Формула-1 1951 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по жовтень та складався з 8 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Швейцарії 27 травня та закінчився на Гран-прі Іспанії 28 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Хуан-Мануель Фанхіо.
Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1951 року.
Команда | Конструктор | Шасі | Двигун | Шини | Пілот | Гран-прі |
Ecurie Belge | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Джонні Клас | 1, 3–8 |
Філіп Етанселен | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Філіп Етанселен | 1, 3–4, 6, 8 |
Ів Жиро-Кабанту | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Ів Жиро-Кабанту | 1, 3–4, 6–8 |
Ґі Мересс | 1, 4 |
Ecurie Rosier | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Луї Розьє | 1, 3–8 |
Анрі Луво | 1 |
Луї Широн | 3–8 |
HW Motors | HWM-Alta | 51 | Alta F2 2.0 L4 | D | Джордж Абекассіс | 1 |
Стірлінг Мосс | 1 |
Scuderia Ferrari | Ferrari | 375 | Ferrari 375 4.5 V12 | P E | Луїджі Віллорезі | 1, 3–8 |
Альберто Аскарі | 1, 3–8 |
П'єро Таруффі | 1, 3, 6–8 |
Хосе Фройлан Гонсалес | 4–8 |
Alfa Romeo SpA | Alfa Romeo | 159 | Alfa Romeo 158 1.5 L8 s | P | Джузеппе Фаріна | 1, 3–8 |
Хуан-Мануель Фанхіо | 1, 3–8 |
Туло де Граффенрід | 1, 7–8 |
Консальво Санезі | 1, 3–5 |
Луїджі Фаджолі | 4 |
Феліче Бонетто | 5–8 |
Пауль Піч | 6 |
Enrico Platé | Maserati | 4CLT/48 | Maserati 4CLT 1.5 L4 s | P | Луї Широн | 1 |
Гаррі Шелл | 1, 4 |
Туло де Граффенрід | 4, 6 |
Пауль Піч[a] | 6 |
Ecurie Espadon | Ferrari | 212 | Ferrari 212 2.5 V12 | P | Руді Фішер | 1, 6–7 |
Хосе Фройлан Гонсалес | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Хосе Фройлан Гонсалес | 1 |
Петер Гірт | Veritas | Meteor | Veritas 2.0 L6 | P | Петер Гірт | 1 |
Ecurie Belgique | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Андре Пілетт | 3 |
Жак Сватерс | 6–7 |
П'єр Левег | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | П'єр Левег | 3, 6–7 |
Ґрем Вайтгед | Ferrari | 125 | Ferrari 125 1.5 V12 s | D | Пітер Вайтгед | 4 |
GA Vandervell | Ferrari | 375 tw | Ferrari 375 4.5 V12 | P | Редж Парнелл | 4 |
Пітер Вайтгед | 5 |
Equipe Gordini | Simca-Gordini | T15 T11 | Gordini 15C 1.5 L4 s | E | Роберт Манзон | 4, 6–8 |
Моріс Трентіньян | 4, 6–8 |
Андре Сімон | 4, 6–8 |
Альдо Ґордіні | 4 |
Жан Бехра[b] | 7 |
Ежен Шабу | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Ежен Шабу | 4 |
Scuderia Milano | Maserati-Speluzzi | 4CLT/50 | Speluzzi 1.5 L4[4] | P | Онофре Марімон | 4 |
Пако Ґодіа | 8 |
Хуан Ховер | 8 |
Джо Келлі | Alta | GP | Alta 1.5 L4 s | D | Джо Келлі | 5 |
BRM Ltd | BRM | P15 | BRM P15 1.5 V16 s | D | Редж Парнелл | 5, 7 |
Пітер Вокер | 5 |
Кен Річардсон | 7 |
Ганс Штук | 7 |
Боб Джерард | ERA | B | ERA 1.5 L6 s | D | Боб Джерард | 5 |
Браян Шо-Тейлор | ERA | B | ERA 1.5 L6 s | D | Браян Шо-Тейлор | 5 |
Scuderia Ambrosiana | Maserati | 4CLT/48 | Maserati 4CLT 1.5 L4 s | D | Девід Мюррей | 5–6 |
Джон Джеймс | Maserati | 4CLT/48 | Maserati 4CLT 1.5 L4 s | D | Джон Джеймс | 5 |
Філіп Фотерінгем-Паркер | Maserati | 4CL | Maserati 4CLT 1.5 L4 s | D | Філіп Фотерінгем-Паркер | 5 |
Данкан Гамільтон | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Данкан Гамільтон | 5–6 |
Антоніо Бранка | Maserati | 4CLT/48 | Maserati 4CLT 1.5 L4 s | P | Тоні Бранка | 6 |
Франциско Ланді | Ferrari | 375 | Ferrari 375 4.5 V12 | P | Шику Ланді | 7 |
Пітер Вайтгед | Ferrari | 125 | Ferrari 125 1.5 V12 s | D | Пітер Вайтгед | 1, 7 |
OSCA Automobili | OSCA | 4500G | OSCA 4500 4.5 V12 | P | Франко Роль | 7 |
Бірабонгзе Банудей | Maserati-OSCA | 4CLT/48 | OSCA 4500 4.5 V12 | P | Бірабонгзе Банудей | 8 |
Жордж Ґріньяр | Talbot-Lago | T26C | Talbot 23CV 4.5 L6 | D | Жордж Ґріньяр | 8 |
Джерело:[5] |
Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]
Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише чотири найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.
Позиція | 1-ша | 2-га | 3-тя | 4-та | 5-та | НК |
Очки | 8 | 6 | 4 | 3 | 2 | 1 |
| Приклад | Опис | 1 | Переможець | 2 | Друге місце | 3 | Третє місце | 5 | Фінішував у очковій зоні | 12 | Фінішував поза очковою зоною | НКЛ | Фінішував, але не класифікований | Схід | Не фінішував і не класифікований | НКВ | Не кваліфікований | НПКВ | Не передкваліфікований | ДСК | Дискваліфікований | тест | Тестер по п'ятницях | НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці | Т | Травмований чи хворий | Викл | Виключений із протоколу | Від | Відмова від участі | НТР | Не брав участі в тренуваннях | НПР | Не прибув на Гран-прі | С | Гонка скасована | | Не брав участі | Жирний шрифт | Поул-позиція | Курсив | Швидке коло | |
Примітки:
- — Позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.
- ↑ На Гран-прі Німеччини Піч також був зареєстрований на машині Maserati № 80, але виступив на ній лише в практиці. Він пройшов кваліфікацію та взяв участь у гонці на Alfa Romeo № 78.[1]
- ↑ Бехра таємно підмінив хворого Трентіньяна на гонку Гран-прі Італії. Керівник команди Амедей Ґордіні не повідомив організаторів гонки про цю зміну, оскільки це призвело б до зменшення виплат за старт в гонці, які отримувала команда. Бехра навіть використав шолом свого співвітчизника, щоб приховати заміну.[2][3]
- ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат AAA 1951 року та проводилась для автомобілів чемпіонату AAA. Боліди Формули-1 в гонці не використовувались.
- ↑ Лише 4 найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.