Куп'євате

село Куп'євате
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Громада	Глобинська міська громада
Основні дані
Засноване	1922
Населення	397
Площа	2,795 км²
Густота населення	150,98 осіб/км²
Поштовий індекс	39034
Телефонний код	+380 5365
Географічні дані
Географічні координати	49°26′04″ пн. ш. 33°36′04″ сх. д. / 49.43444° пн. ш. 33.60111° сх. д.Координати: 49°26′04″ пн. ш. 33°36′04″ сх. д. / 49.43444° пн. ш. 33.60111° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	121 м
Водойми	р. Хорол
Відстань до; обласного центру	113 км
Відстань до; районного центру	72 км
Місцева влада
Адреса ради	39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
	Куп'євате
	Куп'євате
Мапа

Куп'єва́те — село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення на 2011 рік становить 397 осіб^[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село Куп'євате розташоване за 72 км від районного центру м. Кременчук. За 3,5 км від села знаходиться правий берег річки Хорол, за 1 км розташовані села Лукашівка і Демидівка. У селі велике озеро.

Історія[ред. | ред. код]

Назву одержано від річки Куп'єватої (правої притоки Хоролу) біля якої виникло, на рубежі XIX та XX ст. На місці села існувала економія поміщика М. І. Вязьмітінова. У господарстві були млин, олійниця крупорушка. Радянську владу проголошено в січні 1918 року. Маєток був націоналізований на початку 20-х років. Хутір був віднесений до Фидрівської сільської ради, Манжеліївського району Кременчуцького округу.

У 1926 р. на хуторі 29 дворів 166 жит. У період Другої світової війни на фронтах загинуло 160 жителів.^[1]

Село електрифіковане у 1960 році, радіофіковане у 1961 році, 1965 році висаджено парк. 1973 збудовано дорогу з твердим покриттям.^[1]

Населення[ред. | ред. код]

Населення станом на 1 січня 2011 року становить 397 осіб.^[1]

2001 — 422
2011 — 397 жителів

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є^[1]:

відділення зв'язку
комплексний приймальний пункт

Освіті[ред. | ред. код]

неповна середня школа
дитсадок

Медицина[ред. | ред. код]

фельдшерсько акушерський пункт

Культура[ред. | ред. код]

Бібліотека — 19,6 тис. од. зб.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села Куп'євате встановлений обеліск «Мати, що тужить» (рос. Скорбящая мать) Воїнам Радянської армії і воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової віни.^[1]

Є пам'ятник Леніну 1968 р.^[1]

Символіка[ред. | ред. код]

У села Куп'євате є гімн, автор якого Лопатюк Євгенія.^[1]

Заховались в вишнях
Чепурненькі хати,
Зріють абрикоси у моїм саду.
Це — моє єдине рідне Куп’євате.
Де іще на світі я таке знайду?

Приспів:
Куп’євате моє Куп’євате.
Шир ланів і роздолля садів.
Куп’євате моє Куп’євате.
Я навіки тебе полюбив.

Вийшли ми не з панства і царського роду,
Та від цього мало маємо журби.
Ми нащадки славні добрих хліборобів,
Не цурались зроду оранки й сівби.

Приспів.

А у тім далекім 22-ім році
В нас створили другу трудову артіль.
Люди працювали тут на хлібнім полі
І у літню спеку і у заметіль.

Приспів.

Збіглися над ставом верби кучеряві,
Липова алея вітами шумить.
І стоїть в долинці рідне Куп’євате,
Де нам гарно вчитись, і співать, і жить.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Куп'єватівська сільська рада. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі Куп'євате [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]

[Куп_сільрада-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Куп'єватівська сільська рада. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.

[1]