Calypso (Q126)

«Каліпсо» (Q126)
Calypso (Q126)
Французький однотипний з «Каліпсо» підводний човен «Доріс»
Служба
Тип/клас Прибережний підводний човен типу „Сірсе“ 600 серії
Держава прапора Франція Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
Корабельня Chantiers Schneider et Cie, Шалон-сюр-Сон
Закладено 7 лютого 1924
Спущено на воду 28 січня 1926
Введено в експлуатацію 26 травня 1928
На службі 19281943
Загибель У грудні 1942 року корабель захоплений німцями в Бізерті. 30 січня 1943 року затоплений унаслідок бомбардування союзною авіацією у порту Бізерти
Бойовий досвід Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 615 тонн (надводна)
776 тонн (підводна)
Довжина 62,48 м
Ширина 6,2 м
Висота 3,99 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Schneider de 625 ch
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 1200 к.с. (дизель)
1000 к. с. (електродвигун)
Швидкість 14 вузлів (26 км/год) (надводна)
7,5 вузлів (13,9 км/год) (підводна)
Дальність плавання 2000 миль (3600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна)
85 миль (157 км) на швидкості 5 вузлів (підводна)
Екіпаж 45 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1 × 75-мм гармата modèle 1897
Торпедно-мінне озброєння 7 × 550-мм торпедних апаратів
13 торпед
Зенітне озброєння 2 × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929

«Каліпсо» (Q126) (фр. Calypso (Q126) — військовий корабель, прибережний підводний човен типу «Сірсе» 600 серії військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Каліпсо» був закладений 7 лютого 1924 року на корабельні компанії Chantiers Schneider et Cie у Шалон-сюр-Сон. 28 січня 1926 року він був спущений на воду, а 1 січня 1927 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби[ред. | ред. код]

«Каліпсо» на початок Другої світової війни вже вважався застарілим. Корабель цього типу був розроблений незабаром після Першої світової війни, близько 1923 року, і після введення до строю в 1928 році тривалий час перебував в експлуатації.

На момент вступу Франції у Другу світову війну човен перебував у складі французького Середземноморського флоту в 13-му дивізіоні 5-ї ескадри 1-ї флотилії підводних човнів, дислокованої в Тулоні. 28 березня 1940 року «Каліпсо» (з однотипними човнами «Сірсе», «Тетіс» і «Доріс») вийшов з Орана з конвоєм 17-R, перетнувши Гібралтарську протоку й прибувши до Бреста.

8 травня 1940 року «Каліпсо» разом з п'ятьма британськими та семи французькими підводними човнами[Прим. 1][1] вийшов на патрулювання у Північне море, північніше Фризьких островів, біля узбережжя Нідерландів, для забезпечення прикриття східного входу до Ла-Маншу, в очікуванні можливого вторгнення Німеччини в Англію.

25 травня човен приєднався до невеликого конвою, що складався з «Сірсе», «Каліпсо», «Тетіс» та плавучої бази підводних човнів «Жюль Верн», що плив від Росайта до Данді, до якого кораблі щасливо дісталися ввечері. 4 червня човен (разом з іншими французькими підводними човнами) вирушив у зворотний рейс до Франції. Після прибуття до Бреста «Каліпсо» відремонтували на місцевому суднобудівному заводі. 18 червня 1940 року внаслідок наближення військ вермахту до порту Брест «Каліпсо» евакуювали до Касабланки (разом з підводними човнами «Касаб'янка», «Сфакс», «Понселе», «Персе», «Аякс», «Сірсе», «Тетіс», «Медузе», «Сібил», «Амазон», «Антіоп», «Орфей» і «Амфітріт»).

Після поразки Франції у Західній кампанії літом 1940 року корабель продовжив службу у складі військово-морських сил уряду Віші.

Після окупації Німеччиною територій, підпорядкованих уряду Віші, 8 грудня 1942 року корабель був захоплений німцями в Бізерті і переданий Італії. Човен так і не встигнув надійти на озброєння Королівських ВМС Італії, оскільки 30 січня 1943 року був затоплений у Бізерті в результаті нальоту американської та британської авіації.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. У похід виступили британські човни «Старжен», «Шарк», «Сівулф», «Снаппер», «Трайад», французькі «Доріс», «Сірсе», «Каліпсо», «Тетіс», «Антіоп», «Сібил», «Орфей»
Джерела
  1. Discovery of Doris. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 17 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande : 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0