Манса́рда (від фр.mansarde) — поверх у горішньому просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилого або ламаного даху. Назву отримала на честь архітектора Франсуа Мансара (фр.François Mansart), який у XVII столітті й запропонував використовувати горішні приміщення як житло.
Внутрішній простір будинку при цьому використовується максимально, внаслідок чого вартість будинку істотно збільшується.
Для збільшення висоти мансарди біля стін і відповідно, корисного об'єму, застосовується колінна стіна, яка підіймає дах будинку над вінцем (стелею) останнього поверху.