Глинськ (Львівський район)
| село Глинськ | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовківська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1463 |
| Населення | 1,698 |
| Площа | 19,98 км² |
| Густота населення | 84,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80351[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′46″ пн. ш. 23°54′25″ сх. д. / 50.06278° пн. ш. 23.90694° сх. д.Координати: 50°03′46″ пн. ш. 23°54′25″ сх. д. / 50.06278° пн. ш. 23.90694° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80351, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Глинськ |
| Карта | |
  Глинськ | |
 Глинськ | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Глинськ — село у Львівському районі Львівської області. Лежить 5,5 км на захід від Жовкви, над річками Деревенькою і Бзинкою.
На південно-західній околиці села збереглося давньоруське городище XI — XIII ст. На думку багатьох вчених це є літописне місто Щекотов (ліс на місці городища зветься Щекотин), про яке згадується в Літописі Руському під 1242 роком:
 | …Почувши ж [це і] зібравши воїв своїх, Данило й Василько скоро пішли на них. І він, [Ростислав], не видержав, вибіг із Галича до [города] Щекотова, а з ним утік Артемій, єпископ галицький, та інші галичани: Та коли Данило й Василько гналися вслід за ним, вість прийшла йому, що татари вийшли вже із землі Угорської, ідуть у землю Галицьку, і тою вістю [Ростислав] спасся, а декількох із бояр його схоплено було… |  |
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про Глинсько належить до 1463 року, хоч постійне поселення тут було з часів Київської Русі.
Село Глинськ (пол. Glińsko) з присілками Черемішна, Бердиги, Завади, Зариська і Шарпанка, належало до Жовківського повіту.
В 1880 році було 1322 жителі, у тому числі 263 римо-католиків, які належали до парафії в Жовкві, 1043 греко-католики, решта євреї. Парафія греко-католицька була в селі, належала до Жовківського деканату, Перемишльської дієцезії.
В селі була копальня бурого кам'яного вугілля. Також була тут фабрика порцелянового посуду; ця фабрика виготовляла також люльки, які називались «стамбулками», та інші глиняні речі; вся ця продукція вивозилась і продавалась у Львові, по цілій Галичині, Поділлі, Буковині, Молдові та Румунії. Була тут також школа з одним вчителем та кредитна спілка робітників з копальні бурого кам'яного вугілля Фелікса Ланга. Порцеляновий посуд з фабрики в Глинську під час виставки у Відні в 1835 році був закуплений для цісарського двору.
-
Народний дім -
В'їзд у село зі сторони Жовкви
.jpg)
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селі є Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мурована, збудовано за проектом жовківського архітектора Романа Кєнзлера), дерев'яна дзвіниця оборонного типу 18 століття, римо-католицький костел.
На околиці села розташоване військове кладовище періоду Першої світової війни.
Постаті[ред. | ред. код]
- Чепіль Володимир Зіновійович (1976—2019) — доброволець, учасник російсько-української війни[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Підхопив хворобу на Донбасі: на Львівщині прощаються з ветераном АТО, неможливо стримати сльози. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- Ковшевич Р. Изследованіе положенія стариннаго города Руси Щекотова или Щекотина. — В кн.: Науковий сборник Галицко-русской Матицы. Львів, 1865, с. 111.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.
- Ланько Назар. Глинсько[недоступне посилання з липня 2019] // Галтур
| ||||||||
