Оркнейські острови
 | |
|---|---|
| Оркнейські острови | |
| Географія | |
| Країна | Велика Британія |
| Регіон | Шотландія |
| Адм. центр | Керкволл |
| Площа | 989,9[1] км² (16-е місце) |
| Код ISO 3166 | GB-ORK |
 | |
| Демографія | |
| Населення (2006) | 19 770[2] осіб. (-е місце) |
| • Щільність | 20 осіб/км² |
| Мапа | |
 | |
| Сайт ради області | |
Координати: 59°00′ пн. ш. 3°02′ зх. д. / 59.000° пн. ш. 3.033° зх. д. Оркне́йські острови́ (англ. Orkney Islands, шотл. гел. Àrcaibh) — область у складі Шотландії. Розташована на півночі країни, охоплює Оркнейські острови. Адміністративний центр — Керкволл. Покровителем островів вважають Святого Конрана, єпископа Оркнейського.
Географія[ред. | ред. код]
До складу архіпелагу входять близько 20 населених та 50 зовсім невеликих островів.
Віддалені від північного узбережжя Шотландії приблизно на 16 кілометрів.
Найбільший острів — Мейнленд (Помона), 9-й за величиною прибережний острів Великої Британії.
Завдяки Гольфстриму на островах м'який клімат.
Сучасне господарство включає рибальство і фермерство, для одержання електрики використовують енергію вітру та хвиль.
Історія[ред. | ред. код]
Пікти оселилися в Оркні під час бронзової доби. Вони утворили самостійне володіння. Близько 558—560 років були підкорені королем піктів Бруде I. Проте протягом тривалого часу при послабленні Піктії володарі Островів повставали й здобували незалежність. Втім із середини VIII ст. опинилася під повною владою Піктії. Незабаром зазнали нападів норманів. Після поразки Еогана I, короля піктів, від норманів правителі островів знову отримують самостійність.
Гаральд I Норвезький завоював Оркнейські острови у 876. З того часу острови входили до складу графства Оркні під підданством Норвегії (до XVI століття), пізніше — Шотландії і Великої Британії. Вони були передані як придане Маргариті Данській у 1468 і анексовані Шотландією (невиплачене придане) у 1472.
На Оркнейських островах містяться відомі археологічні пам'ятники доби Неоліту: Гробниця орлів, Коло Бродгара, Мейсхау, Неп-оф-Хауар, Дворфі-Стейн, Скара-Брей та інші. Всі вони внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО під загальною назвою пам'ятників неоліту на Оркнейських островах.
Населення зменшувалося довгий час, в останні роки збільшилося за рахунок іммігрантів.
Затока Скапа-Флоу є однією з найзручніших та найнеприступніших у світі, тому в ході Першої та Другої світових воєн і в міжвоєнний період Оркнейські острови були в центрі історичних подій.
На островах є військово-морські бази часів Першої світової війни, діє музей.
Найбільші міста[ред. | ред. код]
Міста з населенням понад 1 тисячу осіб:
| № | Місто | Населення, осіб (2006[2]) |
|---|---|---|
| 1 | Керкволл | 6 460 |
| 2 | Стромнесс | 1 560 |
Відомі постаті[ред. | ред. код]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- На Оркнейських островах у процесі еволюції вивелася єдина на Землі порода овець, які можуть харчуватися водоростями.
- Остров'яни жартують, що в них на островах зустрічається два види зачісок: «вітер з півночі» та «вітер з півдня».
- Тут знайдені найдавніші туалети, вік яких понад 5000 років.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оркнейські острови |
- ↑ Scotland (United Kingdom): Council Areas & Localities — картографічний портал www.citypopulation.de (англ.)
- ↑ а б Там само
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
 | Це незавершена стаття з географії Шотландії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |