Мартиненко Іван Михайлович

Мартиненко Іван Михайлович
Народився	15 червня 1899(1899-06-15) Рогинці, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	липень 1959 (60 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Іва́н Миха́йлович Марти́ненко (15 червня 1899(1899-06-15), Рогинці, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — липень 1959, Харків) — український радянський комуністичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань (1938—1951), член Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2–3-го скликань (1946—1954). Член Ревізійної Комісії КПУ (1952—1954).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 червня 1899(18990615) року в родині селянина-бідняка в селі Рогинці, тепер Роменський район, Сумська область, Україна. У 1906 році помер його батько. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці наймитом, пас худобу. У 1912 році закінчив сільську школу. З 1912 року працював підмайстром муляра в підрядника будівельних робіт у місті Ромнах. З 1916 по 1918 рік — робітник-колісник приватної колісної майстерні в селі В'юнок Роменського повіту Полтавської губернії.

З грудня 1918 по 1922 рік служив у Червоній армії, брав участь у Громадянській війні в Росії.

Після демобілізації, з січня 1923 року працював головою волосного комітету незаможних селян у селі Рогинцях. З квітня 1923 року — голова Рогинської сільської ради.

З жовтня 1923 року навчався в однорічній радянській партійній школі І ступеня в місті Ромни.

У червні 1924 — квітні 1925 року — завідувач Великобубнівського районного сільбуду Роменської округи Полтавської губернії.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У квітні 1925 — 1926 року — завідувач агітаційно-масового відділу Смілянського районного комітету КП(б)У Роменської округи.

З 1926 року — курсант Полтавської губернської радянської партійної школи; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Кобеляцького районного комітету КП(б)У Полтавської округи; директор семирічної школи в місті Кобеляки Полтавської округи. У 1928 році закінчив радянську партійну школу ІІ ступеня.

У 1931—1933 роках — завідувач відділу агітаційно-масової роботи Кобеляцького районного комітету КП(б)У на Полтавщині; завідувач відділу агітаційно-масової роботи Валківського районного комітету КП(б)У на Харківщині.

У 1933—1934 роках — директор Кобеляцького педагогічного технікуму Харківської області.

У 1934—1936 роках — заступник секретаря (2-й секретар) Кобеляцького районного комітету КП(б)У Харківської області.

У 1936—1938 роках — 1-й секретар Кобеляцького районного комітету КП(б)У Харківської (з 1937 року — Полтавської) області.

У червні 1938 — січні 1940 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Полтавській області. У січні 1940 — вересні 1941 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1941—1943 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Був уповноваженим Військової ради 6-ї армії. З 1942 року — член Військової ради 57-ї, а потім 68-ї армій.

У жовтні 1943 — 21 вересня 1950 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У вересні 1950 — листопаді 1953 року — голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.

З грудня 1953 до 1956 року — виконувач обов'язків заступника, заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

З 1956 до липня 1959 року — начальник Харківського обласного управління промисловості продовольчих товарів.

Помер на початку липня 1959 року в Харкові.

Звання[ред. | ред. код]

• полковник

Нагороди[ред. | ред. код]

• два ордени Леніна (7.02.1939, 23.01.1948)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (28.09.1943, 1.02.1945)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1.04.1943)
• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Джерела[ред. | ред. код]

• Мартиненко Іван Михайлович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 156—157.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 60.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
• Полтавщина: влада на історичних паралелях. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.

п о р Керівники Полтавської області Перші секретарі Полтавського обласного комітету КПУ Костянтин Топчій (1937—1938) Леонід Сафронов (1938—1939) Василь Марков (1939—1941) Василь Марков (1943—1945) Костянтин Топчій (1945) Василь Марков (1945—1950) Марк Співак (1950—1952) Михайло Стахурський (1952—1955) Микола Рожанчук (1955—1961) Василь Комяхов (1961—1962) Олександр Мужицький (1962—1963) Олександр Мужицький (сільський, 1963—1964) Яків Погребняк (промисловий, 1963—1964) Олександр Мужицький (1964—1973) Федір Моргун (1973—1988) Олексій М'якота (1988—1991) Голови Полтавського обласного виконавчого комітету Пантелій Жученко (1937—1938) Іван Мартиненко (1938—1941, 1943—1950) Олексій Коваль (1950—1953) Микола Рожанчук (1953—1955) Андрій Черченко (1955—1959) Олександр Мужицький (1959—1962) Микола Кириченко (1962—1963) Микола Кириченко (сільський, 1963) Максим Оніпко (промисловий, 1963—1964) Степан Бойко (сільський, 1963—1964) Степан Бойко (1964—1974) Григорій Пуденко (1974—1978) Григорій Устименко (1978—1984) Олексій М'якота (1984—1988) Іван Гопей (1988—1992) Голови Полтавської обласної ради Олексій Мякота (1990—1991) Іван Гопей (1991—1994) Микола Залудяк (1994—1998) Олександр Полієвець (1998—2002) Євген Томін (2002) Володимир Гришко (2002—2006) Володимир Марченко (в.о., 2006) Олександр Удовіченко (2006—2010) Володимир Марченко (2010) Іван Момот (2010—2014) Петро Ворона (2014—2015) Олександр Біленький (з 2015) Голови Полтавської обласної державної адміністрації Микола Залудяк (1992—1998) Олександр Колесніков (1998—1999) Анатолій Кукоба (1999—2000) Євген Томін (2000—2003) Олександр Удовіченко (2003—2005) Степан Бульба (2005—2006) Валерій Асадчев (2006—2010) Олександр Удовіченко (2010—2014) Віктор Бугайчук (2014) Олег Пругло (в.о., 2014) Валерій Головко (2014—2019) Роман Товстий (т.в.о., 2019) Олег Пругло (т.в.о., 2019) Олег Синєгубов (2019—2021) Дмитро Лунін (т.в.о., 2021—2023) Філіп Пронін (з 2023)

п о р Керівники Сумської області Перші секретарі Сумського обласного комітету КПУ Яків Ткач (1939) Тихон Черепін (1939—1941) Порфирій Куманьок (1942—1943) Василь Чучукало (1943—1945) Ілля Іванов (1945—1950) Андрій Кондратенко (1950—1953) Василь Комяхов (1953—1955) Андрій Науменко (1955—1963) Андрій Науменко (сільський, 1963—1964) Віктор Федоренко (промисловий, 1963—1964) Борис Вольтовський (1964—1967) Олександр Іщенко (1967—1975) Іван Грінцов (1975—1988) Володимир Шевченко (1988—1991) Голови Сумського обласного виконавчого комітету Йосип Горлов (1939—1941, 1943—1944) Олександр Абрамов (1944—1948) Василь Шадрін (1948—1950) Іван Мартиненко (1950—1953) Андрій Кондратенко (1953—1959) Трохим Попльовкін (1959—1962) Борис Вольтовський (1962—1963) Іван Єременко (сільський, 1963—1964) Михайло Лушпа (промисловий, 1963—1964) Андрій Науменко (1964—1973) Дмитро Козеняшев (1973—1982) Володимир Шевченко (1982—1988) Анатолій Бондаренко (1988—1991) Володимир Шевченко (1991) Голови Сумської обласної ради Володимир Шевченко (1990—1991) Анатолій Бондаренко (1991—1994) Анатолій Єпіфанов (1994—1999) Марк Берфман (1999—2006) В'ячеслав Шапошник (2006—2009) Володимир Токар (2009—2010) Геннадій Михайленко (2010—2014) Микола Клочко (2014) Віра Лаврик (в. о., 2014—2015) Семен Салатенко (2015—2016) Володимир Токар (2016—2020) Віктор Федорченко (з 2020) Голови Сумської обласної державної адміністрації Анатолій Єпіфанов (1992—1998) Марк Берфман (1998—1999) Володимир Щербань (1999—2002) Юрій Жарков (в.о., 2002) Володимир Щербань (2002—2005) Микола Лаврик (2005) Ніна Гаркава (2005—2006) Володимир Сапсай (в.о., 2006) Павло Качур (2006—2008) Микола Лаврик (в.о., 2008—2009) Микола Лаврик (2009—2010) Юрій Чмирь (2010—2013) Ігор Яговдик (2013—2014) Володимир Шульга (2014) Віктор Чернявський (в.о., 2014) Іван Боршош (т.в.о., 2014) Микола Клочко (2014—2019) Вадим Акпєров (т.в.о., 2019) Ірина Купрейчик (т.в.о., 2019—2020) Роман Грищенко (2020) Сергій Пахольчук (т.в.о., 2020) Василь Хома (2020—2021) Дмитро Живицький (2021—2023) Тарас Савченко (т.в.о., 2023) Володимир Артюх (з 2023)