовтня 1946(1946-10-30)
  Чистякове, Сталінська область, УРСР
Смерть 22 червня 2021(2021-06-22) (74 роки)
  Туреччина[1]
Зріст 177 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964 СРСР «Шахтар» (Ч) 0 (0)
1965—1970 СРСР «Шахтар» (Д) 56 (9)
1965  СРСР «Шахтар» (Ч) 11 (4)
1966—1967  СРСР «Таврія» (С) 59 (11)
1971 СРСР «Торпедо» (М) 0 (0)
1971—1972 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 12 (2)
1973—1974 СРСР «Авангард» (С) 43 (11)
1974—1977 СРСР «Колхозчі» 95 (25)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1986—1990
1995
2001
СРСР «Океан» (Керч)
Україна «Таврія» (С)
Україна «Металіст» (Харків)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віталій Семенович Шаличев (9 січня 1962, Донецьк, УРСР22 червня 2021) — радянський футболіст, що виступав на позиції півзахисника, потім — український тренер. Заслужений тренер України.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1964 року в клубі «Шахтар» (Торез). З 1965 року зарахований у «Шахтар» (Донецьк), але аж до 1968 року не провів жодної гри за основний склад, періодично виступаючи за дублюючий склад гірників. Тому поневірявся по орендах. У 1965 році повернувся в торезький «Шахтар», а в 1966-1967 роках підсилив склад сімферопольської «Таврії», за яку провів 59 матчів, забив 11 м'ячів. З 1968 по 1970 рік знову грав за «Шахтар» (Донецьк), 56 матчів та 9 забитих м'ячів. У 1971 році перейшов «Торпедо» (Москва), але пробитися до першої команди не зумів, тому виступав за дубль москвичів, у складі якого забив 1 м'яч. В середині сезону перейшов у клуб Першої ліги «Дніпро» (Дніпропетровськ), де зіграв 12 поєдинків, відзначився 2 голами. У 1973 році перейшов до складу клубу другої ліги «Авангард» (Севастополь). У 1974 році виїхав у Туркменську РСР, де став гравцем ашгабатського «Будівельника», який потім змінив назву на «Колхозчі». У складі ашгабатців провів 95 поєдинків, забив 25 м'ячів, а в 1977 році завершив кар'єру гравця.

Грав також за молодіжну збірну СРСР, а потім й за олімпійську збірну Радянського Союзу.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1977 повернувся до Сімферополя, де облаштувалася його сім'я (дві дочки й син), рік відпрацював з дітьми в «Таврії». Потім закінчив вищу школу тренерів у Москві (вчився в одній групі з Михайлом Івановичем Фоменко). З 1082 по 1985 рік допомагав тренувати «Кривбас», а з 1986 року став головним тренером керченського «Океану». У 90-і роки три роки працював в Мавританії з одним з провідних клубів цієї країни.

У лютому 1995 року очолив сімферопольську «Таврію», яка при ньому двічі обіграла київське «Динамо» в 1/4 Кубка України — в Сімферополі (2:1) і в Києві (1:0)[2]. 25 травня 1995 року покинув команду.

Пізніше, в різні роки, Віталій Семенович Шаличев працював з такими командами вищого українського та азербайджанського дивізіону як: криворізький «Кривбас», бакинський «Інтер», де асистував Анатолію Конькову.

У сезоні 2000/01 років очолював харківський «Металіст», однак особливих успіхів з командою не досяг[3] й у червні 2001 року пішов з клубу.

Напередодні початку сезону 2007/08 років знову став тренером «Таврії». Відпрацювавши з командою рік, влітку 2008 покинув її[4].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Дніпро» (Дніпропетровськ)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FootballFacts.ru
  2. Віталій Шаличев: «У Криму завжди були інтелігентні вболівальники». Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 27 травня 2021.
  3. Шаличев Віталій Семенович. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  4. «Таврія» отримала нового тренера. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 28 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]