Головко Валерій Анатолійович

Валерій Анатолійович Головко
Народився	14 грудня 1965(1965-12-14) (58 років) Кизилординська область, Казахська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	НАДУ при Президентові України
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Посада	Голова Полтавської обласної державної адміністрації
Термін	26 грудня 2014 — 16 березня 2019
Попередник	Олег Пругло
Наступник	Роман Товстий
Партія	Безпартійний

Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Батьківщина»	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Валерій Анатолійович Головко (нар. 14 грудня 1965(19651214), с. Ленінський, Кармакчинський район, Кизилординська область, Казахстан) — український політик. Народний депутат України VII скликання. Голова Полтавської обласної державної адміністрації (до 16 березня 2019 року)^[1].

Освіта[ред. | ред. код]

У 1989 році закінчив Полтавський кооперативний інститут за фахом економіст.

Продовжив освіту в Українському інституті ринкових відносин та підприємництва менеджером зовнішньоекономічної діяльності та у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримавши ступінь магістра у сфері державного управління.

Має науковий ступінь кандидата економічних наук.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Працювати розпочав у 1989 році на посаді старшого інженера в Управлінні торгівлі Полтавського міськвиконкому.

У 1991—1992 роках — заступник директора в Полтавському товаристві «Легенда».

У 1992—2002 роках — менеджер Спільного Україно-Німецького підприємства «Полімпекс».

У 2002—2012 роках — директор ПрАТ "Торговий Дім «ЦУМ».

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У 2010 році Валерій Головко вступив в партію «Фронт Змін» і залишався там до 2012 року. У 2012 році разом з іншими членами (з метою консолідації опозиційних сил) припинив членство у партії, щоб взяти участь в парламентських виборах за списком «Батьківщини» як безпартійний.

Був обраний депутатом Полтавської обласної ради п'ятого (фракція «Наша Україна») та шостого скликань (фракція «Фронт Змін»). Працював членом постійної комісії з питань бюджету, підприємництва та управління майном.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України за списком партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 56 у виборчому списку. Працював головою підкомітету з питань забезпечення діяльності Верховної Ради України та народних депутатів України Комітету Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

26 грудня 2014 року Президент України Петро Порошенко Указом № 965/2014 призначив В. А. Головка головою Полтавської обласної державної адміністрації^[2].

15 березня 2019 року Президент звільнив Головка В. А. з посади голови Полтавської обласної державної адміністрації^[3].

Корупційний скандал[ред. | ред. код]

12 березня 2019 року, Президент України Петро Порошенко ініціював звільнення Валерія Головка з посади голови Полтавської ОДА у зв'язку з підозрами в участі у багатьох корупційних схемах, які, ймовірно, призвели до значних збитків Державному бюджету України.

Національне антикорупційне бюро відкрило низку кримінальних проваджень за підозрами у вчиненні особливо тяжких злочинів Валерієм Головком, його першим заступником, а також його іншими соратниками[1] [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.].

10 листопада 2022 року, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України збільшила колишньому голові Полтавської ОДА Валерію Головку, який підозрюється у хабарництві, розмір застави з 6 млн гривень до 10,4 млн гривень^[4].

Родина[ред. | ред. код]

Має дружину Світлану та синів Володимира і Олександра.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Профіль на сайті Верховної Ради України [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Досьє на сайті інтернет-видання «Полтавщина» [Архівовано 2 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Президент України ініціював звільнення Валерія Головка з посади голови ПОДА у зв'язку із підозрами в корупції [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Декларація[ред. | ред. код]

• Е-декларація

Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Керівники Полтавської області Перші секретарі Полтавського обласного комітету КПУ Костянтин Топчій (1937—1938) Леонід Сафронов (1938—1939) Василь Марков (1939—1941) Василь Марков (1943—1945) Костянтин Топчій (1945) Василь Марков (1945—1950) Марк Співак (1950—1952) Михайло Стахурський (1952—1955) Микола Рожанчук (1955—1961) Василь Комяхов (1961—1962) Олександр Мужицький (1962—1963) Олександр Мужицький (сільський, 1963—1964) Яків Погребняк (промисловий, 1963—1964) Олександр Мужицький (1964—1973) Федір Моргун (1973—1988) Олексій М'якота (1988—1991) Голови Полтавського обласного виконавчого комітету Пантелій Жученко (1937—1938) Іван Мартиненко (1938—1941, 1943—1950) Олексій Коваль (1950—1953) Микола Рожанчук (1953—1955) Андрій Черченко (1955—1959) Олександр Мужицький (1959—1962) Микола Кириченко (1962—1963) Микола Кириченко (сільський, 1963) Максим Оніпко (промисловий, 1963—1964) Степан Бойко (сільський, 1963—1964) Степан Бойко (1964—1974) Григорій Пуденко (1974—1978) Григорій Устименко (1978—1984) Олексій М'якота (1984—1988) Іван Гопей (1988—1992) Голови Полтавської обласної ради Олексій Мякота (1990—1991) Іван Гопей (1991—1994) Микола Залудяк (1994—1998) Олександр Полієвець (1998—2002) Євген Томін (2002) Володимир Гришко (2002—2006) Володимир Марченко (в.о., 2006) Олександр Удовіченко (2006—2010) Володимир Марченко (2010) Іван Момот (2010—2014) Петро Ворона (2014—2015) Олександр Біленький (з 2015) Голови Полтавської обласної державної адміністрації Микола Залудяк (1992—1998) Олександр Колесніков (1998—1999) Анатолій Кукоба (1999—2000) Євген Томін (2000—2003) Олександр Удовіченко (2003—2005) Степан Бульба (2005—2006) Валерій Асадчев (2006—2010) Олександр Удовіченко (2010—2014) Віктор Бугайчук (2014) Олег Пругло (в.о., 2014) Валерій Головко (2014—2019) Роман Товстий (т.в.о., 2019) Олег Пругло (т.в.о., 2019) Олег Синєгубов (2019—2021) Дмитро Лунін (т.в.о., 2021—2023) Філіп Пронін (з 2023)

Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль GKG: /g/11_ylv6sv