Гряда (Львівський район)
| село Гряда | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Львівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060250080046366 |
| Основні дані | |
| Населення | 1221 |
| Площа | 15,80 км² |
| Густота населення | 77,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80380[1] |
| Телефонний код | +380 32 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′16″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.93778° пн. ш. 24.03417° сх. д.Координати: 49°56′16″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.93778° пн. ш. 24.03417° сх. д. |
| Водойми | р. Капелівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80380, Львівська обл., Львівський р-н, Львівська міська громада, с. Гряда |
| Карта | |
  Гряда | |
 Гряда | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Гряда́ — село в Україні, у складі Львівської міської громади, підпорядковується Львівській міській раді, як частина Шевченківського району м. Львова, Львівського району, Львівської області. Біля села (на півночі) протікає річка Млинівка.
Історія та географія[ред. | ред. код]
Село Гряда (пол. Grzęda) разом з Вількою Грядецькою (нині Воля-Гомулецька), Гомульцем (Гамульцем[2], тепер Воля-Гомулецька) і Ситиховом належало до Львівського повіту.
Гряда знаходиться за 12 км на північ від Львова і 4 км на північ від Дублян, на самому кордоні Львівського та Жовківського повітів. Назва Гряда, швидше всього походить від слова "Град", огломерація цієї території колись входила в об'єднання "Червенських городів",котрі були частиною "Велико Моравської держави".
Вілька Грядецька віддалена на 3 км на захід від Гряди, Гомулець 1 км на пд.-зах. від Вільки, а Ситихів — на 5 км на схід від Гряди.
Всі ці населені пункти лежать на вузькій височині, утворюючи частину Жовківського Розточчя, що тягнеться з заходу на схід, і оточені від півночі вузькою і підмоклою долиною потоку Недільчина, а від півдня дещо ширшою, також болотистою долиною Старої Ріки. Західна частина цієї височини називається Бучина (висотою 355 м) і переходить до колишнього Жовківського повіту, де ще більше розширюється. На схід височина звужується і щораз більше знижується так, що Грядна гора (на південь від Гряди) має висоту тільки 277 м; гора Клин, яка міститься на схід від попередньої, спадає до 270 м, а Ситихів, розміщений на східному найвищому краї височини, має висоту лише 254 м над рівнем моря.
Поселення Гряда відоме з 1500 року. Довгий час ці землі були королівщиною.
Грядецький маєток (Гряда, Вілька Грядецька, Гомулець, Ситихів) належав перше до Дроговизького староства (люстрація з 1765 року), але був у володінні брацлавського та київського воєводи Станіслава Любомирського.
У 1781 Гряду з околицями в австрійського уряду купила княгиня Людвіка Любомирська з Потіїв (померла в 1786), дружина Станіслава Любомирського (1704—1793).
У руках Любомирських Гряда з околицями (Вілька Грядецька, Гомулець і Ситихів) була недовго — вже 1806 року Любомирські продали маєток шляхтичу-правнику Ігнацію Червінському (одному з перших галицьких етнографів і краєзнавців, досліднику Бойківщини). Деякі свої публікації Червінський підписував криптонімом «З Гряди»[3]. Він керував маєтком у Гряді до 1822, потім, розділивши його між синами, Рудольфом і Яном, відійшов від господарських справ. Невдале господарювання синів Червінського призвело до продажу грядівського маєтку 1829 року[4].
За наступні 110 років (до вересня 1939) село ще кілька разів змінювало власників.
Кількість будинків у 1880 році становила: в Гряді — 128 (716 жителів), у Ситихові — 28 (196 жителів); у Вільці з Гомульцем — 57 (269 жителів). Значну частину жителів становили греко-католики, також було 220 римо-католиків (греко-католицька парафія була в селі, римо-католицька — в Костеєві). В Гряді була 1-класна школа і ґмінна кредитна каса (з капіталом у міжвоєнний період 1106 злотих). У 1870—1875 у селі діяла школа вирощування льону, перенесена потім до Городка). Всі ці населені пункти належали раніше до королівської власності.
Наприкінці 19 — на початку 20 ст. більшість мешканців села були москвофілами[5].
Маєток у Гряді[ред. | ред. код]
Маєток у Гряді — це невеликий двоповерховий палац, палацова каплиця та чотири стовпи брами. Довкола маєтку є сліди досить потужних валів, а також залишки парку зі старими деревами.
Останній власник маєтку, Каєтан Чарковський-Голейовський (Kaetan Czarkowski-Golejowski), мешкав тут перед початком Другої світової війни неповні два роки. Він встиг привезти в свій маєток багато цінних предметів мистецтва: мальовничі полотна, серед яких дві картини Юліуша Коссака, два старих пейзажі голландської школи, куплених у Дідушицьких, скульптури, а також високохудожні твори декоративного мистецтва.
За радянської влади палац перетворили на багатоквартирний житловий будинок. Нині він перебуває в жалюгідному стані та поволі руйнується.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Андрій (Пешко) — єпископ Української православної церкви в Канаді
- Попович Володимир Романович — солдат Збройних сил України, загинув 2014 року під Зеленопіллям.
Фотографії (2012 р.)[ред. | ред. код]
-
В'їзна брама до маєтку -
Палац -
Ризаліт з декоративними кам'яними вазами -
Фрагмент ліпнини над головним входом -
Північний фасад палацу -
Вхід до палацу з боку парку (з півночі) -
Палацова капличка -
Палацова капличка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Р. Ф. Кирчів. Етнографічне дослідження Бойківщини. — К.: Наукова думка, 1978. — С. 15
- ↑ ЛНБ НАНУ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, фонд Баворовських, № 1567, с. 6-9
- ↑ І. Н. Короткий життєпис полковника Е.Коновальця // Свобода. 1 чер. 1938. — С. 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- В.Лаба. Історія села Гряда від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 1997. — 19 с.
- Grzęda (po rusku Hriada) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 890. (пол.) — S. 890—891. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Гряда. Замки та храми України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди [Архівовано 19 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Дерев'яна церква св. Параскеви 1876.
| |||||||||||
