Битакове Озеро

село Битакове Озеро
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Глобинська міська громада
Основні дані
Населення 22
Площа 1,041 км²
Густота населення 55,72 осіб/км²
Поштовий індекс 39044
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°23′48″ пн. ш. 33°07′16″ сх. д. / 49.39667° пн. ш. 33.12111° сх. д. / 49.39667; 33.12111Координати: 49°23′48″ пн. ш. 33°07′16″ сх. д. / 49.39667° пн. ш. 33.12111° сх. д. / 49.39667; 33.12111
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми Сухий Кагамлик
Відстань до
обласного центру
137 км
Відстань до
районного центру
48 км
Місцева влада
Адреса ради 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Битакове Озеро. Карта розташування: Україна
Битакове Озеро
Битакове Озеро
Битакове Озеро. Карта розташування: Полтавська область
Битакове Озеро
Битакове Озеро
Мапа
Мапа

Битакове О́зеро — село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення становить 4 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Село Битакове Озеро знаходиться на березі річки Крива Руда, яка за 1,5 км впадає у річку Сухий Кагамлик, вище за течією за 2 км розташоване село Сидори. Річка у цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька ставків.

Історія[ред. | ред. код]

Київська Русь[ред. | ред. код]

У добу середньовіччя ця місцевість займала прикордонне положення між Руськими землями (Переяславське князівство) та Диким Полем, де кочували печеніги, хозари, татари. Про це свідчать гідроніми Кагамлик, Кагамличок (з тюркської «Каган-ерлик» — володіння Кагана) та топоніми села Битакове Озеро — Черкаси, Черкеси (з тюркської «Чири-Киси», «Чири-Киши»- люди воїни). Тому вважають, що село Битакове Озеро було заселене ще за часів набігів на руські землі кочових тюркомовних народів. А виник він як форпост у боротьбі Русі з кочовиками. Географічне положення кутка Черкеси таке, що саме тут була нейтральна земля між Кагамликом та Сулою. Далі за Сулою жили слов'яни, а за річками Кагамлик, Омельник, Псел — кочівники, бо названі гідроніми та майже всі на сході та півдні України — тюркського походження.[1][неавторитетне джерело]

Гетьманщина[ред. | ред. код]

Однак існує й інша версія заснування Битакового Озера та походження його назви. За переказами місцевих довгожителів, село було засноване за часів гетьмана Богдана Хмельницького (чи дещо пізніше) сім'ями двох козаків - Бугайця та Таранця, які осіли на вільних землях, що стали "нічийними" після того, як на цю територію перестала поширюватись влада Речі Посполитої. А назва села походить від імені воєначальника (чи командира загону) кримських татар Битака. Цей загін у ті часи допомагав війську Богдана Хмельницького у війні з Польщею, і декілька разів зупинявся табором у цій місцевості біля розливу річки. Місцевим жителям в ті часи знаходитися там було небезпечно, оскільки кримські татари брали ясир.

Російська імперія[ред. | ред. код]

До 1923 року село належало до Пирогівської волості Кременчуцького повіту.

Радянська влада[ред. | ред. код]

По сільській раді, до якої входили село Битакове Озеро з хуторами Бугайцівкою, Відногами, Гнатенківкою, Пащенками, Рудівкою, Таранцівкою,Сокурами  — 533 двори, 2600 жителів.[1]

Голодомор[ред. | ред. код]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 63 жителі села загинули від голоду.[2]

У 1939 році в Опришківській сільській раді налічувалось 1747 жителів — наслідок голодомору 1932—1933 років.[1]

Радянсько-німецька війна[ред. | ред. код]

Після визволення від німців на хуторі Битакове Озеро працював 5221-й інфекційний пересувний польовий шпиталь.[1]

На фронтах загинули з села Битакове Озеро — 40 чоловік.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Населення станом на 1 січня 2021 року становить 4 особи.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 111 осіб, з яких 43 чоловіки та 68 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 57 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 93,10 %
російська 6,90 %

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Опр сільрада не вказано текст
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]