HMS Hunter (H35)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Hunter.

«Хантер» (H35)
HMS Hunter (H35)

Британський ескадрений міноносець «Хантер». 1936
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «H»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	попередніх 14-ти кораблів флоту на ім'я «Хантер»^[1]
Корабельня	Swan Hunter, Волсенд
Первинна вартість	£ 253 167
Замовлено	5 вересня 1934
Закладено	27 березня 1935
Спущено на воду	25 лютого 1936
Введено в експлуатацію	30 вересня 1936
На службі	1936–1940
Загибель	10 квітня 1940 року потоплений німецькими есмінцями в першій битві за Нарвік
Нагороди	2 бойових відзнаки^{[Прим. 1]}^[2]^{[Прим. 2]}
Бойовий досвід	Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія * Операція «Вілфред» * Битва за Нарвік
Ідентифікація
Девіз	«Наздожену» (англ. Follow on)
Параметри
Тоннаж	1455 — 1478 т (стандартна) 2053 — 2086 т (повна)
Довжина	102,7 м
Ширина	10,4 м
Висота	3,9 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	38 000 к.с.
Швидкість	36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання	5 530 миль (10 240 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	175 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	5 × 120-мм універсальних гармат QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння	8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб
Зенітне озброєння	8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50

«Хантер»

Район загибелі «Хантера»

«Хантер» (H35) (англ. HMS Hunter (H35) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «H» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Хантер» був закладений 30 травня 1935 року на верфі компанії Swan Hunter у Волсенді. 25 лютого 1936 року він був спущений на воду, а 30 вересня 1936 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець брав участь у морській блокаді під час громадянської війни в Іспанії та у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Північній Атлантиці. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений двома бойовими відзнаками^[2].

10 квітня 1940 року потоплений поблизу Нарвіка німецькими есмінцями під час вторгнення військ вермахту до Норвегії.

Історія[ред. | ред. код]

Невдовзі після введення до строю, «Хантер» увійшов до Середземноморського флоту. З 1937 року залучався до блокади британськими та французькими кораблями узбережжя Іспанії, в якій точилася Громадянська війна, з метою недопущення контрабанди зброї. 13 травня 1937 року корабель підірвався на морській міні південніше за Алмерію.

Після тривалого ремонту есмінець повернувся до строю.

Початок Другої світової війни застав «Хантер» на поході до Фрітауна. Перший час дія у центральній та південній Атлантиці. З кінця жовтня прибув до Північноамериканської та Західно-Індійської Станції Королівського флоту з базуванням у Галіфаксі. У лютому 1940 року прибув до Фалмута для переобладнання.

17 березня 1940 року корабель приєднався до 2-ї флотилії есмінців, що базувалася на Скапа-Флоу на Оркнейських островах.

3 квітня 1940 року він узяв участь в операції британського флоту «Вілфред» з постановки мінних загороджень у територіальних водах Норвегії між берегами та її островами. Есмінець діяв у складі оперативної групи «WV» на чолі з лінійним крейсером «Рінаун». У разі необхідності, у випадку загрози вторгнення німецького вермахту до країни, британський флот був готовий діяти за планом R 4, з вторгнення до Норвегії.

10 квітня, в ході першого бою за Нарвік, «Хантер» і чотири однотипних есмінці 2-ї флотилії атакували німецькі есмінці, на яких днем раніше в Нарвік були доставлені окупаційні німецькі частини. В умовах поганої видимості чотири есмінці на чолі з лідером флотилії «Гарді» пройшли Офотфіорд для раптової атаки гавані Нарвіка.

«Хотспар» і «Хостайл» спочатку залишилися біля входу у фіорд, а «Хантер» пішов за «Гарді» у гавань, де випустив всі свої вісім торпед по суднам і кораблям, що там стояли. Одна з торпед вибухнула в районі носового машинного відділення німецького есмінця Z22 «Антон Шмітт». Здійснивши наліт, британські есмінці пішли до виходу з фіорда, однак на зворотному шляху наразилися на п'ять німецьких есмінців. У вузькому фіорді зав'язався запеклий бій. Два німецьких есмінці врізалися в бойовий порядок британців і відкрили вогонь по головному «Гарді», підпалили його і змусили сісти на мілину поблизу Відреку. На «Хантер», який раптом став у голові кільватерного строю, обрушився шквал вогню, і він став швидко втрачати швидкість. На довершення критичної обстановки на нього ззаду налетів «Хотспар», котрий тимчасово втратив керування після двох влучень. При спробі звільнитися «Хантер» перекинувся, 107 моряків загинули і ще п'ятеро померли від ран пізніше. Німецькі есмінці підібрали 46 осіб, які 13 квітня були передані Швеції.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски

↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1939-1940), за першу битву за Нарвік (1940).
↑ Загалом попередні кораблі з ім'ям «Хантер» нагороджувалися за участь у кампаніях та битвах 14 разів: за Габбардську битву (1653), за битву при Схевенінгені (1653), за битву при Бічі-Хед (1690), за битву при Барфлері (1692), за битву в затоці Віго (1702), за битву при Малазі (1704), за облогу Луїсбура (1758), за Квебекську битву (1759), за битву за Атлантику (1939-1944) (разом з ескортним авіаносцем «Хантер», за Салернську десантну операцію (1943), за операцію «Драгун» (1944), за бойові дії в Егейському морі (1944), за бірманську кампанію (1945).

Джерела

↑ «Мисливець»
↑ ^а ^б HMS HUNTER (i) (H 35) — H-class Destroyer. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 23 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

HMS Hunter (i) (H 35). на uboat.net. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 23 жовтня 2019. (англ.)
HMS HUNTER (i) (H 35) - H-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 23 жовтня 2019. (англ.)
HMS Hunter (H35) [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]

Координати: 68°24′53″ пн. ш. 17°10′22″ сх. д. / 68.41472° пн. ш. 17.17278° сх. д. / 68.41472; 17.17278

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Hunter (H35)

English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
Haarr, Geirr H. (2009). The German Invasion of Norway, April 1940. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-310-9.
Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Друга світова війна Військова техніка Велика Британія Війна Морська справа

[2] 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1939-1940), за першу битву за Нарвік (1940).

[4] Загалом попередні кораблі з ім'ям «Хантер» нагороджувалися за участь у кампаніях та битвах 14 разів: за Габбардську битву (1653), за битву при Схевенінгені (1653), за битву при Бічі-Хед (1690), за битву при Барфлері (1692), за битву в затоці Віго (1702), за битву при Малазі (1704), за облогу Луїсбура (1758), за Квебекську битву (1759), за битву за Атлантику (1939-1944) (разом з ескортним авіаносцем «Хантер», за Салернську десантну операцію (1943), за операцію «Драгун» (1944), за бойові дії в Егейському морі (1944), за бірманську кампанію (1945).

[1] «Мисливець»

[naval-history.net-3] а ^б HMS HUNTER (i) (H 35) — H-class Destroyer. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 23 жовтня 2019.

[1]

[Прим. 1]

[2]

[Прим. 2]