Корольов Микола Кузьмович

Ф
Микола Корольов
Особисті дані
Повне ім'я Микола Кузьмович Корольов
Народження 17 грудня 1937(1937-12-17)
  Харків, Українська РСР
Смерть 17 вересня 2001(2001-09-17) (63 роки)
  Харків, Україна
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1953—1954 СРСР «Медик» (Харків)
Професіональні клуби*
1954—1956 СРСР «Локомотив» (Харків) 9 (2)
1956—1967 СРСР «Авангард» (Харків) 327 (79)
1967—1969 СРСР «Зірка» (Кіровоград) 69 (26)
1969—1970 СРСР «Металіст» 26 (3)
Тренерська діяльність**
1974—1975 СРСР «Металіст»
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корольов.

Мико́ла Ку́зьмович Корольо́в (17 грудня 1937, Харків, Українська РСР, СРСР — 17 вересня 2001, Харків, Україна) — радянський футболіст, нападник, грав за харківські команди «Локомотив» і «Авангард» і «Зірку» з Кіровограда. Майстер спорту СРСР з 1961 року. Другий за результативністю бомбардир в історії «Металіста», рекордсмен клубу за кількістю проведених матчів у чемпіонатах СРСР.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Рано став сиротою: наприкінці 1930-х років його батьки були репресовані і вихованням Миколи та його брата займалася тітка. Микола почав грати у футбол разом з учнями школи № 86 на Холодній Горі і, захопившись грою, став серйозно займатися в школі Харківського міськвно. Вже 1953 року 16-річний Микола став грати на першість міста за команду «Медик».

1955 року Корольов дебютував у всесоюзних змаганнях: він виходив на поле у складі «Локомотива», який виступав у другій зоні класу «Б»[1]. Новачок у першому ж своєму сезоні зміг двічі відзначитися у воротах суперників.

1956 року Микола Корольов разом з більшістю гравців «Локомотива» перейшов до «Авангарду», який зайняв місце «Локомотива» у класі «Б». Дебютував у складі нової команди у другому матчі команди, 8 квітня 1956 року, вийшовши на заміну замість Євгена Догадіна ще в першому таймі матчу проти «Динамо» (Таллінн) 2:0. Молодий нападник став автором другого голу у ворота талліннців[2]. Того сезону Микола взяв участь в 23 матчах (переважно виходячи на заміну) в яких забив 4 голи (більше в тому чемпіонаті в складі харків'ян забив тільки капітан Віталій Зуб)[3].

У наступному чемпіонаті Корольов вже був одним з основних гравців, він взяв участь у 29 матчах (із 34). Однак тренери команди воліли експериментувати з позицією молодого футболіста: більшу частину турніру він відіграв у півзахисті, а в деяких матчах був захисником. Звідси його низька результативність — лише 3 голи[4][5].

У наступних двох сезонах тренери нарешті визначилися з амплуа Корольова: більшість матчів він проводив на позиції лівого крайнього нападника. У чемпіонаті 1959 року «Авангард» посів третє місце, здобувши путівку до класу «А». У 28 турі того чемпіонату в матчі з «Колгоспником» з Полтави Корольов отримав першу в кар'єрі червону картку за удар гравця суперника[6].

1960—1966[ред. | ред. код]

1960 року Корольов разом зі Станіславом Костюком став другим бомбардиром команди (обидва забили по 5 м'ячів; 8 забив Юрій Нестеров). Микола мав можливість забити перший гол клубу у вищій лізі: у другому турі чемпіонату 14 квітня 1960 року в домашньому матчі з «Зенітом» на 10 хвилині йому довірили пробивати пенальті за фол на Нестерові. Однак удар у правий нижній кут воротар «Зеніту» Анзор Кавазашвілі перевів на кутовий[7]. Той матч закінчився нульовою нічиєю, а перший гол «Авангарду» забив у четвертому турі Костюк.

Сезон 1961 року став тріумфальним і для клубу і для гравця. «Авангард» посів шосте місце в чемпіонаті (найвище досягнення команди у чемпіонатах СРСР), а нападник став найкращим бомбардиром команди, відзначившись 10 разів (в тому числі перший у його кар'єрі дубль у ворота СКА з Ростова-на-Дону) в 28 матчах, в яких він взяв участь. В останньому матчі чемпіонату з «Пахтакором» з Ташкента, Микола отримав свою другу червону картку[8][9].

1962 рік став менш успішним для «Авангарду»: команда посіла 14-те місце, забивши 21 гол. Корольов знову став найкращим бомбардиром клубу, на цей розділивши це досягнення з Костюком (обидва забили по 6 голів)[10]. У наступних трьох чемпіонатах Микола знову забивав більше всіх в «Авангарді» (8, 17 та 13 голів відповідно). Хоча результати команди тільки погіршилися: вже в сезоні 1963 року клуб покинув першу групу класу «А». А пізніше займав 6 і 3 місця у другій групі класу «А». Унікальним для нападника став матч 29 травня 1963 року проти «Динамо» (Тбілісі) (0:4). У ньому Корольов не реалізував два пенальті (при рахунку 1:0 і 2:0 на користь господарів)[11]. У сезоні 1964 він став третім бомбардиром другої групи класу «А» (більше — по 20 голів — забили нападники «Чорноморця» (Одеса) Василь Москаленко і «Жальгіріса» Ромуальдас Юшка). 1966 року «Авангард» посів лише 10-те місце, а Корольов забив 3 голи в 30 матчах. У Миколи виник конфлікт з новим тренером команди Віктором Каневським, і по закінченні сезону нападник перейшов у «Зірку» з Кіровограда.

«Зірка»[ред. | ред. код]

У «Зірці» протягом двох сезонів, в яких він виступав у команді, він ставав найкращим бомбардиром (11 і 15 голів відповідно). 1969 року Корольов повернувся до харківського «Металісту» (так з 1967 року став називатися «Авангард»). Він зіграв 26 матчів, в яких забив 3 голи, після чого завершив кар'єру гравця.

Всього за «Металіст» і «Авангард» у всіх офіційних турнірах нападник провів 361 матч (більше матчів за команду провели лише три гравці), в яких забив 86 голів (другий результат в історії клубу). Він був відомий завдяки силі удару, також часто бив по воротах з будь-яких відстаней.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення ігрової кар'єри, Корольов став тренером. Роботу розпочав у команді «Українка», яка виступала в чемпіонаті Харківської області, в якій виховав кількох футболістів, що пізніше пограли в різних лігах всесоюзних змагань.

1974 року йому доручили очолити рідний «Металіст», що вилетів у другу лігу. Він посприяв швидкому поверненню клуба до першої ліги: хоча він тренував команду до 25 туру, коли його змінив Віталій Зуб, йому вдалося вивести команду у групу, що лідирувала.

Після «Металіста» Корольов більше не працював з командами майстрів: він готував молодих футболістів спочатку як тренер ДЮСШ-9, а потім як директор ДЮСШ-8 в Харкові. Через нещасний випадок на дорозі Микола кілька років провів у в'язниці. Після цього випадку він не зміг повністю відновитися. 17 вересня 2001 року в результаті множинних інсультів Микола Корольов помер.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Локомотив (Харків) 1955[12] 9 2 0 0 9 2
Авангард (Харків)[13] 1956 23 4 0 0 23 4
1957 29 3 1 0 30 4
1958 28 4 1 0 29 4
1959 22 6 2 2 24 8
1960 30 5 0 0 30 5
1961 28 10 2 1 30 11
1962 27 6 2 1 29 7
1963 37 8 0 0 37 8
1964[14] 36 17 0 0 36 17
1965 37 13 0 0 37 13
1966 30 3 0 0 30 3
Всього 327 79 8 4 335 83
Зірка (Кіровоград) 1967 33 11 0 0 33 11
1968 36 15 0 0 36 15
Всього 69 26 0 0 69 26
Металіст 1969 26 3 0 0 26 3
Всього в Д-1 122 29 4 3 126 32
Загалом 431 110 8 4 439 114

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Николай Королев: Кумир футбольных болельщиков 60-х годов. ЕВГЕНИЙ АРГУНОВ. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 26 вересня 2010.(рос.)
  2. ↑ Отчёты о матчах Харьковского "Авангарда" из газет: "Красное Знамя" и "Ленинская Смена". Евгений Аргунов. Процитовано 26 вересня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  3. ↑ 1956 г. Чемпионат СССР. Первая лига. Евгений Аргунов. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 26 вересня 2010.
  4. ↑ 1957 г. Чемпионат СССР. Первая лига. Евгений Аргунов. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 27 вересня 2010.(рос.)
  5. ↑ 1957 г. Чемпионат СССР. Класс "Б". (Первая лига). Газеты: "Ленинская Смена", "Тепловозник", "Красное Знамя", "Социалистическая Харьковщина" (все г. Харьков) и газеты др. городов. Евгений Аргунов. Процитовано 26 вересня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  6. ↑ 1959 г. Чемпионат СССР. Первая лига. Евгений Аргунов. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.(рос.)
  7. ↑ Отчёты о матчах "Авангарда" Харьков из газет: "Вечерний Харьков","Социалистическая Харьковщина" и "Советский Спорт". Евгений Аргунов. Процитовано 28 вересня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  8. ↑ 1961 г. Чемпионат СССР. Высшая лига. Евгений Аргунов. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.(рос.)
  9. ↑ Отчеты о матчах Харьковского "Авангарда" из газет:"Красное Знамя", "Социалистическая Харьковщина" и "Советский Спорт". Евгений Аргунов. Процитовано 28 вересня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  10. ↑ 1962 г. Чемпионат СССР. Высшая лига. Евгений Аргунов. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.(рос.)
  11. ↑ 1963 г. Чемпионат СССР. Высшая лига. Евгений Аргунов. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.(рос.)
  12. ↑ Виступав у класі «Б»
  13. ↑ З 1967 року — «Металіст»
  14. ↑ Виступав у другій групі класу «А»

Посилання[ред. | ред. код]

Вацек (1925–1938) · Демченко (1938–1941) · Ус (1941–1945) · Бем (1947–1948) · Усиков (1949) · Шевцов (1956) · Золотухін (1957–1958) · Зуб (1959) · Пономарьов (1961–1962) · Зуб (1962) · Жилін (1962–1963) · Новіков (1963–1964) · Єлисєєв (1965–1966) · Каневський (1966–1971) · Терентьєв (1972) · Зуб (1972) · Войнов (1972–1973) · Корольов (1974) · Зуб (1974–1975) · Ошенков (1975–1976) · Поскотін (1976) · Лемешко (1977–1988) · Ткаченко (1989–1992) · Арістов (1993) · Доценко (1993) · Лемешко (1993) · Довбій (1994) · Камарзаєв (1994–1995) · Удовенко (1996) · Фоменко (1996–2000) · Ткаченко (2000) · Шаличев (2001) · Удовенко (2001) · Фоменко (2001–2002) · Крячко (2002–2003) · Фоменко (2003) · Литовченко (2003–2004) · Заваров (2005) · Маркевич (2005–2014) · Рахаєв (2014–2015) · Севідов (2015–2016) · Призетко (в. о.) (2016) ·

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корольов_Микола_Кузьмович&oldid=40501357