Тершаків
| село Тершаків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Львівський |
| Громада | Комарнівська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46060210200076548 |
| Облікова картка | с. Тершаків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1480 |
| Населення | 112 |
| Площа | 2,3 км² |
| Густота населення | 48,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81557[1] |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′46″ пн. ш. 23°45′27″ сх. д. / 49.51278° пн. ш. 23.75750° сх. д.Координати: 49°30′46″ пн. ш. 23°45′27″ сх. д. / 49.51278° пн. ш. 23.75750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 256[2] м |
| Водойми | р. Верещиця, р. Бистриця, р. Тисмениця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81557, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Монастирець |
| Карта | |
  Тершаків | |
 Тершаків | |
| Мапа | |
 | |
Тершакі́в — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Комарнівська міська рада. Населення становить 112 осіб[3].
Історія[ред. | ред. код]
Перша історична згадка про село Тершаків датується 1480 роком[3].
В селі ще на початку ХІХ століття існувала дерев'яна церква, про яку згадується в документах від 1803 року як таку, що грозить заваленням. Наступниця тої церкви була спалена у 1916 році при відступі російських військ. 1918 року громадою села Тершаків та навколишніх сіл розпочато збір коштів на будову нової церкви.
У 1922 році посвячено наріжний камінь під новий храм. Протягом 1922—1924 років майстром Шубою з села Гонятичі поставлена церква. У 1924 році новозбудований дерев'яний храм було посвячено єпископом Перемишльським на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Мешканці с. Грімне подарували Євангелію старослов'янською мовою, 4 хоругви Кирила і Мефодія, царські двері, ліхтар на свічки та 6 образів і хрест-розп'яття; 2 великих образи — «Матір Божа з сином» та «Сина Божого» подарувала вчителька Константина Вільчик з с. Повергів, а її учениці вишили 2 фани.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці належала до парохії церкви Обрізання Господнього с. Монастирець, службу правили кожної третьої неділі, крім свят; паску святили в неділю. Першими парохами місцевої церкви були отці Іван та Петро Комарницькі, які правили до 1930 року. Релігію вчили кожної середи, пароха привозили коштом села (отці мешкали у Монастирці). Дякував Знак Григорій та його син Михайло, старостою при церкві був Семен. 1930 року збудовано дзвіницю на три дзвони. Того ж року трагічно загинув о. Іван Комарницький та протягом 1930—1939 років парохами були о. Качмар Василовський, правив ще Лишевський (старости церкви були: Білик Іван, Малик Матвій і Гординський Михайло).
У 1932 році намалювали іконостас та кивот при старостуванні Гординського Михайла, 1938 року урочисто посвячено на річці Дністер Хрест, на честь 950-ліття Хрещення України-Русі, за участю гостей з сусідніх сіл. Церкві до 1939 року належало власне своє поле, сіножаті та ліс.
Після другого приходу радянської влади, у 1946 році було проведено так званий «Львівський собор», рішенням якого була ліквідація Української греко-католицької церкви, а парафії та храми, що їй належали віддано в користування Російській православній церкві. Українська греко-католицька церква пішла у підпілля. В підпіллю відправляли о. Йоан та о. Павло, який загинув за нез'ясованих обставин у Львові. Церква с. Тершаків також 1946 року перейшла до РПЦ, але вже 1960 року була зачинена.
Відновлення церкви відбулося вже за часів незалежної України, у 1990-х роках стараннями о. Любомира та о. Стефана. Коштом парафіян церкву відмалювали та провели освітлення всередині. До відбудови присвятився Кузь Дмитро (вже покійний), який служив церковним старостою, а до того Ганущак Михайло. У ремонтно-відновлювальних роботах брали участь всі мешканці села. Від того часу церква в користуванні громади УГКЦ.
Село, до якого веде єдина дорога з села Монастирець. Церква розташована на невисокому підвищенні північно-західної околиці Тершакова, в оточенні дерев, менше аніж за 200 метрів від правого берега Дністра. Тризрубна одноверха. Складається з гранчастого вівтаря, до якого з обидвох сторін прилягають ризниці, ширшої нави і вужчого бабинця, до якого по осі прибудований маленький присінок. Він і ризниці розривають піддашшя, що оточує церкву і опирається на випусти вінців зрубів.
Стіни під опасанням з відкритого зрубу, над опасанням — шальовані вертикально дошками. Крім головного входу до присінку існує бічний в південній стіні нави. Її завершує світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею, увінчаною ліхтарем і маківкою. На захід від церкви розташована дерев`яна двоярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним верхом. На прицерковному подвір'ї збереглися декілька кам`яних хрестів[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Прогноз погоди в с. Тершаків
- ↑ а б Облікова картка с. Тершаків. ВРУ. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ Церкви України. Перемиська єпархія, с. 242—243.
Джерела[ред. | ред. код]
- Слободян В. с. Тершаків. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1924) // Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 242–243.
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель / Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996 — т. 4. — С. 104.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
