Географія Чернівецької області

Географія Чернівецької області. Чернівецька область України розташована на заході країни в межах Передкарпаття та східної частини Карпат. Межує з Румунією на півдні та Молдовою на південному сході. На заході та північному заході — з Івано-Франківською, на півночі — із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході з Вінницькою областями України. Це найменша за площею область держави (8097 км²).

Історія[ред. | ред. код]

Адміністративна область УРСР була утворена 7 серпня 1940 року після окупації та анексії румунської Бессарабії.

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Область багата на корисні копалини: вапняки, мергель, кварцеві та глауконітові піски, глини бентонітові і цегельно-черепичні, червоно-бурі та сірі пісковики, мармур. У Придністров'ї — гіпс, фосфорити, целестин. У Карпатах — рудні копалини: марганець, поліметали, з нерудних копалин — графіт, бітумінозні сланці, буре вугілля; паливні: нафта, природний газ. Багато джерел мінеральних вод, є лікувальні грязі.

Рельєф[ред. | ред. код]

За особливостями рельєфу поділяється на три частини: рівнинну, передгірну і гірську.

Північна частина — в межах Подільської (абсолютні висоти над рівнем моря до 300 м) та Хотинської височини (найвища точка — гора Берда, 515 м). Поверхня — підвищена лесова хвиляста та горбисто-пасмова рівнина, розчленована каньйоноподібними річковими долинами, ярами та балками. На заході трапляються карстові форми рельєфу (Заставнівська карстова рівнина).

На півдні — Припрутська терасова рівнина. На південь від Пруту — підвищена полого-хвиляста рівнина переходить у передгірну височину (до 500 м), розчленовану терасованими долинами річок на окремі пасмово-горбисті ділянки.

Покутсько-Буковинські Карпати займають близько 25 % території області. Центральну частину гір представляє Путильсько-Верховинське низькогір'я, внутрішню — середньогір'я масивних хребтів з карстовими формами рельєфу.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний, м'який, вологий. У горах — зима більш тривала, сніжна, літо вологе, прохолодне. Температура січня -6..-10 °C, липня — +13..+16 °C. На рівнині -4,8..-5°C і +18,8..+19,5 °C, відповідно. У передгір'ї -4,8..-5,5°C і +16,2..+19 °C, відповідно. Річна кількість атмосферних опадів збільшується від рівнини у гори: від 500—600 мм на рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1 200 мм у горах.

Внутрішні води[ред. | ред. код]

В області налічується 75 річок завдовжки понад 10 км. Територія області належить до водозбірних басейнів Дунаю (Прут з притоками Черемош, Білий Черемош, Сірет з Сучавою) та Дністра. Праві притоки Дністра невеликі.

Частину території області займає південна акваторія Дністровського водосховища (площа у межах області 142 км²). В області споруджено багато невеликих ставів та близько 600 ставків.

Ґрунти[ред. | ред. код]

Ґрунтовий покрив змінюється з висотою: на рівнині — сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені, у долинах річок — дерново-лучні та лучні чорноземи. У передгір'ї домінують дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні, біля підніжжя гір — буроземно-підзолисті сильно оглеєні. В горах — бурі лісові, на низькогір'ї і в улоговинах — дернові буроземні, в долинах — дернові та лучні ґрунти.

Рослинний покрив[ред. | ред. код]

Ліси займають 32 % території області. На Пруто-Дністровському межиріччі — букові, буково-дубові ліси, східніше — дубово-грабові. На межиріччях у передгір'ї — масиви букових та буково-ялицевих лісів. У горах — висотні пояси:

• до 800—900 м — букові та буково-ялицеві,
• 950—1100 м — ялицево-ялинові,
• 1100—1400 м — ялинові,
• вище 1400 м — субальпійські луки (полонини).

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Тваринний світ Чернівецької області налічує 359 видів, з них ссавців — 70, птахів — 205, плазунів — 12, риб — 56.

Стихійні та несприятливі природні явища[ред. | ред. код]

Територія області уражена рядом несприятливих природних процесів, серед яких найбільше господарській діяльності завдають ерозія, зсуви, карст, заболочування, абразія берегів Дністровського водосховища, лінійний розмив та площинний змив на схилах гір, обвали й осипища, селі, вітровали та буреломи у лісах.

Проводяться меліоративні й природоохоронні заходи заради запобіганню та зменшенню негативних наслідків таких явищ: заліснення ярів та еродованих крутосхилів, лісонасадження цінних порід дерев.

Охорона природи[ред. | ред. код]

В області 286 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з яких державного значення:

• 1 національний природний парк,
• 10 заказників,
• 9 пам'яток природи,
• 1 ботанічний сад,
• 2 дендрологічні парки,
• 2 регіональні ландшафтні парки,
• 38 заповідних урочищ^[1].

Див. також[ред. | ред. код]

• Буковина

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Рідкісні та зникаючі види флори і фауни Буковини [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.] — опис і фотографії червонокнижних тварин та рослин, що зустрічаються в Чернівецькій області.