ЦУМ (Київ)

Центральний універсальний магазин Києва
Центральний універмаг
50°26′43″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.52056° сх. д. / 50.44528; 30.52056
Статус	працює
Статус спадщини	пам’ятка архітектури і пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ, вул.Б.Хмельницького,2/ вул.Хрещатик,38
Тип будівлі	торгова
Архітектурний стиль	ар-деко
Архітектор	Daniil Fridmand
Засновано	1939
Будівництво	1936 — 1939
Власник	Еста Холдингd
Адреса	Хрещатик
Сайт	tsum.ua
ЦУМ (Київ) (Україна)
ЦУМ у Вікісховищі

ЦУМ Київ (Центра́льний універса́льний магази́н Києва) — універмаг класичного формату, розташований на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Хрещатик у Києві. Збудований у стилі ар-деко у 1936 — 1939 роках. У 2012 — 2016 роках була проведена реконструкція зі збереженням історичного фасаду будівлі (1939) в незмінному вигляді.

Історія[ред. | ред. код]

Головний універмаг Києва було відкрито для відвідувачів 1 травня 1939 року. Будівля була спроєктована у стилі ар-деко. Універмаг мав 7 поверхів, високі стелі, мармурові сходи, ліфт.^[1] ЦУМ пропрацював до початку окупації 1941 року.

У 1955 — 1958 роках будівлю універмагу розширили, побудувавши крило з боку вулиці Хрещатик. Проєкт реалізували архітектори Гомоляка та Жога. Торгова площа збільшилась до 9 000 м². Універмаг міг обслуговувати 170 000 осіб на день.^[2]

1960 року в універмазі були встановлені ескалатори (на той час вони були лише в метро).^[3]

У 60-70-х роках над дизайном вітрин ЦУМу працювала команда під керівництвом художника-декоратора Євгена Шереметьєва. ЦУМ був місцем зустрічі творчої інтелігенції Києва (художників, скульпторів, архітекторів і режисерів), серед яких був, зокрема, Сергій Параджанов.

Реконструкція[ред. | ред. код]

2010 року українська компанія «ЕСТА Холдинг» придбала універмаг та оголосила про намір інвестувати понад 100 мільйонів доларів у його перебудову. Проєкт було представлено на містобудівній раді Києва. Було відкрито цілодобову гарячу лінію, яка надавала інформаційно-довідкові дані про процес реконструкції та приймала пропозиції від громадян. Також працював сайт, де розміщувалися останні новини про хід реалізації проєкту.^[4]

1 лютого 2012 року ЦУМ було зачинено на реконструкцію. Участь у реконструкції взяли понад 170 компаній. Бренд ЦУМ розробляла німецька компанія Landor, за архітектурні рішення відповідала британська компанія Benoy. Консультантом проєкту був Філіп Де Бовуар, директор найстарішого паризького універмагу Le Bon Marche.^[1] Реконструкція розпочалася зі створення дворівневого паркінгу, який заглибив будівлю на 12,8 метрів. У процесі реконструкції загальна площа універмагу збільшилася майже вдвічі: загальна — до 45 000 м², торгова — до 23 500 м².^[5][6] Для збереження фасаду було встановлено 500 тонн металевих конструкцій, що утримували його під час демонтажу й будівництва основної частини універмагу. Щодня на будівельному майданчику ЦУМу одночасно працювали 188 людей. Оновлений ЦУМ  було відчинено у грудні 2016 року.^[7][8]

Сучасність[ред. | ред. код]

Сьогодні універмаг є провідним ритейлером у сферах Fashion, Beauty, Lingerie, Sport, Kidswear&Toys, Home&Gifts, Food&Beverages, Entertainment. ЦУМ має 8 поверхів, на яких представлені жіночий та чоловічий одяг, взуття, аксесуари, парфумерія, декоративна косметика, спортивні, дитячі товари та товари для дому, фуд-хол з ресторанами і кафе, преміум кінотеатр Multiplex.^[6] На 7-му поверсі універмагу розміщений ресторан Milk Bar, який має панорамну терасу з видом на Хрещатик. Улітку на даху ЦУМу проходять концерти класичної та джазової музики.^[3]

ЦУМ самостійно імпортує понад 200 всесвітньо відомих брендів, також представлено понад 1000 брендів у орендарів. Серед них Cortigiani, Herno, Lardini, Barba Napoli, Giorgio Armani, JW Anderson, Officine Generale, Versace, Jimmy Choo, Sergio Rossi, Aquazzura, Stuart Weitzman, Marni, Dolce&Gabbana та багато інших.^[9]

Київський універмаг є головним бізнес-партнером українських дизайнерів. На 3-му поверсі розміщено товари понад 125 українських брендів, серед яких Frolov, Sleeper, Ksenia Schnaider, Litkovskaya, Ruslan Baginskiy, Anna October, Guzema Fine Jewelry та інші.

Наприкінці 2020 року на п’ятому поверсі запущено проєкт ЦУМ Home&Gifts Department, в якому представлено книжкові видавництва Assouline і Taschen, акустика UB+ та Transparent Sound, подарунки SELETTI та Black+Blum, настільні ігри Hector Saxe Paris, колекційні скульптури Be@rbrick.

У квітні 2019 року був запущений інтернет-магазин tsum.ua, який працює по всій Україні та розвивається як маркетплейс. На ньому представлено понад 300 брендів. На 2-му поверсі універмагу відкрито простір видачі онлайн-замовлень Click&Collect.^[10]

Еко-напрям[ред. | ред. код]

2016 року ЦУМ почав сортувати сміття.

З 2018 року ЦУМ працює над скороченням енергоспоживання.^[11]

2020 року була запущена еко-доставка замовлень з інтернет-магазину tsum.ua на електромобілі BMW i3 (проєкт увійшов до списку фіналістів конкурсу від Глобального договору ООН в Україні — Partnership for Sustainability Award 2020), на паркінгу ЦУМу з’явилася безкоштовна електрозаправка. Було збільшено кількість екосвідомих брендів. Із 2020 року для друку документів офіс використовує лише перероблений папір місцевого виробництва.

ЦУМ Київ зробив значний крок у розвитку сталого напрямку. В липні 2020 року центральний універмаг став новим учасником Глобального договору ООН в Україні.

Проєкти[ред. | ред. код]

У 2019 році ЦУМ відсвяткував 80-річчя з дня свого відкриття.^[12] Героями рекламної кампанії «ЦУМ. КРІЗЬ ПОКОЛІННЯ» стали представники відомих українських династій, артисти, артдіячі та бізнесмени, які зробили особистий внесок в розвиток України. У зйомці кампанії взяли участь 15 героїв, зокрема Народна артистка України Ада Роговцева.^[13] Була реалізована серія подій як розважального, так і освітнього форматів: презентація парфумерної лінії Carine Roitfeld Perfumes, знайомство з дизайнером бренду Nanushka Сандрою Сандор, дискусійна панель з міжнародними модними експертами.^[14] Спеціальною гостею була Карін Ройтфельд.^[15] Відбулася презентація документального фільму «ЦУМ 80», в якому висвітлювалась історія універмагу.^[16] Також команда ЦУМу презентувала спеціальне видання «80 років ЦУМу», де діячі культури, історики, дизайнери та представники сучасної команди ЦУМ відкривають таємниці своєї роботи та пояснюють, як київський ЦУМ став таким, яким ми його знаємо сьогодні.

У лютому 2020 року до Дня всіх закоханих центральний універмаг Києва замінив на фасаді будівлі вивіску «ЦУМ» на «ЦЬОМ». Кейс «ЦЬОМ» увійшов до short-list трьох категорій Effie Awards Ukraine 2020: сезонний маркетинг, медіа інновація/ідея, кампанія з короткостроковим ефектом.^[7]

Щосезону креативна команда ЦУМу працює над оформленням вітрин універмагу. 2021 року проєкт дизайну вітрин весна/літо 2020 року «Сила природи» отримав нагороду «Почесна відзнака» від VMSD на 27-му щорічному міжнародному конкурсі ритейл-дизайну International Visual Competition. Проєкт оформлення новорічних вітрин «Фабрика Подарунків» 2019 року отримав дві премії: приз за найкращий новорічний декор в Україні 2019-2020 року від компанії Malls Club і MK Illumination, Гран-прі (Best in Show) на 26-му міжнародному візуальному конкурсі — VMSD’s 2020 International Visual Competition, а також став головною темою літнього номеру VMSD. Весняні вітрини «Переродження» 2019 року, присвячені 80-річчю універмагу, були відзначені нагородою в цьому ж конкурсі й отримали заохочувальну премію Honorable mention.^[17] Зимові вітрини 2018 року з сюжетом «Калейдоскоп» увійшли до short-list міжнародного конкурсу вітриністики — VM & DISPLAY AWARDS.

Восени 2019 року було відкрито вітрини, розроблені спільно з 8 українськими артдіячами, серед яких: Юлія Беляєва, Маша Рева, Jolie Poly, Оксана Левченя, Вова Воротньов, художня артгрупа Pomme de boue та артдует братів-близнюків BRATY ART.^[18] Того ж року були представлені пакети у колаборації з британським ілюстратором Спіросом Халарісом. А 2020 року над вітринами працював Сергій Майдуков, один із найвідоміших українських ілюстраторів. Також його авторські малюнки були розміщені на пакетах ЦУМу.^[19]

Керівництво ЦУМ[ред. | ред. код]

1943—1944 — Петро Федорович Чапков;

1945 — Ніл Монте;

1946—1950 — Валентина Дороніна;

1951—1959 — Федір Зубашіч;

1959—1984 — Микола Наливайко;

1984—2004 — Зінаїда Лебідь;

2004—2009 — Світлана Литвиненко;

2009—2016 — керівниками ЦУМ були Олена Семенова, Ірина Остапчук та Микола Краснобаев;

2016—2018 — Браян Пол Гендлі;

2018 — наш час — Євген Мамай.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Радянські архітектори запозичували новаторські ідеї західної архітектури. Універмаг у Вроцлаві (Еріх Мендельсон)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ЦУМ у Києві

• Офіційний сайт [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• История ЦУМа [Архівовано 8 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Дворец миллионеров [Архівовано 1 березня 2012 у Wayback Machine.]

п о р Хрещатик Парний бік Український дім (№ 2) • інформагенція «УНІАН» (№ 4) • «Будинок Закса» (№ 6) • Будинок № 8 • Будинок № 10 • Готель «Хрещатик» (№ 14) • Будинок профспілок України (№ 18/2) • Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (№ 18/2) • Головпоштамт (№ 22) • Міністерство аграрної політики (№ 24) • Держкомітет телебачення і радіомовлення (№ 26) • Будинок № 30 • Будинок № 32 • Міськрада (№ 36) • КМДА (№ 36) • Центральний універмаг (№ 38/2) • «Номера Кане» (№ 40/1) • Будинок № 46 Непарний бік Готель «Дніпро» (№ 1) • Комплекс будинків № 13-17 • Пасаж (№ 15) • Станція метро «Хрещатик» (№ 19) • «Будинок із зіркою» (№ 25) • Національна спілка журналістів України (№ 27-a) • кінотеатр «Орбіта» (№29) Втрачені будівлі Палац Головинського • Кам'яниця Понятовського • Перший Міський театр • Театр «Пел-Мел» • Готель «Національ» • Будинок Київської думи Події на Хрещатику Парад перемоги (9.05.1920) • Підрив Хрещатика 1941 року • Акт самоспалення (1968) • Святкування 1500-річчя Києва • «Чорнобильський» першотравень (1986) • Обвал Головпоштамту (1989) • Акція «Україна без Кучми» (2000—2001) • Помаранчева революція (2004—2005) • Євромайдан (2013—2014)

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра • Софійський собор • Михайлівський Золотоверхий монастир • Андріївська церква • Видубицький монастир • Кирилівська церква • Володимирський собор • Покровський Голосіївський чоловічий монастир • Церква Богородиці Пирогощої • Вознесенський Флорівський жіночий монастир • Церква Різдва Христового • Покровська церква • Церква Миколи Притиска • Покровський жіночий монастир • Введенський чоловічий монастир • Троїцький Китаївський чоловічий монастир • Миколо-Тихвінський монастир • Пантелеймонівський собор • Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі • Церква святого Олександра • Костел святого Миколая • Синагога Бродського • Галицька синагога • Велика хоральна синагога • Кірха Святої Катерини • Караїмська кенаса • Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище • Берковецьке кладовище • Звіринецьке кладовище • Лісове кладовище • Лук'янівське військове кладовище • Лук'янівське кладовище • Пуща-Водицьке кладовище • Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище • Аскольдова Могила • Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр • Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні • Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» • Меморіал Вічної Слави • Чорнобильський меморіал • Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр • Колонна зала імені Миколи Лисенка • Філармонія • Консерваторія • Будинок органної та камерної музики • Театр імені Івана Франка • Драматичний театр імені Лесі Українки • Молодий театр • Театр драми і комедії на лівому березі • Ляльковий театр • Оперета • Мала опера Києва • Національна бібліотека України для дітей • Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського • Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого • Національна наукова медична бібліотека України • Цирк • Кіностудія імені Олександра Довженка • Палац «Україна» • Спортивний комплекс «Олімпійський» • Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського • Палац спорту • Іподром • Велотрек • Київський університет • Києво-Могилянська академія • Київський політехнічний інститут • Конгресно-виставковий центр «Парковий» • Міжнародний виставковий центр • ТРЦ «Океан-плаза» • Центральний універмаг • ТРЦ «Гулівер»   Площі Бессарабська • Галицька • Європейська • Контрактова • Львівська • Майдан Незалежності • Поштова • Слави • Софійська • Українських Героїв • Франка • Михайлівська   Вулиці і мости Хрещатик • Бульвар Тараса Шевченка • Володимирська вулиця • Вулиця Михайла Грушевського • Вулиця Богдана Хмельницького • Вулиця Антоновича • Велика Васильківська вулиця • Прорізна вулиця • Ярославів Вал • Вулиця Олеся Гончара • Велика Житомирська вулиця • Алея Героїв Небесної Сотні • Інститутська вулиця • Банкова вулиця • Шовковична вулиця • Вулиця Шота Руставелі • Вулиця Саксаганського • Вулиця Івана Мазепи • Бульвар Лесі Українки • Вулиця Петра Сагайдачного • Андріївський узвіз • Боричів Тік • Володимирський узвіз • Набережно-Хрещатицька вулиця • Берестейський проспект • Проспект Повітряних сил України • Броварський проспект • Проспект Миколи Бажана • Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» • Аеропорт «Київ» • Залізничний вокзал • Станція Дарниця • Станція Київ-Волинський • Станція Почайна • Центральний автовокзал • Автостанція «Видубичі» • Річковий вокзал • Метро • Міська електричка • Швидкісний трамвай • Трамвай • Тролейбус • Автобус • Річковий трамвай • Фунікулер • Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота • Цитадель • Київська фортеця • Лисогірський форт • Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче • Будинок з котами • Будинок із химерами • Будинок митрополита • Будинок Ікскюль-Гільденбанда • Садиба Мурашка • Будинок Підгорського (Замок барона) • Будинок Сироткіна • Будинок Трубецьких • Генерал-губернаторський будинок • Дача Хрущова • Жовтневий палац • Замок Річарда • Кловський палац • Маріїнський палац • Особняк Беретті • Особняк Гальперіна • Особняк Зайцева • Особняк Ковалевського • Особняк Лібермана • Особняк Полякова • Особняк Ніколи Терещенка • Особняк Федора Терещенка • Палац «Україна» • Шоколадний будиночок • Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» • Будівля-палац Офісу Президента України • Будівля Національного банку України • Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва • Національний природний парк «Голосіївський» • Ботанічний сад ім. Гришка • Ботанічний сад ім. Фоміна • Ботанічний сад НУБІП • Парк Шевченка • Хрещатий парк • Маріїнський парк • Міський сад • Володимирська гірка • Аскольдова Могила • Парк «Березовий гай» • Парк Вічної Слави • Парк «Київ у мініатюрі» • Пейзажна алея • Гідропарк • Голосіївський парк • Лісопарк «Голосіївський ліс» • Парк партизанської слави • Парк «Перемога» • Парк «Пуща-Водиця» • Печерський ландшафтний парк • Парк імені Івана Багряного • Політехнічний парк • Зоопарк • Парк Національного експоцентру України • Садово-парковий комплекс «Феофанія» • Сирецький парк • Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України • Парк клінічної лікарні «Феофанія» • Парк санаторію «Конча-Заспа» • Парк «Диск» • Парк «Кіото» • Парк лікарні відновного лікування МВСУ • Парк «Покол» • Парк «Лиса гора» • Заповідний парк «Жуків острів» • Лісопарк «Конча-Заспа» • Сквер Небесної Сотні • Сквер Василя Стуса • Сквер Героїв Маріуполя • Латвійський сквер • Литовський сквер   Музеї Києва Музей історії України (Скарбниця; Української революції 1917—1921 років) • Музей історії України у Другій світовій війні • Музей вторсировини • Міський музей «Духовні скарби України» • Народної архітектури та побуту України • Мамаєва Слобода • Радянської окупації • Київська картинна галерея • Театрального, музичного та кіно-мистецтва України (Будинок Марії Заньковецької; Квартира Віктора Косенка) • Національний Художній музей • Музей авіації • Музей історії Києва (Садиба на Кудрявці; Шолом-Алейхема; Грушевського; Української діаспори; Шістдесятництва) • Музей «Кам'яниця київського війта» • Музей однієї вулиці • Аптека-музей • Археологічний музей • Національний музей бджільництва України • Музей видатних діячів української культури (Лесі Українки; Миколи Лисенка; Михайла Старицького) • Музей води • Музей гетьманства • Музей Івана Гончара • Політехнічний музей • Військово-історичний музей • Золоті ворота • Музей іграшок • Музей історії ветеринарії • Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря • Музей каналізації • Музей космонавтики • Музей-майстерня Івана Кавалерідзе • Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» • Музей історії туалету • Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця • Музей Київського метрополітену • Музей книги та друкарства • Музей літератури України • Архів-музей літератури та мистецтва України • Музей медицини • Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків • Мистецький арсенал • Музей науки • Педагогічний музей • Поштовий будинок • Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського • Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького • Музей спортивної слави України • Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» • Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини • Природничий музей (Ботанічний; Геологічний; Зоологічний; Палеонтологічний) • Музей хліба • Музей «Чорнобиль» • Національний музей Тараса Шевченка (Будинок-музей Тараса Шевченка; Хата на Пріорці) • Українського народного декоративного мистецтва • PinchukArtCentre • Alex Art House • Пам'яті жертв голодомору • Музей історії київського транспорту • Музей циркового мистецтва • Національний музей народної архітектури та побуту України • Музей головної астрономічної обсерваторії • Музей НаУКМА • Музей залізничного транспорту • Музей історії Десятинної церкви

п о р Підрив Києва 1941 року Постраждалі вулиці1 Хрещатик • Архітектора Городецького • Заньковецької • Ольгинська • Інститутська2 • Лютеранська2 • Прорізна2 • Богдана Хмельницького2 • Євгена Чикаленка2 • Майдан Незалежності   Будівлі відновлені Велика Васильківська, 25 • Будинок Гінзбурга (Городецького, 9) • Городецького, 13 • Будинок барона Гессельбейна (Городецького, 15) • Будинок Майкапар (Лютеранській, 6) • Будинок на Лютеранській, 15 • Готель Гладинюка (Хмельницького, 8/16) • Жовтневий палац • Будинок на Заньковецької, 5/2 • Прорізна, 83 • Пасаж (Хрещатик, 15) • Успенський собор • Хрещатик, 32 • Центральний універмаг (Хрещатик, 38/2) втрачені Будинок Ейсмана • Будинок Київської думи • Будинок зв'язку • Готель «Національ» • Кінотеатр «Спартак» (Хрещатик, 30) • Театр КВО (Заньковецької, 8) • Хмарочос Гінзбурга • Цирк Крутікова врятовані Педагогічний музей нові на місці знищених Головпоштамт • КМДА • Київська консерваторія • Хрещатик, 13-17 • Хрещатик, 30 • Станція метро «Хрещатик» [1] — Подані сучасні назви. [2] — Знищено частково. [3] — Відновлено частково