Склад (будівля)

	Склад
	Склад у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Склад (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комора (значення).

Склад, рідше комора^[1] — це обладнане місце, приміщення або споруда, інфраструктура, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

Склади є ключовим елементом логістичної системи, у якій виконують функцію акумуляції резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань обсягів постачань і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів у системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів у технологічних виробничих системах.

Класифікація складів[ред. | ред. код]

Існує безліч класифікацій складів. Основними є:

Класифікація складів
За характером операцій:	За ступенем автоматизації:	За формою власності:	За видом матеріалів:
Матеріальні	Немеханізовані	Індивідуального користування	Спеціалізовані
Виробничі	Механізовані	Загального користування	Універсальні
Збутові	Автоматизовані
	Автоматичні

Сучасна логістика говорить не просто про склади, як окремий елемент логістичної системи, а про системи розміщення запасів. Причина дуже проста: запаси зберігаються не тільки на традиційних складах, але й у транзиті. Дуже важливо те, що останнім часом з'явились склади «швидкого зберігання», точки перевантаження борт-до-борту, які теж є елементом складської структури.

Функції складів[ред. | ред. код]

Склади виконують такі функції:

вирівнювання / згладжування (обсягів, часових коливань тощо)
перетворення (комплектація вантажів відповідно до запитів споживачів)
зберігання / накопичення

Різновиди складів[ред. | ред. код]

За призначенням розрізняють такі види складів:

Виробничі — склади сировини, комплектуючі, матеріалів, цехові склади готових виробів, заводські склади готової продукції.
Транзитно-перевалочні — склади при залізничних станціях, портах, річкових пристанях, аеропортах, автовантажних терміналах служать для короткочасного зберігання вантажів у період перевантаження їх з одного виду транспорту на іншій.
Митні — склади для зберігання товарів в очікуванні митного оформлення. Також називають митно-ліцензійні склади.
Дочасового завезення — склади в районах, доставка товарів у яких можлива лише в певні періоди року.
Сезонного зберігання — склади для товарів сезонного характеру.
Резервні — для зберігання запасів на випадок надзвичайних обставин.
Гуртові розподільні — склади, що забезпечують торговельні мережі.
Комерційні загального користування — склади, що обслуговують будь-яких власників товарів.
Роздрібні — склади торгових підприємств.

За умовами зберігання розрізняють склади загального призначення, резервуари, сейфи для небезпечних речовин, спеціалізовані склади-сховища (овочесховища, фруктосховища, склад-холодильники з машинним охолоджуванням, льодовики для зберігання харчових продуктів і інші). На складах створюють необхідні умови для зберігання з урахуванням фізико-хімічних властивостей товарів. У ряді випадків на складах є потужності з сортування, розфасовування, упаковування, тестування і інших операцій.

Відповідальність[ред. | ред. код]

Складське господарство у дуже багатьох компаніях, будучи логістичним елементом, зберігає різноманітну підпорядкованість: відділам продажу, виробництву, технічній службі тощо. Головне завдання для логістів, наскільки це доцільно, з точки зору керованості й економічного сенсу, підпорядкувати склади під своїм керівництвом всю складську структуру компанії. Але, ще важливіше, щоб усі склади, навіть, якщо вони зберегли свою підпорядкованість іншим підрозділам, були поєднаними в єдиний ланцюг поставок (постачання) матеріалів та готової продукції.

ІТ на складі[ред. | ред. код]

Збільшення асортименту та вантажопотоків на складах вимагають вдосконалення бізнес-процесів. Які, у свою чергу, неможливі без сучасних інформаційних технологій. Все більшого застосування набувають штрих-кодування, RFID маркування. Автоматизуються також і самі процеси. Досягненням сучасних інформаційних технологій є запровадження автоматизованих систем керування складами (СКС), які більше відомі, як системи WMS.

Автоматизація, облік[ред. | ред. код]

Докладніше: Автоматизовані складські системи

Інженерні рішення[ред. | ред. код]

Генпланування: Як на промислову споруду, на склади поширюються вимоги щодо проектування промислових об'єктів. Серед них — забезпечення найменшого шляху руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів по території підприємства, що гарантує найменші витрати на внутрішнє транспортування^[2].

Інженерні мережі
Пожежна і вибухобезпека

Докладніше: Пожежна безпека

Зазвичай, склади відносяться до пожежонебезпечних, і, у ряді випадків, ще й до вибухонебезпечних приміщень.

Підлоги

Докладніше: Промислові підлоги

Освітлення

Докладніше: Промислове освітлення

Особливістю виконання освітлення складів є використання електроапаратури відповідно до ДБН, пожежних норм тощо. При цьому освітлення виконується у міжряддях (приклад див. на верхньому зображенні). Регламентоване використання світильників із певним ступенем захисту згідно стандарту IP.

Склад бункерний — склад, у якому матеріал, наприклад, добута корисна копалина та ін. продукція накопичується і зберігається в бункерах.

Склад усереднювальний (накопичувальний) — штабельний склад корисної копалини, призначений для усереднення її характеристик і згладжування коливань в обсягах видобутку.

Склади в каналах просування товарів[ред. | ред. код]

Докладніше: Складське господарство

У підприємствах-учасниках товаропровідних систем склади є основними функціональними підрозділами. Системи просування товарів між виробниками та споживачами підрозділяють на прямі (виробник — дилер і крупні споживачі), ешелоновані (виробник — дистриб'ютор дилери і крупні споживачі) і гнучкі (ешелоновані з можливістю прямих постачань від виробників дилерам і крупним споживачам в особливих випадках).

Ешелоновані товаропровідні системи включають три рівні складів:

Центральні або зональні склади виробників, що обслуговують регіональні склади своєї системи просування товарів у географічних або адміністративних регіонах.
Регіональні склади, які обслуговують своїх дилерів в одному регіоні.
Дилерські, що обслуговують дрібно-гуртових і (або) роздрібних споживачів у районах споживання товарів.

Зональні й регіональні склади називають дистриб'юторськими (розподільними), оскільки вони реалізують товар гуртом не кінцевим споживачам, а відповідним складам — ланкам товаропровідних систем.

Дилерські (торгові) склади реалізують товари роздрібним споживачам безпосередньо і через своїх торгових агентів, що містять крамниці або інші пункти збуту. Дилерські склади теж виконують розподільні функції, але дрібногуртовими партіями.

В Україні, центральними або зональними складами вважають склади готової продукції заводів-виробників та гуртових компаній-імпортерів, регіональними — склади гуртових підприємств, які обслуговують одну або декілька областей, дилерськими — склади вхідних у збутову мережу дрібногуртових фірм, які обслуговують споживачів в одному або декількох районах споживання.

Завдання дистриб'юторських складів — організація ефективної діяльності по забезпеченню товаропровідної мережі, критерії ефективності — задоволення замовлень по номенклатурі на 90—95 % (для складів офіційних дистриб'юторів), термінові відвантаження протягом доби за межі області, протягом на пів доби в межах області. Не термінові відвантаження — не більше двох днів.

Економіка складського господарства[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Комора // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ 16 простых советов по безопасному управлению самоходной складской техникой.

Література та посилання[ред. | ред. код]

Портал «Економіка»

[1] Комора // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] 16 простых советов по безопасному управлению самоходной складской техникой.

[1]

[2]